Експериментальна перевірка ефективності використання етнопедагогіки на уроках математики в початкових класах

- А як ви думаєте, скільки?

Олівець вирішив провести багато прямих ліній через дві точки.

- Спробуйте і ви це зробити. Що у вас вийшло?

І в Олівця теж нічого не вийшло. Лінійка його заспокоїла й сказала, що через дві точки можна провести тільки одну пряму.

Маленькій Точці сподобалась пряма лінія. Вона вийшла на пряму лінію і пішла по ній. Ішла довго. Стомилась. Зупинилась і каже: «Чи довго ще я буду йти? Чи швидко кінець прямої лінії?»

Засміялась Пряма: «Ох ти, Точко! Ти не дійдеш до кінця. Хіба ти не знаєш, що у прямої немає кінця?»

- Тоді я поверну назад, - сказала Точка. - Я, мабуть пішла не в той бік.

- І у другу сторону не буде кінця. У прямої лінії зовсім немає кінця. Якщо ти не хочеш іти без кінця, то давай покличемо на допомогу ножиці.

- І справді, з'явилися ножиці. Вони весело клацнули і розідрали пряму.

- Ура! - закричала Точка, - от і кінець з'явився. Молодці, ножиці! А тепер, будь ласка, зробіть кінець і з іншого боку!

- Ой, як цікаво! - вигукнула Точка. — Що ж це з моєю прямою сталося? З одного боку - кінець, а з іншого - теж кінець. Як це називається?

- Це відрізок - сказали Ножиці, - ти Точко, стоїш на відрізку прямої.

- Мені відрізок подобається. Але шкода прямої. Що з неї ще залишилося? Теж відрізки?

- Ні, - відповіли Ножиці, - у них тільки з одного боку є кінець, а в інший бік немає кінця. І називаються вони променями. Це промені.

- Ах! - радісно сказала Точка, - я знаю, чому вони так називаються. Вони схожі на сонячні промені. Сонячні промені на сонці починаються та йдуть від сонця без кінця.

Для перевірки дослідження ми використовували метод анкетування.

У даному дослідженні було задіяно 29 учнів. Перш за все нас цікавило, чи знають діти, що таке український фольклор; хто знайомить їх з ним; на якому із уроків найбільш використовує вчитель прислів’я, приказки, загадки, казки, лічилки.

Опитування дало такі результати: 44,5% дітей знає, що відноситься до українського фольклору; 73,2% дітей написали, що знайомить їх з ним вчитель; 23,3% - батьки, 3,5% - бабусі, дідусі, старші брати чи сестри. 82% дітей відповіло, що знайомиться найчастіше з фольклором на уроках української мови та літератури, 18% - інших предметах.

На завдання написати прислів’я, приказки, які вони знають, діти найбільше використали ті, що вивчали на уроках читання. Серед них: «Яблуко від яблуні далеко не падає», «Мудрим ніхто не вродився, а навчився», «Хто багато читає, той багато знає».

На запитання чи знайомить вас вчитель з українською народною казкою на уроках математики, діти відповіли: так – 31,5%, ні – 68%.

Дослідженням встановлено, що лічилки знають всі учні класу. На останнє запитання анкети діти написали дуже цікаві лічилки. Назвемо лише деякі:

Ходить бусол по болоту

Хлопців кличе на роботу,

Хлопці кажуть: "Не хочу!"

Бусол каже:" Заплачу!"

Плила качка по воді,

Несла яйця золоті.

Тому, тому по-одному,

А ти качко йди додому.

Переважно діти називали лічилки, які вміщені в підручнику "Рідна мова". Із проведеного дослідження можна зробити висновок, що на обізнаність дітей в народній творчості вплинули і батьки, і вчителька.

Рекомендуємо почитати:

Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів
Розвиток пізнавальних інтересів, як і будь-який процес становлення, — це внутрішньо необхідний рух живої системи від нижчих до вищих рівнів організації та функціонування, це якісні зміни в ...

Аналіз поняття «патріотичне виховання», «патріотичне почуття», «патріотизм» у філософії, соціології, психології
Проблема патріотичного виховання завжди займала одне з провідних місць у вітчизняній педагогічній та філософській думці. У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання ...

Навчання і побут студентів вищого навчального закладу
Формування студентського контингенту навчального закладу вищої фізкультурної освіти має свої особливості. Потенційними абітурієнтами і студентами цих закладів є, як правило, молодь, яка акт ...