Вікові особливості розвитку мовлення дітей раннього віку

Нова педагогіка » Методика діагностики та корекції порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей раннього віку » Вікові особливості розвитку мовлення дітей раннього віку

Сторінка 1

Загальновідомо, що розвиток мовлення дітей залежить від розвивального потенціалу мовленнєвого середовища, від характеру спілкування з дорослим.

Вивчаючи мовлення дітей раннього віку, відомий психолог С.Л. Рубінштейн відзначав, що розвиток мовлення у дітей обумовлений навчанням. Натомість де аж ніяк не означає, застерігає вчений, що оволодіння мовленням, своєю рідною мовою є загалом результатом спеціальної навчальної діяльності, метою якої було б для дитини вивчення мовлення. Початкове оволодіння рідною мовою, справжнім живим мовленням здійснюється у процесі життєво мотивованої діяльності спілкування. Тільки таким чином досягається справжнє розуміння мовлення як мовлення. Дитина нормально оволодіває мовленням – навчається говорити – користуючись мовленням у процесі спілкування, а не вивчаючи його у процесі навчання.

Провідним прийомом у розвитку голосових реакцій дитини в цей період виступає емоційне спілкування дорослого з дитиною (нагадаємо, що емоційне спілкування з дитиною є провідною діяльністю дітей першого року життя): приємна посмішка, ласкава розмова з різноманітною інтонацією, що супроводжується частим і легким доторкуванням до грудей малюка, звернення до дитини на її ім′я.

Зазначимо, що під час стимулювання звукових реакцій до 5 місяців у мовленні дорослих повинні здебільшого переважати голосні звуки: а, у, о, і. З 5 місяців можна вже промовляти склади з голосними звуками та приголосними п, б, м (І. М. Кононова).

Починаючи з 3–4 місяців проводять заняття з іграшками та музичні заняття. Наприклад, показати яскраво звучащу іграшку, викликати звукове і слухове зосередження, назвати її словом (чи звуконаслідуванням), а потім сховати. Викликати пошук дитиною цієї іграшки, через декілька секунд знову показати.

Діти 4–5 місяців наслідують не тільки дорослих але й інших дітей. Гуління в цьому віці перетворюється на самостійну діяльність дітей. Створюються сприятливі умови і можливість для подальшого розвитку наслідування звуків.

З 5 місяців батьки повинні стимулювати белькіт, викликати у дітей відповідні звуки. Для цього потрібно вимовляти за дитиною звуки «а-а-а», «е-е-е», перегукуватися з нею, намагаючись, щоб дитина ще раз повторила ці звуки. У розмові з дитиною вимовляти окремі склади: «мама», «ба-ба», викликати слухове зосередження та наслідування цих складів.

Після 7 місяців, як радить І.М. Коннікова, необхідно змінити контакт дорослого з дитиною, перевести емоційне спілкування на «ділове». Вводиться більш ускладнений прийом – змістове спілкування з приводу якоїсь образної іграшки. Наприклад, дорослий показує собачку, називає її «гав-гає» – собачка, показує з нею різні дії, називає її словами: «Собачка сидить: гав-гав. Собачка йде: топ-топ. Собачка гавкає: гав-гав». Після цього іграшка ховається. Вихователь пропонує дитині покликати собачку, стимулює до вимови слова: гав-гав, дай, йди – йди, на, топ-топ.

На ' кінець першого року життя, за даними досліджень Н. Аксари ної і М. Кольцової, слово для дітей стає «сигналом сигналів», що дає можливість навчати їх перших усвідомлених слів. Самостійне використання дитиною слів формується не відразу, а під впливом спільних дій дитини і дорослого поетапно: а) розуміння слів дорослого, повторення слів за дорослим; б) самостійне використання слів дитиною в усвідомленій ситуації.

Прийоми навчання дітей перших усвідомлених слів описані Г.М. Ляміною. З-поміж них, словесне позначення дорослим предметів та іграшок, що викликали у дітей інтерес.

Досить часто ми зустрічаємося з таким явищем, коли діти першого року життя добре розуміють слово, але вимовити його не можуть, оскільки воно є важким для них за своїм звуковим складом. У цьому зв'язку Г.М. Ляміна рекомендує такий педагогічний прийом, як називання дорослим поряд із правильним словом його спрощену вимову (кішка – кигір, годинник – тік-так, машина – бі-бі, півник – ку-ка-рі-ку, собачка – гав-гав). Це дає можливість активізувати мовлення дитини і поступово підводити її до вимови правильних слів (уже на першому році життя).

Перші усвідомленні слова з′являються у дітей на віковому відрізку від 8 до 12 місяців. Ці слова безпосередньо не залежать від лепету дитини, оскільки за ними стоїть вже певне значення. Для дитини оволодіння словом – складна діяльність, тому в їхньому мовленні не відразу з′являється таке слово, яке ми чуємо в мовленні дорослих. Спостереження за дітьми раннього віку дали змогу вченим встановити певну послідовність в оволодінні першими словами. Спочатку дитина засвоює слово-склад, вона «начебто вибирає один склад, який є представником всього слова». (І.А Сікорський). Наприклад: па (шапка), кря (качка), ба (лампа). Слідом за односкладовими словами з′являються двоскладові, які дитина утворює повторенням першого складу, наприклад бо – бо (боляче). На прикінці першого року життя дитина починає створювати слова з двох різних складів: а-па (впав) ба – бу (бабуся).

Перші слова дитини досить специфічні. Між словами дорослих і дитини існує фонетична відмінність. Це можуть бути слова, що зовсім не схожі на слова дорослих: акаба (шапка), уривки слів дорослих: ко (молоко), спотворені слова дорослих, слова-звуконаслідування: киць-киць, ту-ту~) І /Перші слова дітей відрізняються багатозначністю, дитина ^ сшв*відносить слово не з одним, а з кількома предметами (ana – шапка, комір, хутро, рукавиці). Багатозначні слова можуть об'єднуватися за функціональними ознаками бі-бі (усе, що їздить), за місцем знаходження тіл (усе, що лежить на столі), за зовнішньою схожістю-кх (усе пухнасте й хутряне), за звуконаслідуванням. Самостійне мовлення дітей до півтора року ще не є активним засобом спілкування за власною ініціативою, здебільшого вил ов – ляння слів стимулюють дорослі. Це підготовчий період у становленні мови дітей, на орлові якого відбувається подальший розвиток дитячого мовлення.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Методи та етапи виконання елементів петриківського розпису
Для початківця, щоб навчитися малювати петриківський орнамент, треба мати цупкий папір (краще ватман), акварельні фарби, кілька саморобних пензликів, склянку для води, куряче яйце, фарфоров ...

Особливості статевого виховання підлітків різної статі
Статеве дозрівання впливає на психіку підлітка: починають формуватися чоловіча і жіноча психологія, з'являються викликані статевим потягом відповідні думки, інтерес до протилежної статі, кн ...

Діагностика розвитку творчих здібностей у молодших школярів на уроках праці
У цьому розділі ми розглянемо простий тест, завдяки якому можна дослідити рівень розвитку творчих здібностей молодших школярів (тест оснований на розробці Х. Зиверта). Його виконання повинн ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net