Активні, нестандартні форми роботи на уроках і в позакласній роботі

Активні, нестандартні форми роботи на уроці і в позакласній роботі формують:

соціальну компетентність – уміння людини жити в суспільстві, уміння робити вибір, знаходити вихід з будь-яких життєвих ситуацій,

комунікативну компетентність – уміння здобувати, осмислювати й використовувати інформацію з різних джерел, компетентність самоосвіти – уміння продуктивно і творчо підходити до будь-якої діяльності, потреба особистісного росту, навчання з цікавістю, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Завдання школи – навчити жити і знайти своє місце в житті, створити самодостатню модель випускника – як життєздатної особи.

Ніхто не сперечатиметься з Едісоном, який сказав: «Найголовніша завдання будь-якої цивілізації – навчити людину мислити». На мою думку, саме математика – поле діяльності для вирішення цієї задачі, а нестандартні уроки – засіб активізації розумової діяльності учнів, застосування знань, умінь і навичок в нестандартних ситуаціях інтерактивними формами і методами.

На даних уроках присутній «Мозковий штурм», коли за лічені секунди необхідно відповісти на питання або розв’язати задачу. До таких уроків відносяться: «Урок-КВК», уроки: математичний турнір, ринг, математичний бій; інтелектуальні ігри: «Брейн-ринг», «Зоряна година», «Що? Де? Коли?».

Готуючись до нестандартних уроків, учні активно вивчають, перечитують навчальну і додаткову літературу, в процесі самоосвіти розширюють свій кругозір, поповнюють запас слів.

Граючи в інтелектуальні ігри, учень одержує три задоволення:

1) задоволення від того, що він грає;

2) задоволення від своєї винахідливості, спостережливості, логічного мислення;

3) радість розкриття «секрету» гри.

Захопившись грою, учні не помічають, що вчаться, виховують в собі важливі життєві якості: доброту у спілкуванні, готовність до взаємодопомоги, відчуття дружби і колективізму. Нестандартні уроки, інтерактивні форми роботи допомагають учню розкрити себе як творчу особистість, цілеспрямовану й ініціативну, дають можливість самореалізуватися, самовиразитися.

Таким чином, систематична робота й відповідальне ставлення учнів до виконання самостійної роботи зробить випускника особистістю, якій притаманні:

- самостійність у виборі й ухваленні рішень;

- уміння виконувати й відповідати за свої рішення;

- готовність нести відповідальність за себе і своїх близьких;

- готовність діяти в нестандартних ситуаціях;

- уміння вчитися самостійно все життя;

- ключові компетентності;

- толерантність, тобто розуміння, що окрім власної думки, яку треба уміти відстоювати, аргументувати і захищати, є інші, які теж мають право на існування.

Дуже важливе для вчителя завдання – навчити всіх дітей самостійно отримувати знання, а цього можна досягти шляхом залучення їх в активну діяльність на всіх етапах навчання.

Навчання довгий процес. Він складається із окремих уроків. Урок як форма навчальної роботи існує з 18 ст., тобто він є основною ланкою процесу навчання. Народження уроку починається з плану. В плані потрібно продумати все до кінця як організувати зворотній зв’язок з учнями. В якій послідовності треба задавати завдання, як заставити учнів активно працювати.

Самостійна робота являється необхідним етапом вивчення будь-якої теми. Як правило вона проводиться після колективного розв’язування завдань нової теми і передує контрольній роботі по темі.

Рекомендуємо почитати:

Розвиток розумових цінностей. Думка та мова
Здається, все тут зрозуміло: вчися в школі, відвідуй гурток, читай книжки — і ось ти уже розвинений, начитаний, розумний. Така проста схема виглядає не дуже привабливо для підлітка, він одр ...

Методичні вказівки, якими доцільно керуватися вчителеві, аналізуючи з учнями музичні твори
Виходячи з проведеної роботи під час практики, ми визначили структуру і логіку методичних рекомендацій, які є узагальненням науково-методичної літератури, передового педагогічного досвіду, ...

Особливості та закономірності письмового мовлення
А.Р. Лурія в роботі "Нариси психофізіології письма" визначає наступні операції письма. Письмо починається із спонукання, мотиву, завдання. Людина знає, для чого пише: аби зафіксув ...