Аналіз програмових вимог з розвитку мовлення дітей раннього віку

Нова педагогіка » Методика діагностики та корекції порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей раннього віку » Аналіз програмових вимог з розвитку мовлення дітей раннього віку

Сторінка 3

Граматична будова мовлення. Яскраві об'єкти природного довкілля, нові предмети, дії оточуючих людей викликають в дитини прагнення висловитися з приводу побаченого. Починає виникати граматично правильна структура речення, переважно двослівних та кількаслівних, з'являються складні речення. Дитина використовує самостійне мовлення як регулятор власної поведінки, організації своїх дій (наказує собі). З власної ініціативи у мовленні репродукує теперішні події, повідомляє про реальні предмети, складає самостійні оповідання, базуючись при цьому на своєму минулому досвіді. Поетапно починає оволодівати реченням: вживає здебільшого прості кількаслівні, неузгоджені, з однорідними членами, з єднальним сполучником речення; рідше використовує складні речення без сполучника. Отже, мовлення набуває зв'язного характеру, одиницею мовлення стає не слово, а речення. Припускається великої кількості граматичних помилок.

Комунікативна активність. Контакти дитини з дорослими поступово все більше набувають ділового забарвлення – вона не лише одержує задоволення від спілкування з приємною людиною, але й домагається від неї участі у спільній діяльності. Малюк здатний протягом нетривалого часу зосереджено слухати дорослого, розрізняти інтонаційне забарвлення його звернень. Він групує та узагальнює предмети на основі спільних ознак. Користується діалогічною формою ситуативного мовлення, активізує запитальну форму комунікації.

Зміст мовленнєвого розвитку

Третій рік життя

Звуковимова, З'являється вимова складних за артикуляційним устроєм звуків. Проте процес автоматизації правильної вимови звуків рідної мови досить тривалий і складний, тому поруч з правильною звуковимовою трирічна дитина вживає й спотворену.

Словник. Активний і пасивний словник дитини збагачується словами, пов'язаними з різними сферами життя, – природою, предметами, людьми, самою дитиною (її зовнішністю, якостями, результатами діяльності). Особливий інтерес трирічна дитина виявляє до означення компонентів природи (кішка, собака, півень, ворона, вовк, лисиця, море, кит-риба, тигр тощо); основних звичок, відмінностей та особливостей її представників; оцінки та висловлювань свого ставлення до них. Елементи словотворення та словозміни часто відбуваються на основі природної тематики (сонечко, зірочка, зайчик, білочка, вовчисько). Дитина називає місцезнаходження об'єктів, розповідає про них, висловлює свою думку про ті з них, які її зацікавили. У побуті малюк здатний визначити розмір предметів, основні властивості, кількісну характеристику, місцезнаходження відносно себе. Оскільки саме в цьому віці урізноманітнюються види діяльноситі дитини, вона охоче оволодіває поняттями, пов'язаними з образотворчою, конструктивною, музичною, ігровою діяльністю. У її активному мовленні переважають іменники та дієслова.

Граматична будова мовлення. У віці трьох років дитина починає інтенсивно використовувати мовлення у різних життєвих ситуаціях. Вона користується фразовим мовленням; у неї проявляється інтерес до промовляння ритмічних малих фольклорних форм, схильність до римування. Власне мовлення дитина активно супроводжує ритмічними рухами, мімікою, жестами, ходою. Опановує елементи граматичної будови через мовлення дорослих, наслідуючи його. Мовлення поступово виконує плануючу функцію. Із задоволенням слухає читання та переказування художніх і фольклорних творів, періодично порівнюючи чи відшукуючи на ілюстраціях озвучені дорослим події; здатна сприймати без ілюстративного підкріплення короткі твори.

Комунікативна активність. У кінці третього року життя дитина може оцінити себе за зовнішніми змінами: відповідно до нового одягу, використанням речей дорослих, порівняно з іншими дітьми. Подібної позитивної оцінки вона очікує і від дорослих. Кількість та якість її запитань, адресованих дорослому, неухильно збільшується. Основною формою спілкування дитини з оточуючими людьми є діалогічне мовлення. Однак поступово малюк починає пробувати себе й у монологічному мовленні. Будуючи висловлювання, адресоване партнеру по спілкуванню, дитина надає йому різноманітних інтонаційних та смислових відтінків: просить, закликає, констатує.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі»

Завдання розвитку

У першій половині першого року життя, створити передумови для виникнення та розуміння мовлення. Дорослий заохочує маля до агукання, белькотання, наслідування складів та слів дорослого, формувати сприйняття різної тональності людського голосу, встановлювати зв'язок між предметом і словом.

У другій половині першого року життя: розвивати вміння дитини розуміти дорослого, прислухатися до звуків його голосу, реагувати на словесні звертання, виконувати за вказівкою найпростіші дії, наслідувати склади та прості слова, виявляти бажання спілкуватися з рідними, дослухатися до словесних звертань, активно звертатися до дорослих, використовуючи звуки, жести, засвоєні слова.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко про вчителя
Народний вчитель - це скульптор духовного світу юної особистості, довірене лице суспільства, якому воно довіряє саме найдорожче і найцінніше дітей, свою надію, своє майбутнє. Це найблагород ...

Вимоги та рекомендації до складання тестів
1. Відповідність джерелам інформації, якими користуються учні: вимога відповідності змісту та об'єму отриманої учнями інформації. Складаючи або використовуючи готові тести з вибірковими від ...

Елементи прикладної математики – один із найважливіших розділів шкільної алгебри
Розподіл годин математики в 5-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється у відповідності до Робочих навчальних планів закладів освіти на 2009/2010 навчальний рік, які склад ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net