Експериментальна перевірка ефективності використання етнопедагогіки на уроках математики в початкових класах

З метою перевірки гіпотези дипломного дослідження, яка ґрунтується на припущення, що вивчення математики в початкових класах здійснюватиметься більш ефективно з використанням основ етнопедагогіки, нами був проведений педагогічний експеримент.

Дослідження даної проблеми проводилося в «НВК гімназія № 14» поетапно.

На першому етапі нами вивчався теоретичний та практичний аспект проблеми, здійснений відбір матеріалу по темі дослідження.

Другий етап полягав у розробці методики педагогічного експерименту. Дана методика мала перевірити гіпотезу дослідження.

Крім того, проаналізувавши підручники з математики, методичну літературу, ми зробили висновки, що матеріалу з етнопедагогіки у ньому дуже мало. Тому на кожному уроці під час проведення дослідження ми намагалися використовувати елементи етнопедагогіки з додаткових джерел.

В ході експерименту було проведено серію уроків з метою активізації навчання математики.

Одним із ефективних методів навчання математики у початкових класах є казка. Тому, проводячи експериментальне дослідження ми велику роль відводили саме їй. Так, для кращого засвоєння учнями теми « Відрізок. Перетин прямих», ми розказали наступну казку про лінію та відрізок.

Одного разу лежав Олівець самотньо у пеналі й сумував. Його друзі - олівці у різнокольорових яскравих сорочечках - були в іншій коробці. Вони хизувалися тим, що дівчина Тетянка часто брала їх у руки, малювала ними сонечко, барвистих метеликів, квіти. Олівець лежав у пеналі й думав, що він ікому не потрібний, що він негарний, він ніякий, він - простий олівець.

Та якось він викотився з пеналу, та його гострий носик торкнувся аркуша паперу. На папері олівець побачив слід. Від свого носика й зрадів: «Я намалював крапку!» Аж тут крапка ожила й вигукнула: «Неправда! Я не просто крапка. Я -Точка. Найголовніша в науці геометрії всім необхідний. лівець від радості ще постукав носиком і поставив кілька точок.

Простому Олівцю дубе подобалось ставити точки. Коли точки на його малюнку вишукувались пліч-о-пліч, то утворилась лінія

- Спробуйте і ви, діти, за допомогою точок накреслити лінію. Отже лінія - це багато точок.

Олівець подумав, постарив дві точки (множина точок), а потім їх з'єднав. Вийшла така лінія:

А потім вийшло так:

І ось так:

Він зрозумів тепер, що через 2 точки можна провести багато різних ліній

- А тепер ви, діти, із ліній утворіть ось такі орнаменти:

Олівець захопився кресленням ліній. Кожна наступна ставала у нього рівнішою. Лінійка довго спостерігала за Олівцем, а потім запропонувала йому свою допомогу. Олівець провів носиком лінійки по аркушу паперу І у нього вийшла пряма лінія. Потім він хотів порахувати, скільки прямих ліній можна провести через одну точку. Він креслив, рахував, але так і не дізнався, скільки прямих проходить через одну точку.

Рекомендуємо почитати:

Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі
Літературна освіта школярів передбачає не тільки залучення їх до читання різноманітних творів, активізацію читацької діяльності, а й проникнення у природу художнього твору, розуміння особли ...

Психолого-педагогічні особливості дітей молодшого шкільного віку
Межі молодшого шкільного віку, що збігаються з періодом навчання в початковій школі, встановлюються в даний час з 6–7 до 9–10 років. Молодший шкільний вік називають вершиною дитинства. Дити ...

Технологія проблемного навчання
В основі технології проблемного навчання створення вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем, у ході якої формується нове знання, уміння, навички ...