Позанавчальні форми організації навчання у вищій школі

До позанавчальних форм організації навчання відносяться різні практики.

Як правило, у вищому навчальному закладі до обов’язкових видів практики відносяться – навчальна та виробнича практики.

У вищих навчальних закладах, де обов’язковими є підготовка та захист дипломних проектів, тематика яких пов’язана з виробництвом, передбачається переддипломна практика.

Навчальна практика проводиться на молодших та середніх курсах навчання. Її зміст та основні завдання передбачають знайомство з виробництвом, закріплення теоретичних знань, одержаних під час навчальних занять шляхом порівняння та наочного переконання.

Для студентів соціально-гуманітарних спеціальностей навчальна практика проводиться в умовах їхньої майбутньої професійної діяльності. Для майбутніх педагогічних працівників — у середніх та вищих навчальних закладах. Для науковців — в науково-дослідних установах та організаціях, архівах, бібліотеках тощо.

Завдання навчальної практики передбачають:

знайомство з напрямками та основним змістом діяльності установи чи закладу;

вивчення основної нормативної документації;

вивчення досвіду роботи кращих працівників;

практичне виконання елементарних виробничих завдань – складання документів, виконання фрагментів робіт(проведення занять);

проведення науково-дослідної роботи для підготовки курсових робіт та закріплення теоретичних знань.

Виробнича практика проводиться на старших курсах навчання. Її зміст та основні завдання передбачають роботу студента у якості працівника майбутньої спеціальності з виконанням відповідних посадових обов’язків.

Для майбутніх викладачів – це робота у закладах освіти у якості викладача, класного керівника, куратора. Для науковців – робота у відповідних установах у якості наукових співробітників і прирівняних до них працівників.

Усі види практики повинні мати відповідне методичне забезпечення – основні завдання, відповідну методичну документацію.

Виробнича практика є складовою частиною навчального процесу в яка пов’язує теоретичне навчання у магістратурі і самостійну викладацьку роботу у вищому навчальному закладі, дає можливість одержати навички науково-педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу.

Основними завданнями виробничої (педагогічної) практики студентів-магістрантів є:

ознайомлення з основними напрямами навчально-виховної і наукової роботи вищого начального закладу;

детальне вивчення робочих програм історичних дисциплін певної спеціальності (або групи спеціальностей) вищого навчального закладу;

набуття досвіду написання конспектів лекцій і практичних занять з історичних дисциплін;

формування первинних навичок читання лекцій та проведення практичних занять з історичних дисциплін вищому навчальному закладі;

оволодіння різними методами і засобами поточного і підсумкового контролю рівня знань студентів;

формування первинних навичок організації і проведення консультацій студентам, засідань наукових гуртків і проблемних груп;

формування первинних навичок встановлення міжпредметних зв'язків історичних дисциплін і дисциплін спеціальності, що використовують математичні методи дослідження та обробки результатів;

формування навичок використання сучасних психолого-педагогічних основ навчання та виховання студентів;

набуття досвіду розробки нових технологій навчання студентів;

ознайомлення з формами і методами організаційно-управлінської роботи вищого навчального закладу;

формування особистості майбутнього магістра, виховання культури поведінки і здатності працювати у викладацькому колективі.

Перед початком виробничої (педагогічної) практики проводиться настановна конференція за участю керівника відділу практики університету, працівників деканату, завідувача кафедри, методистів та магістрантів. На конференції оголошуються місця проходження практики, цілі і конкретні завдання практики, обов'язки і права керівників практики і практикантів, порядок звітності за роботу під час практики.

Рекомендуємо почитати:

Сутність поняття «пізнавальний інтерес». Його рівні і критерії
Якість навчання і виховання зумовлюється багатьма психолого-педагогічними чинниками: рівнем методичної роботи, майстерністю вчителів, взаєминами їх з батьками та дітьми, стилем керівництва, ...

Активні та інтерактивні методи навчання
Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв'язання освітніх завдань. З огляду на це роль учителя як авторитарного транслятора готових ідей ...

Компетенція вчителя
На думку професора Т. М. Сорокіної , під професіональною компетенцією учителя треба розуміти єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення огічної діяльності. Компетентніст ...