Аналіз психолого-педагогічної літератури з питання розвитку мовлення дітей раннього віку

Нова педагогіка » Методика діагностики та корекції порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей раннього віку » Аналіз психолого-педагогічної літератури з питання розвитку мовлення дітей раннього віку

Сторінка 6

Окремі вчені (Гвоздєв О.М) вважають, що засвоєння фонематичної сторони рідної мови визначається здебільшого розвитком мовленнєворухового апарату і саме він є провідним в оволодінні дитиною артикуляцією звуків.

Водночас учений не заперечує і слухового аналізатора в загальному процесі опанування дитиною звуків рідної мови. За словами О.М. Гвоздєва, «загальний хід засвоєння звукового боку мовлення визначається спільною дією слухової і моторної сфер».

Отже, в засвоєнні дитиною звуків рідної мови беруть участь обидва аналізатори: і слуховий, і мовленнєворуховий, їх обидва потрібно розвивати в ході звуконаслідувальної діяльності.

Н.Х. Швачкін поділяє засвоєння дітьми звуків на два періоди. дофонемний і фонемний. Дофонемний період охоплює перший рік життя. В цей період дитина ще не диференціює звуки, слово сприймається як єдиний неподільний звукокомплекс. Розуміння мовлення відбувається на основі охоплення дитиною загальної ритміко-мелодійної структури слова. Так, наприклад, у дітей першого року життя можна виробити одну й ту ж саму реакцію на схожі за ритміко-мелодійною структурою слова: м'ячик, зайчик, пальчик, хлопчик. Натомість на слово «дівчинка» означена реакція була відсутня.

Слово – основна одиниця мовлення, його будівельний матеріал. Слово є одночасно представником усіх сторін мови: лексики, фонетики і граматики. З фізіологічного боку, слово – це умовний рефлекс, це «сигнал сигналів» (І.П. Павлов)

До 8–10 місяців слово залишається для дитини лише звуковим подразником. І тільки в кінці року, за даними М.М. Кольцової, слово із звукового подразника перетворюється в мовленнєвий сигнал. У мовленні дітей з'являються перші усвідомлені слова. Термін їх появи і кількість є суто індивідуальними.

У науково-педагогічній і психологічній літературі розгорнулася дискусія з приводу того, який же склад слова дитина промовляє першим. Визначилися два протилежні погляди. Одні вчені (Красногорський М.І., Селлі Д.) вважають, що дитина першим здебільшого вимовляє наголошений склад, оскільки саме він є сильним подразником і найбільше привертає увагу дитини, а інші, ненаголошені, випускає.

На думку інших учених (Ляміна Г.М., Маркова А.К.), дитина не завжди і не обов'язково виокремлює наголошений склад. Досить часто діти називають і ненаголошені склади (ди – диван) або, навіть, склади, які були відсутніми у слові, що його вимовила дитина (ді – телефон). Отже ми бачимо, що такий підхід не виключає попередній, а лише доповнює його.

Другий етап – поява двоскладових слів (10–12 місяців). Насамперед дитина повторює перший склад (бо-бо – боляче); дещо пізніше з'являються слова з двох різних складів (а-па – впав).

На третьому та четвертому етапах (другий рік життя) з'являються в мовленні дитини трьох і чотирьохскладові слова.

Зауважимо, що вчені (Ляміна Г.М., Маркова А.К.) відзначають досить цікавий факт: діти не завжди засвоюють складовий склад слова в означеній вище послідовності. Значна кількість слів засвоюється дитиною відразу як «складовий контур» слова. При цьому слово дуже спотворене і зберігає лише загальну схожість звучання (татина – картина, машина). Натомість, за даними Г.М. Ляміної, у слові-контурі є усталені елементи (це кількість складів) і неусталені (його звуковий склад), наприклад: тай – тік, сяйсік – зайчик. Означене засвідчує, що складовий склад слова дитина засвоює раніше, ніж звуковий.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Методи, прийоми організації виховної роботи в колективі
В умовах перебудови сучасного суспільства виникла потреба і в підвищенні ефективності методів виховання. Отже, слід застосовувати їх більш активно, творчо, відповідно до рівня освіти визнач ...

Особливості організації позакласної роботи з математики
Порівняно з класно-урочною формою позакласна робота з математики має ряд особливостей: 1. За своїм змістом вона суворо не регламентована державною навчальною програмою. Однак на позакласних ...

Професійно-прикладна фізична підготовка у навчальних закладах
Професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП) один із спеціалізованих напрямків фізичного виховання, що відповідає вимогам і особливостям певної професії. Призначення ППФП - це розвиток на ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net