Формування моральних цінностей в процесі вивчення курсу „Християнська етика”

Нова педагогіка » Формування у молодших школярів загальнолюдських моральних цінностей у процесі вивчення курсу "Християнська етика" » Формування моральних цінностей в процесі вивчення курсу „Християнська етика”

Сторінка 11

Ще одним важливим інструментом виховання словом Василь Олександрович називає виявлення довір'я і недовір'я. На застосуванні недовір'я найкраще випробовується педагогічна культура вихователя. Недовір'я може мати потрібний педагогічний вплив лише за умови суворого індивідуального його застосування. Недопустимо виявляти недовір'я кільком учням, а тим більше всьому колективу.

Мистецтво виявлення довір'я потребує від вихователя вміння оцінити добре начало в дитині. Ознакою педагогічного невігластва, вважає вчений, є те, що окремі вихователі, виявляючи довір'я, нагадують вихованцю, що за ним водиться багато грішків. Такі слова наставника – це як сіль на рану дитячого серця: вихованець відчує – педагог вдався до довір'я лише для посилення контролю. І найчастіше дитина відкидає таку спробу.

Дуже важливим для виховання молодших школярів є особистий приклад учителя, особливо з урахуванням того, що в цьому віці дитина найбільше схильна до наслідування всього, що їй до вподоби. Тому духовне обличчя дитини насамперед залежить від того, який учитель веде її по "стежці життєвого шляху".

З вуст учителя дитина часто чує моральні навчання і настанови. Як стверджував В.О.Сухомлинський, усе це набуває авторитету в очах дитини лише тоді, коли вона бачить у своєму вчителеві людину одухотворену, закохану в свою працю "Приклад вчителя – це не тільки те, що вчитель уміє робити своїми руками (хоч і це має велике значення), це весь уклад його духовного життя, це його удухотвореність усім, що він робить разом з дітьми, усім, що приносить дітям радість".

Отже, щоб виховати в дитини моральні цінності, досвідчений вихователь добивається того, щоб перед свідомістю вихованців розкривалися одухотворені образи людей з високою моральністю, духовністю, які боролися за утвердження в житті ідеалів добра і справедливості.

Покарання, на думку В.О.Сухомлинського, – не тільки крайня форма примусу, це також одна із форм громадянської і моральної оцінки поведінки людини. Покарання перевиховує лише тоді, коли в чомусь переконує, примушує замислитись над власною поведінкою, над ставленням до людей. Основною формою словесного покарання видатний педагог вважав осуд, який стає впливовим за умови, коли в дитини вихована самоповедінка.

За довгі роки своєї практичної педагогічної діяльності Василь Олександрович переконався, що виховна сила осуду вчителя залежить від його моральних якостей, від його тактовності, авторитету: "Якою б різкою не була оцінка поведінки учня, досвідчений вихователь ніколи не допускає знижувальної оцінки. У розумному осуді завжди є відтінок здивування: "Я ніколи не сподівався від тебе такого вчинку, я вважав і вважаю тебе кращим, ніж ти сам говориш про себе своїм вчинком". Ці слова не вимовляються, але обов'язково "читаються між рядками" – у цьому „полягає мистецтво осуду. А якщо вихователь тонкого розумного осуду "практикує" лайку, ображає гідність учня, – це викликає озлобленість, відчай, злобу, замкнутість, ставлення до вихователя як до ворожої сили. Мистецтво осуду полягає в мудрому поєднанні суворості і доброти: учень повинен відчути в осуді педагога не лише справедливу суворість, а й людську турботу про себе".

Одним із ефективних прийомів морального виховання є заборона. Уже в початковій школі заборона за її умілого застосування, якщо за нею стоїть необхідний моральний авторитет того, хто забороняє, запобігає багатьом бідам в отроцтві та юності – "марнуванню" життя, необґрунтованим претензіям юнаків на життєві блага, не заслужені особистою працею тощо. "Бажання дитини, – писав В.О.Сухомлинський, – можна порівняти з пагонами на маленькому плодовому дереві: розпускається на ньому багато паростків, частина з них – "дикі", так звані "вовчки"; садівник їх зрізує, залишаючи на дереві тільки плодоносні пагони. Так і з дитячими бажаннями: учневі хочеться дуже багато, його бажанням немає кінця. Але, якщо дати волю всьому, що зеленіє, плодове дерево здичавіє, багата поросль "вовчків" заб'є плодоносні гілки. Якщо старші намагаються задовольнити всяке бажання дитини, виростає вередлива істота, раб примх і тиран ближніх. Виховання бажань – надзвичайно тонка, філігранна робота "садівника" – вихователя, мудрого і рішучого, чуйного і безжалісного. Він уміло зрізає "вовчки', залишаючи паростки, які дадуть плоди". В.О.Сухомлинський розумів, що надзвичайно важливу роль у формуванні людських цінностей відіграють роки дитинства, дошкільний і молодший шкільний вік. Тому особливої уваги надавав - любові. Він писав: “Одна із найцінніших якостей вихователя – людяність, глибока любов до дітей, любов, у якій поєднується сердечна лагідність із мудрою суворістю й вимогливістю батька, матері…”. Водночас зазначав, що така любов не легка, а вона потребує напруження душевних сил, постійної віддачі їх.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Рекомендуємо почитати:

Планування навчального проекту. Завдання і види планування
Увесь матеріал навчальної теми вже поділено в календарно-тематичному плані на двогодинні заняття так, щоб не було уроків повністю присвячених викладанню теоретичного матеріалу. Теоретичний ...

Аналіз основних форм і методів позаурочної діяльності
Поняття «форма» означає: «спосіб організації і спосіб існування предмета, процесу, явища» (Філософська енциклопедія). Форма в педагогічній науці визначається як спосіб організації виховного ...

Декоративний розпис як один із давніх видів народного декоративно-ужиткового мистецтва і його значення в культурній спадщині українського народу
Протягом віків в Україні формувалися регіональні особливості декоративного розпису з своєрідною образною стилістикою. Розписи широко використовували для орнаментації житла, керамічних і дер ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net