Пошуки шляхів вдосконалення організації колективної учбової діяльності молодших школярів

Нова педагогіка » Дидактичні основи організації колективної учбової діяльності молодших школярів » Пошуки шляхів вдосконалення організації колективної учбової діяльності молодших школярів

Сторінка 3

Ця чіткість і визначеність організації навчального процесу досягається тим, що структура все вивчення кожної теми була завжди однаковою. Ось як Шаталов сам описує цю структуру: «перший етап – розгорнене пояснення вчителя, другий – стислий виклад навчального матеріалу за опорними плакатами. Після цього діти отримують листки з опорними сигналами (зменшені копії опорних плакатів, вивчають їх, вклеюють в альбоми). Це третій етап. Четвертий – робота з підручником та листком. П’ятий – письмовий виклад опорних сигналів на наступному уроці. Шостий – прослуховування усних відповідей друзів, або, ще краще, відповідь біля дошки. Таким чином – шість етапів роботи над теоретичним матеріалом».

Чітка і визначена структура вивчення кожної навчальної теми в досвіді Шаталова має і суттєвий недолік, який полягає в тому, що ця структура однакова у всіх класах, всіх навчальних предметів і всіх тем.

Другою особливістю досвіду В.Ф. Шаталова є вивчення навчального матеріалу поповненими одиницями.

Протягом багатьох років її розробляв П.М. Ерднієв. Експерименти і теоретичну розробку паралельного структурування навчального матеріалу проводила Л.І. Балашова.

П.М. Ерднієв увів поняття «дидактична одиниця». Він вказав наступні способи поповнення «дидактичних одиниць».

1). спільне і одночасне вивчення взаємопов’язаних питань програми;

2). перевершення розв’язаної задачі в попередню, або аналогічну, що дозволяє вичерпувати все новий зміст з кожною видозміненою вихідної вправи;

3). метод деформованих вправ, в яких шуканими є не один, як завжди, а декілька елементів завдання; завдяки цьому прийому в мисленні утворюється раціональна система знань;

4). посилення виконання творчих завдань для самостійного складання учнями задач, прикладів, рівностей і т. п.»

Третьою особливістю досвіду В.Ф. Шаталова є широке використання так званих листків з опорними сигналами. Він використовує їх для того, щоб учні запам’ятовували зміст навчальної теми.

Безперечно, дуже цінним в досвіді В.Ф. Шаталова є його віра в сили і здібності учнів, його уважне ставлення до дітей, його любов до них. Все це, що є виявом особистісних якостей Віктора Федоровича Шаталова, відіграє важливу роль в успішній роботі педагога.

Досвід В.Ф. Шаталова викликав великий інтерес серед вчителів. У нього з’явилося багато наслідників. Одні з них намагалися просто копіювати його досвід, інші (їх не так багато), перейнявши у В.Ф. Шаталова ідею необхідності і можливості корінної зміни організації навчального процесу, відштовхуючись від його досвіду і переймаючи лише деякі його методичні прийоми, зуміли розробити і застосувати в своїй практиці принципово іншу, ніж у В.Ф. Шаталова, систему організації і проведення навчального процесу. Досвід таких вчителів зацікавлює. До їх числа відноситься Сергій Данилович Шевченко – вчитель історії середньої школи №1 м. Курахово Донецької області.

З однієї сторони, при структуровані навчального процесу в програмах і підручниках за його одиницю взята начальна тема. З іншої сторони, в самому навчальному процесі учбова тема виступає для учнів за назвою, яку вчитель повідомляє їм на початку її вивчення, а реальною одиницею для них є не тема, а урок (окремий).

В якості основної одиниці навчального матеріалу Шевченко приймає логічно завершений розділ навчальної програми, розрахований приблизно на 7-10 уроків. Вивчення цього розділу він поділяє на два етапи:

1 етап – одержання учнями нових знань і їх засвоєння;

2 етап – систематизація одержаних знань.

Другий етап займає 2-3 навчальні години, решта часу іде на перший етап вивчення навчального матеріалу.

На уроках С.Д. Шевченка немає проблеми дисципліни, немає необхідності у налагоджені вчителем порядку: все це роблять самі учні. Діти самі контролюють, самі оцінюють навчальну роботу кожного. С.Д. Шевченку залишається лише поступово, ненав’язливо формувати з учнів розумні способи контролю і самоконтролю, правильні критерії самооцінки, повагу один до одного.

До цих пір ми аналізували досвід вчителів-предметників. Проте, загальновідомо, що фундамент вихованості і освіти кожного учня закладається в сім’ї, дитячому садку і початковій школі. Не обговорюючи питання виховання в сім’ї і дитячому садку, ми хочемо тепер зупинитися на проблемі організації навчально-виховного процесу в початковій школі. В якості найбільш яскравого прикладу ми розглянули досвід вчительки початкових класів школи № 25 м. Мелітополь Раїси Сергіївни Ходос.

У справжньому його вигляді Р.С. Ходос склався приблизно 10 років тому під впливом Євгенія Степановича Львова, який розробив оригінальну методику навчання учнів самоорганізації особистості (СОО).

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Особливості викладання природознавства у 5 – 6 класах
У цьому навчальному році п'ятикласники розпочали вивчати «Природознавство» — інтегрований пропедевтичний курс, головна мета якого — формування в учнів уявлень про цілісність природи, місце ...

Гра в особистісно-орієнтованому навчанні та вихованні
Суспільство постійно змінюється, це в свою чергу призводить до виникнення певних завдань, які постають перед суспільством. Так, одним із основних завдань сучасного суспільства, ми вважаємо, ...

Перевірка якості знань студентів отриманих під час проведення практичного заняття з використанням активних методів навчання
Аналіз результатів експериментального дослідження практичного заняття з використанням активних методів навчання показав: - ефективність активного методу навчання (імітаційний) у глибокому з ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net