Історія зародження та розвиток етнопедагогіки

Нова педагогіка » Технологія використання етнопедагогіки » Історія зародження та розвиток етнопедагогіки

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 2

Історія освіти і педагогічної думки України допомагає виробленню творчого критичного ставлення до минулого, дає змогу бачити закономірності розвитку освіти і педагогічних ідей, порівнювати їх, виділяти загальне і часткове, особливе і характерне. В історії нашого народу кожний період має характерні риси, які роблять його неповторним і особливим. Таким є і народні педагогічні ідеї та істини, що переходили із століття до століття, і стали основою педагогічної думки.

Наука про українську народну педагогіку почала складатися вже в Київській Русі. Київська Русь не мала спеціальних педагогічних трактатів. Педагогічні ідеї можна було віднайти в літературних пам'ятниках різних жанрів, творах образотворчого мистецтва, в усних проповідях, у церковній практиці. Педагогічна думка складалася переважно з народних педагогічних поглядів. Вони виражали земні ідеали народних мас, у центрі яких стояли питання розумового розвитку, формування трудових навичок, умінь і моральних якостей.

Зародження історії української етнопедагогіки пов'язується з появою "Повчання" Володимира Мономаха дітям, спрямованого на осмислення потомками суті й сенсу народних чеснот і норм християнської моралі.

За прикладом славетного київського князя пишуть й інші автори. Наприклад, у 1577 році появилося "Заповіт" Василя Загоровського дітям, що нагадує "Повчання" Володимира Мономаха. Надалі публічні заповіти й звернення та послання потомкам, листи до синів та дочок написали ряд видатних українських педагогів, вчених, культурних й освітніх діячів, збагативши цінні надбання української педагогічної культури.

Жанр заповітів, повчань, звернень в українській етнопедагогіці виявився надзвичайно продуктивним і вічно живим. І це закономірно. Адже цілющим джерелом для нього є українська народна педагогіка з її споконвічними благородними традиціями батьківських заповітів своїм дітям, їхніх взаємних обов'язків, глибокої шани до предків з вимогою обов'язкового знання кожним українцем свого родоводу не менше як до сьомого коліна.

Використання української етнопедагогіки є також у "Слові о полку Ігореві", українських літописах, "Руській Правді", складеній на основі норм українського звичаєвого права, народної педагогіки. То ж фактично елементи української етнопедагогіки склалися вже в надрах Київської Русі через осмислення величезних набутків української народної педагогіки.

Ознайомлюючись з педагогічними ідеалами і практикою виховання підростаючого покоління в XIII-XVII ст., варто відзначити, що своєрідними дидактичними правилами були народні педагогічні джерела: прислів'я, приказки, пісні, казки та інші фольклорні матеріали. У багатьох із них втілена глибока повага народу до знань, науки, вмінь. В усній народній творчості звучить думка про те, що людина оволодіває знаннями і досвідом завдяки великій і наполегливій праці. Правила і неписані закони народної педагогіки передавалися із покоління в покоління через обряди, звичаї, традиції, пісні, казки, легенди. Під впливом історичних переказів, дум, билин, легенд формувалась патріотична свідомість дітей та юнацтва. Романтичні, овіяні славою подвигів в ім'я Вітчизни, образи билинних героїв сприймались як моральний ідеал, модель громадської поведінки. Крім того, важливим було проникнення у вітчизняну педагогіку передових педагогічних ідей Візантії, епохи Відродження, Реформації, вплив прогресивної педагогічної теорії і практики західних слов'ян та ін.

Яскрава сторінка в історії розвитку освіти та педагогічної думки в Україні - діяльність братських шкіл. Прогресивні педагогічні ідеї того часу відображались в статусах братських шкіл, різних полемічних творах видатних діячів цих шкіл Лаврентія і Стефана Зизаніїв, творах Івана Беринди, філософських трактатах професорів Києво-братських колегій. Вони відводили велику увагу гуманістичному вихованню і формуванню особистості, наголошували на значенні прикладу батьків і вчителів у виховному процесі.

Особлива роль у культурному піднесені належала братствам. У кінці XVI - на початку XVII ст., кількість братств швидко зростає. Діяльність братських шкіл - яскрава сторінка в історії розвитку освіти й педагогічної думки в Україні. Статути цих шкіл та інші документи унікальні за своїм змістом. Вони не принесені в Україну зовні, а є відображенням і втіленням тих прогресивних поглядів та ідей, які утверджувалися в культурному житті України на початку XVI ст. Аналіз статутів братських шкіл свідчить про гуманізм і народність педагогічних ідей, що лежали в основі їх роботи, розвиток традиційних положень вітчизняної педагогіки, зв'язок школи з життям народу, патріотичним вихованням.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Особливості продуктивного мислення школярів
Дослідження продуктивного мислення припускає виділення сукупності індивідуальних особливостей мислення, і залежить від оволодіння новими знаннями та застосування їх на практиці. Для їх обґр ...

Основні принципи навчання біології
Принципи навчання -— це провідні положення, нормативні вимоги до організації та здійснення навчально-виховного процесу, які мають характер загальних указівок, правил і норм, що випливають з ...

Поновлення бібліотечних фондів на сучасному етапі
За законом України бібліотеки мають пріоритетне право на придбання книг, документів, інших носіїв інформації відповідно до профілю комплектування їх фондів. Це право забезпечується одержанн ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net