Вікові особливості розвитку мовлення дітей раннього віку

Нова педагогіка » Методика діагностики та корекції порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей раннього віку » Вікові особливості розвитку мовлення дітей раннього віку

Сторінка 1

Загальновідомо, що розвиток мовлення дітей залежить від розвивального потенціалу мовленнєвого середовища, від характеру спілкування з дорослим.

Вивчаючи мовлення дітей раннього віку, відомий психолог С.Л. Рубінштейн відзначав, що розвиток мовлення у дітей обумовлений навчанням. Натомість де аж ніяк не означає, застерігає вчений, що оволодіння мовленням, своєю рідною мовою є загалом результатом спеціальної навчальної діяльності, метою якої було б для дитини вивчення мовлення. Початкове оволодіння рідною мовою, справжнім живим мовленням здійснюється у процесі життєво мотивованої діяльності спілкування. Тільки таким чином досягається справжнє розуміння мовлення як мовлення. Дитина нормально оволодіває мовленням – навчається говорити – користуючись мовленням у процесі спілкування, а не вивчаючи його у процесі навчання.

Провідним прийомом у розвитку голосових реакцій дитини в цей період виступає емоційне спілкування дорослого з дитиною (нагадаємо, що емоційне спілкування з дитиною є провідною діяльністю дітей першого року життя): приємна посмішка, ласкава розмова з різноманітною інтонацією, що супроводжується частим і легким доторкуванням до грудей малюка, звернення до дитини на її ім′я.

Зазначимо, що під час стимулювання звукових реакцій до 5 місяців у мовленні дорослих повинні здебільшого переважати голосні звуки: а, у, о, і. З 5 місяців можна вже промовляти склади з голосними звуками та приголосними п, б, м (І. М. Кононова).

Починаючи з 3–4 місяців проводять заняття з іграшками та музичні заняття. Наприклад, показати яскраво звучащу іграшку, викликати звукове і слухове зосередження, назвати її словом (чи звуконаслідуванням), а потім сховати. Викликати пошук дитиною цієї іграшки, через декілька секунд знову показати.

Діти 4–5 місяців наслідують не тільки дорослих але й інших дітей. Гуління в цьому віці перетворюється на самостійну діяльність дітей. Створюються сприятливі умови і можливість для подальшого розвитку наслідування звуків.

З 5 місяців батьки повинні стимулювати белькіт, викликати у дітей відповідні звуки. Для цього потрібно вимовляти за дитиною звуки «а-а-а», «е-е-е», перегукуватися з нею, намагаючись, щоб дитина ще раз повторила ці звуки. У розмові з дитиною вимовляти окремі склади: «мама», «ба-ба», викликати слухове зосередження та наслідування цих складів.

Після 7 місяців, як радить І.М. Коннікова, необхідно змінити контакт дорослого з дитиною, перевести емоційне спілкування на «ділове». Вводиться більш ускладнений прийом – змістове спілкування з приводу якоїсь образної іграшки. Наприклад, дорослий показує собачку, називає її «гав-гає» – собачка, показує з нею різні дії, називає її словами: «Собачка сидить: гав-гав. Собачка йде: топ-топ. Собачка гавкає: гав-гав». Після цього іграшка ховається. Вихователь пропонує дитині покликати собачку, стимулює до вимови слова: гав-гав, дай, йди – йди, на, топ-топ.

На ' кінець першого року життя, за даними досліджень Н. Аксари ної і М. Кольцової, слово для дітей стає «сигналом сигналів», що дає можливість навчати їх перших усвідомлених слів. Самостійне використання дитиною слів формується не відразу, а під впливом спільних дій дитини і дорослого поетапно: а) розуміння слів дорослого, повторення слів за дорослим; б) самостійне використання слів дитиною в усвідомленій ситуації.

Прийоми навчання дітей перших усвідомлених слів описані Г.М. Ляміною. З-поміж них, словесне позначення дорослим предметів та іграшок, що викликали у дітей інтерес.

Досить часто ми зустрічаємося з таким явищем, коли діти першого року життя добре розуміють слово, але вимовити його не можуть, оскільки воно є важким для них за своїм звуковим складом. У цьому зв'язку Г.М. Ляміна рекомендує такий педагогічний прийом, як називання дорослим поряд із правильним словом його спрощену вимову (кішка – кигір, годинник – тік-так, машина – бі-бі, півник – ку-ка-рі-ку, собачка – гав-гав). Це дає можливість активізувати мовлення дитини і поступово підводити її до вимови правильних слів (уже на першому році життя).

Перші усвідомленні слова з′являються у дітей на віковому відрізку від 8 до 12 місяців. Ці слова безпосередньо не залежать від лепету дитини, оскільки за ними стоїть вже певне значення. Для дитини оволодіння словом – складна діяльність, тому в їхньому мовленні не відразу з′являється таке слово, яке ми чуємо в мовленні дорослих. Спостереження за дітьми раннього віку дали змогу вченим встановити певну послідовність в оволодінні першими словами. Спочатку дитина засвоює слово-склад, вона «начебто вибирає один склад, який є представником всього слова». (І.А Сікорський). Наприклад: па (шапка), кря (качка), ба (лампа). Слідом за односкладовими словами з′являються двоскладові, які дитина утворює повторенням першого складу, наприклад бо – бо (боляче). На прикінці першого року життя дитина починає створювати слова з двох різних складів: а-па (впав) ба – бу (бабуся).

Перші слова дитини досить специфічні. Між словами дорослих і дитини існує фонетична відмінність. Це можуть бути слова, що зовсім не схожі на слова дорослих: акаба (шапка), уривки слів дорослих: ко (молоко), спотворені слова дорослих, слова-звуконаслідування: киць-киць, ту-ту~) І /Перші слова дітей відрізняються багатозначністю, дитина ^ сшв*відносить слово не з одним, а з кількома предметами (ana – шапка, комір, хутро, рукавиці). Багатозначні слова можуть об'єднуватися за функціональними ознаками бі-бі (усе, що їздить), за місцем знаходження тіл (усе, що лежить на столі), за зовнішньою схожістю-кх (усе пухнасте й хутряне), за звуконаслідуванням. Самостійне мовлення дітей до півтора року ще не є активним засобом спілкування за власною ініціативою, здебільшого вил ов – ляння слів стимулюють дорослі. Це підготовчий період у становленні мови дітей, на орлові якого відбувається подальший розвиток дитячого мовлення.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Технологія особистісно зорієнованого навчання
Однією з інноваційних технологій загальнго-педагогічного характеру, які впроваджуються в сучасних школах є технологія особистісно зорієнотованого навчання. Особистісно зорієнтоване навчання ...

Дослідження рівня обізнаності молоді щодо особливостей створення та функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в Україні
У ході дипломного дослідження з метою з’ясування рівня обізнаності молоді щодо особливостей створення та функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в Україні нами про ...

Особливості та закономірності письмового мовлення
А.Р. Лурія в роботі "Нариси психофізіології письма" визначає наступні операції письма. Письмо починається із спонукання, мотиву, завдання. Людина знає, для чого пише: аби зафіксув ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net