Історія зародження та розвиток етнопедагогіки

Нова педагогіка » Технологія використання етнопедагогіки » Історія зародження та розвиток етнопедагогіки

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 3

Серед друкованих праць початку XVII ст., присвячених питанню патріотичного виховання великий інтерес викликає надрукована 1609 р. Львівським Ставропігійським братством книга невідомого автора "О воспитании чад". Ця книга є одним із перших друкованих педагогічних творів в Україні. Невелике видання передусім адресоване батькам, однак окремі її положення стосувались і учнів.

Рівень навчання братських шкіл, активна боротьба утвердження вітчизняної освіти й культури, демократичність статутів стали взірцем для інших шкіл України. Педагоги та наставники виховували своїх учнів гідними синами вітчизни, захисниками духовної культури українського народу, прищеплювали молоді любов до рідного краю, культури.

Беручи початок у народній практиці виховання, етнопедагогіка утверджувалася й розвивала прогресивні ідеї поширення освіти та писемності в Україні, свободи та незалежності України, звільнення людини від національного, соціального й релігійного гніту, утвердження козацтва як могутньої волелюбної сили, що сприяло високому духовному піднесенню українства. Бурхливо розвиваються фольклор, мистецтво, ремесла, народний театр, книгодрукування, інші галузі національного життя. Народна педагогіка й система патріотичного виховання втілювали в собі зміст національної культури, духовності, завдяки чому формувались цілі покоління українських патріотів.

Самобутнім явищем української національної педагогіки була козацька педагогіка. Козацька педагогіка, за визначенням творчої групи Міністерства освіти України - це частина народної педагогіки у вершинному її вияві, яка формувала в молоді синівську вірність рідній землі, Батьківщині - незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, що своєю головною метою ставила формування в сім'ї, школі, у громадському житті козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самовідданістю.

Серед ідеалів козацької педагогіки є виховання вільної і незалежної в своїх прагненнях людини, котра повинна спираючись на вітчизняні традиції громадського та політичного життя, розвивати рідну культуру, економіку, будували незалежну державу.

Сімейні виховні традиції продовжували досвідчені козаки в школах. Своє етнопедагогічне осмислення й застосування українська народна педагогіка знайшла у навчально-виховній діяльності мандрівних дяків, у роботі козацьких та січових шкіл, а також у вищому українському шкільництві.

Слід зазначити, що у всіх навчальних закладах панував волелюбний дух козацтва. Особливе місце відводилось ідеям і засобам народної педагогіки, українознавства. Педагоги разом з вихованцями та батьками дотримувались народних обрядів, звичаїв, традицій.

Такий підхід до виховання молоді дав свої позитивні результати. Про високий рівень культури, освіти та писемності козаків свідчать майже всі оригінальні джерела XVI-XVII ст. Освіченими були не тільки заможні козаки, а рядові та жінки.

Велич і могутність козацтва спонукали до того, що фактично кожен українець прагнув стати козаком. Козацька духовність розвивалась на основі багатогранних національних традицій, християнської віри.

Важливе місце в духовному житті молоді козацька педагогіка відводила неписаним законом, які складали кодекси лицарської честі та звитяги.

Таким чином ідеї козацької педагогіки мали вплив на формування особистості, а вихованість та освіченість були невід'ємними складовими національного способу життя українців .

Здобутки української етнопедагогіки високі і незаперечні. На її ґрунті виросло багато яскравих постатей мислителів, просвітників, педагогів. Серед них - Володимир Мономах і Петро Могила, Симеон Полоцький та Іван Федоров, Феофан Прокопович і Григорій Сковорода, Михайло Максимович та Олександр Духнович, Микола Пирогов і Костянтин Ушинський, Антон Макаренко, та Василь Сухомлинський і багато інших. Завдяки діяльності кожного з названих просвітителів педагогічна думка України значно збагатилась, стала цікавою, змістовною, історично достовірною.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Методика навчання іноземних мов як наука та її зв'язок з іншими науками
Методика викладання іноземних мов – це наука, яка вивчає цілі, зміст, методи і засоби навчання, а також способи навчання і виховання на матеріалі іноземної мови. Об'єктом методики викладанн ...

Павло Тичина. «Гаї Шумлять». Урок засвоєння нових знань
Тема. Павло Тичина. «Гаї шумлять .». Вираження патріотичних почуттів митця через поетизацію рідної природи. Гармонія людини і природи. Мета: розкрити красу пейзажної лірики поета, показати ...

Особливості методики фізичного виховання учнів, що навчаються у професійно-технічних навчальних закладах
За роки незалежності в Україні створені нові правові основи жування системи фізичного виховання, які відображені у Законі "Про фізичну культуру і спорт" (1993), "Концепції фі ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net