Історія зародження та розвиток етнопедагогіки

Нова педагогіка » Технологія використання етнопедагогіки » Історія зародження та розвиток етнопедагогіки

Сторінка 1

Щоб народ не зник, кожне наступне його покоління повинно виховуватися в народному дусі, на основі національних духовних і культурних традицій. Власне, справжнє виховання є глибоко національним за суттю, змістом і характером. Закономірно, що різні якості людей, залежно від національної приналежності потрібно виховувати неоднаковими чи уніфікованими засобами і методами, які виробились в кожній нації протягом віків і які є складовою частиною й невід'ємною частиною її самобутньої матеріальної і духовної культури.

Виховання - є процес соціальний у найширшому розумінні. Виховує все: люди, речі, явища, але насамперед і найбільше люди. З них на першому місці - батьки і педагоги. З усім складним світом навколишньої дійсності дитина входить у незліченні стосунки, кожен з яких неминуче розвивається, переплітається з іншими стосунками, ускладнюється з фізичним і моральним ростом самої дитини.

Виховання підростаючого покоління для кожної нації є найважливішим складником національної культури. Передача всіх культурно-історичних традицій батьків, дідів і прадідів завжди гарантувала вічність життя нації. Нація, за К. Ушинським, це насамперед, система, різноманітних природних (біологічних, анатомічних, фізіологічних, психологічних), історично обумовлених ознак тіла, душі й розуму. Справжнє виховання не може існувати у "чистому вигляді", тобто поза традиційною культурою певної нації. Всі найвидатніші педагоги світу визнавали, що виховання дитини завжди має ґрунтуватись насамперед на культурно-історичних цінностях своєї нації, і вже пізніше відбувається знайомство з традиціями інших народів. Незаперечний закон дидактики: пізнання навколишнього світу починається із знайомства з рідного вулицею, селом чи містом, своєю країною, а вже потім - із зарубіжними країнами. Тобто, від пізнання свого, рідного, національного - до пізнання чужого, багатонаціонального світового.

Сьогодні в педагогічній науці чітко розмежовуються два провідні, хоч і органічно споріднені, але ідентичні поняття - українська народна педагогіка та українська етнопедагогіка.

Українська народна педагогіка - це вироблені й застосовувані у середовищі українців знання, засоби й досвід виховання та навчання дітей і молоді. Головне її покликання - допомагати кожному стати тим, ким він повинен стати. А українська етнопедагогіка - це наука про українську народну педагогіку, тобто про досвід українського народу щодо виховання підростаючого покоління, про його педагогічні погляди. Наука про педагогіку побуту, родини.

Українська етнопедагогіка досліджує виховний досвід українців, з'ясовує можливості й ефективні шляхи реалізації прогресивних педагогічних ідей українського народу, нації в сучасній практиці родинно - громадського-шкільного виховання, виявляє продуктивні способи встановлення контактів народної педагогічної мудрості з педагогічною наукою і професійною педагогікою, аналізує педагогічне знання тих чи інших явищ життя українського суспільства, з'ясовує їх відповідність сучасним навчально-виховним завданням.

Українська етнопедагогіка склалася у процесі формування української народності і на своєму дальшому шляху пройшла загальнолюдські стадії суспільного прогресу. В ході історичного процесу розвитку економічного, політичного, духовного, суспільного й сімейного життя народу вона набула свого національного забарвлення й оригінального творчого обличчя з властивими їм особливостями мови, фольклору, звичаїв, родинно-побутових стосунків.

Загальнолюдські аспекти й елементи етнопедагогіки, її норми ґрунтуються на властивих для будь-якого суспільства зв'язках між людьми, на обов'язкових для суспільного виробництва й самого життя відносинах. Серед загальновизнаних у всі часи благ першими і найціннішими є здоров'я і життя людини. Спільними для всіх умовами буття були й лишаються продовження роду і ті соціальні явища, які покликані служити цьому - шлюб, сім'я, народження і виховання дітей, забезпечення морального захисту людини на ґрунті гуманності від свавілля окремих осіб.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Авторська школа, як педагогічне явище у наукових джерелах
Для успішного розуміння будь-якого явища чи феномену завжди було важливим упорядкування його термінології. Тим паче, що в науково-педагогічній літературі визначень феномену «авторська школа ...

Експериментальна перевірка меодики розвитку здібностей в учнів старшик класів до дизайнерської діяльності
В процесі проведення формувального етапу педагогічного експерименту ми використовували ті компоненти технології навчання, які були виявлені в ході теоретичного аналізу і пошукового етапу ек ...

Удосконалюємо свої властивості
Щоб уявити підлітку свій моральний образ у майбутньому, доцільно роздивитися навколо себе і відстороненим поглядом оцінити своїх однолітків, враховуючи свої власні принципи і принципові оці ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net