Повість "Перехресні стежки". Особливості композиції, сюжету

Нова педагогіка » Повість "Перехресні стежки". Особливості композиції, сюжету

Сторінка 5

Провідною ж сюжетною лінією роману є діяльність у повіті молодого адвоката Євгенія Рафаловича, який своєю метою бачить не більше й не менше, як посутню зміну національних і соціальних відносин. Один із його супротивників так характеризує “меценаса”: “ідеаліст, русин, народолюбець і хлопоман”. Він виразно бачить не лише те, яких національних і соціальних поневірянь зазнає українство на своїй землі, але й реально усвідомлює, яким способом із цим можна дати ради. Суспільна праця, тверезий розум, освіта, яка дасть змогу селянам принаймні не оминати власної користі (історія з придбанням-непридбанням селянами маєтку маршалка Брикальського); відтак – створення потужної української політичної сили, яка цивілізованими (а не кривавими революційними) методами виборюватиме державну незалежність України.

Першим кроком на цьому шляху Євгеній Рафалович бачить скликання народного віча, яке б розбудило націєтворчу енергію затурканих селянських мас, заклало основи майбутньої організації, а заодно унеможливило задуману збанкрутілим “ґонораціором” фінансову махінацію з селянською позичковою касою. На шляху скликання такого форуму він зустрічає чимало труднощів – від нерозуміння самими селянами сенсу власного пробудження і небажання “надміру світитися” навіть щирих прихильників цієї справи серед містечкової інтелігенції до крайнього, аж до чинення різноманітних підлостей, спротиву властей. Через трагічний збіг обставин, який власті тут же обертають собі на користь, Рафалович потрапляє в тюрму. Але наприкінці справедливість відновлюється і відкриваються нові перспективи боротьби.

Звичайно, Рафаловича не раз терзають сумніви – найперше, коли він бачить, з якою недовірою спочатку селяни сприймають його щирі наміри допомогти їм. Але в результаті ці сумніви лише загартовують його характер, і він з новими силами береться до справи, розуміючи, що народ наразі – як той селянин, що заблукав у лісах неподалік від рідного села, і адвокат підібрав його по дорозі.

Значно більше дошкуляє молодому борцеві необхідність вибирати між особистим і громадським. Він, звісно, волів би органічно поєднувати їх, мріяв про сім’ю, віддану дружину, котра завжди підтримувала б його в закономірних успіхах і тимчасових невдачах. І не інакше: бо, у момент хвилевого напливу почуттів запропонувавши Реґіні кинути все заради неї, він відтак дуже добре розуміє, що знищив би таким чином сам себе.

Безсумнівно, образ Євгенія Рафаловича значною мірою автобіографічний: адже й сам Іван Франко належав до того покоління галицької інтелігенції, яке поклало собі за мету розбурхати приспані національні амбіції українців і досягло чимало на цьому шляху. Франкова тяжка праця, арешти, поневіряння не пропали даремне – принаймні, на час написання “Перехресних стежок” у Галичині сформувалося нове, серйозне й амбітне покоління борців; було створено Русько-українську радикальну партію, а відтак – за участю Івана Франка і Михайла Грушевського – Національно-демократичну партію; у всьому краї розгорнулася широка мережа просвітних і громадсько-політичних організацій, вихованці яких відтак виборювали українську незалежність в лавах Січових стрільців, Української галицької армії, Української повстанської армії, проголосили Західноукраїнську Народну Республіку і возз’єднали її з Українською Народною Республікою… У тому, що й донині Галичину вважають “П’ємонтом” українства, чимала заслуга Івана Франка і його друзів, які починали, як Рафалович, із того, що переводили свої канцелярії на українську мову, або ж, як сам Франко, писали й видавали часописи та книжки, що дійшли в кожну селянську хату.

Так, тепер це вже історія, але, як писав Іван Франко в передмові до повісті “Захар Беркут”, “повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе зайняти сучасних, живих людей, то значить, коли сама вона жива й сучасна”. “Перехресні стежки” й донині читаються цікаво, захоплююче, а боюся, що й актуально.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Мовленнєві уміння першокласників та їх характеристика
Кожна людина користується рідною мовою, щоб передати свої думки і розуміння думок, висловлених іншими. Дитина, яка народилася, застає в готовому вигляді рідну мову. Але вона не тільки засво ...

Проблеми морально-етичного виховання молоді
В складних умовах державотворення нагальною справою української спільноти виступає проблема виховання нової генерації. Переорієнтація світоглядних позицій, значні втрати духовних цінностей ...

Мовний матеріал як засіб формування комунікативно-мовленнєвих умінь
Якщо припустити, що пріоритет у навчанні усного мовлення повинен бути приділений культурно-побутовій тематиці, то, по-перше, така спрямованість навчання повинна бути належним чином забезпеч ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net