Історія зародження та розвиток етнопедагогіки

Нова педагогіка » Технологія використання етнопедагогіки » Історія зародження та розвиток етнопедагогіки

Сторінка 5

Одним із перших дав наукове визначення народної педагогіки Г. С. Виноградов: «Народна педагогіка — це не стільки система, скільки сума знань, умінь і навичок». Це не стільки педагогічна теорія, скільки педагогічна практика. З точки зору Г. С. Виноградова, народна педагогіка — це сукупність навичок та прийомів, які використовував народ з метою формування особистості в певному напрямі. Це сукупність народних поглядів, народних засобів впливу на молоде покоління з метою його навчання і виховання.

Г.Н. Волков уперше в педагогічній літературі ввів поняття «етнопедагогіка», пов'язуючи її з народним етносом, національним характером, який склався у того чи іншого народу під впливом історичних умов. Він пише, що етнопедагогіка — це наука «про досвід народних мас у вихованні підростаючого покоління, про їхні педагогічні погляди, наука про педагогіку побуту, педагогіку сім'ї, роду, племені, народності та нації». Автор розглядає народну педагогіку в нерозривному зв'язку з педагогічною практикою.

А.Е. Ізмайлов дає своє, ширше визначення народної педагогіки. За його словами, «народна педагогіка — це сукупність нагромаджених та перевірених практикою емпіричних знань, умінь, відомостей, навичок, що передаються з покоління в покоління переважно в усній формі як продукт історичного й соціального досвіду народних мас». Автор робить спробу визначити своєрідність та характерні особливості народної педагогіки.

Народна педагогіка — це колиска наукової педагогіки, їй стільки років, скільки років народу. Вона значно впливає на розвиток і формування сучасної наукової педагогіки.

Народна педагогіка сьогодні виступає об'єктом багатьох наукових досліджень, і в той самий час вона сама певним чином впливає на розвиток теорії і практики педагогіки та сімейного виховання.

Народна педагогіка — це і суто національні творіння, які відбивають специфіку нації, народу, Такими є українські народні казки «Язиката Хвеська», «Солом'яний бичок», «Кривенька качечка», «Пан Коцький», «Іван-Побиваш», «Гай-гай», «Бідний гуцул і старий опришок» та ін. Разом з тим, народній педагогіці властиві нерозвинутість, недиференційованість різних за значенням понять, суджень про виховання й навчання.

Педагогічна спадщина К.Ушинського міцно ввійшла в золотий фонд української та російської педагогічної думки. Він створив струнку, оригінальну, прогресивну педагогічну систему, що охоплювала основні проблеми виховання і навчання, та спрямовану в майбутнє. Можна висловити передбачення, що такою вона буде і в наступному тисячолітті, бо центральною ідеєю цієї системи є ідея народності, яку великий педагог розумів як своєрідність кожного народу зумовлену його історичним розвитком, соціальними умовами життя, географічними особливостями.

Ідея народності К.Ушинського базується на народності школи і навчанні рідною мовою. На його думку, кожен народ має право і повинен мати свою школу зі своєю мовою, побудовану на народних традиціях. Він дійшов висновку, що не тільки на практиці, а й у теорії не існує загальної системи виховання, і як не можна жити за зразком іншого народу, так само не можна виховуватися за чужою запозиченою педагогічною системою. Виховання має могутній вплив тільки тоді, коли воно народне. Народ створив чудову народну пісню, з якої черпають своє натхнення і поет, і художник, і музикант; у народі живе влучне, глибоке та істинне слово, що йде з найвіддаленіших часів. К. Ушинський наполягав на тому, щоб виховання і освіта ґрунтувалися на ідеї любові до своєї Батьківщини і свого народу, прищепленні почуття національної гідності у поєднані з пошаною до інших народів.

Народно-педагогічні ідеї К.Ушинського стали стимулом для розвитку педагогічної думки в особі численних однодумців і послідовників. До таких слід віднести Олександра Васильовича Духновича - одного з найвизначніших представників культурно-освітнього руху українців Закарпаття. Хоч творча спадщина його суперечлива і нерівноцінна, все ж він зіграв прогресивну роль у розвитку педагогічної думки в Україні, заклавши початки народної освіти на Закарпатті та захищаючи ідею народності виховання. О.Духнович сприйняв передові педагогічні ідеї своїх попередників і творчо розвинув їх на засадах народності, демократизму і гуманізму.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Характеристика основних понять проблеми
Пошукова навчально-пізнавальна діяльність спрямована на відкриття чогось нового, невідомого раніше. Перед учнем постають проблеми, які він має вирішити самостійно або співпрацюючи з однокла ...

Відбір вправ з удосконалення навички швидкочитання та ефективність їх застосування
Усі вправи для вдосконалення техніки читання молодших школярів мають бути підпорядковані загальній дидактичній меті і повинні враховувати вікові особливості дітей. Працюючи над розвитком на ...

Основні принципи і завдання безперервної освіти
В основі функціонування безперервної освіти лежать такі принципи, що визначають його специфіку: гуманізму, демократизму, мобільності, випередження, відкритості, безперервності. Принцип гума ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net