Пошуки шляхів вдосконалення організації колективної учбової діяльності молодших школярів

Нова педагогіка » Дидактичні основи організації колективної учбової діяльності молодших школярів » Пошуки шляхів вдосконалення організації колективної учбової діяльності молодших школярів

Сторінка 3

Ця чіткість і визначеність організації навчального процесу досягається тим, що структура все вивчення кожної теми була завжди однаковою. Ось як Шаталов сам описує цю структуру: «перший етап – розгорнене пояснення вчителя, другий – стислий виклад навчального матеріалу за опорними плакатами. Після цього діти отримують листки з опорними сигналами (зменшені копії опорних плакатів, вивчають їх, вклеюють в альбоми). Це третій етап. Четвертий – робота з підручником та листком. П’ятий – письмовий виклад опорних сигналів на наступному уроці. Шостий – прослуховування усних відповідей друзів, або, ще краще, відповідь біля дошки. Таким чином – шість етапів роботи над теоретичним матеріалом».

Чітка і визначена структура вивчення кожної навчальної теми в досвіді Шаталова має і суттєвий недолік, який полягає в тому, що ця структура однакова у всіх класах, всіх навчальних предметів і всіх тем.

Другою особливістю досвіду В.Ф. Шаталова є вивчення навчального матеріалу поповненими одиницями.

Протягом багатьох років її розробляв П.М. Ерднієв. Експерименти і теоретичну розробку паралельного структурування навчального матеріалу проводила Л.І. Балашова.

П.М. Ерднієв увів поняття «дидактична одиниця». Він вказав наступні способи поповнення «дидактичних одиниць».

1). спільне і одночасне вивчення взаємопов’язаних питань програми;

2). перевершення розв’язаної задачі в попередню, або аналогічну, що дозволяє вичерпувати все новий зміст з кожною видозміненою вихідної вправи;

3). метод деформованих вправ, в яких шуканими є не один, як завжди, а декілька елементів завдання; завдяки цьому прийому в мисленні утворюється раціональна система знань;

4). посилення виконання творчих завдань для самостійного складання учнями задач, прикладів, рівностей і т. п.»

Третьою особливістю досвіду В.Ф. Шаталова є широке використання так званих листків з опорними сигналами. Він використовує їх для того, щоб учні запам’ятовували зміст навчальної теми.

Безперечно, дуже цінним в досвіді В.Ф. Шаталова є його віра в сили і здібності учнів, його уважне ставлення до дітей, його любов до них. Все це, що є виявом особистісних якостей Віктора Федоровича Шаталова, відіграє важливу роль в успішній роботі педагога.

Досвід В.Ф. Шаталова викликав великий інтерес серед вчителів. У нього з’явилося багато наслідників. Одні з них намагалися просто копіювати його досвід, інші (їх не так багато), перейнявши у В.Ф. Шаталова ідею необхідності і можливості корінної зміни організації навчального процесу, відштовхуючись від його досвіду і переймаючи лише деякі його методичні прийоми, зуміли розробити і застосувати в своїй практиці принципово іншу, ніж у В.Ф. Шаталова, систему організації і проведення навчального процесу. Досвід таких вчителів зацікавлює. До їх числа відноситься Сергій Данилович Шевченко – вчитель історії середньої школи №1 м. Курахово Донецької області.

З однієї сторони, при структуровані навчального процесу в програмах і підручниках за його одиницю взята начальна тема. З іншої сторони, в самому навчальному процесі учбова тема виступає для учнів за назвою, яку вчитель повідомляє їм на початку її вивчення, а реальною одиницею для них є не тема, а урок (окремий).

В якості основної одиниці навчального матеріалу Шевченко приймає логічно завершений розділ навчальної програми, розрахований приблизно на 7-10 уроків. Вивчення цього розділу він поділяє на два етапи:

1 етап – одержання учнями нових знань і їх засвоєння;

2 етап – систематизація одержаних знань.

Другий етап займає 2-3 навчальні години, решта часу іде на перший етап вивчення навчального матеріалу.

На уроках С.Д. Шевченка немає проблеми дисципліни, немає необхідності у налагоджені вчителем порядку: все це роблять самі учні. Діти самі контролюють, самі оцінюють навчальну роботу кожного. С.Д. Шевченку залишається лише поступово, ненав’язливо формувати з учнів розумні способи контролю і самоконтролю, правильні критерії самооцінки, повагу один до одного.

До цих пір ми аналізували досвід вчителів-предметників. Проте, загальновідомо, що фундамент вихованості і освіти кожного учня закладається в сім’ї, дитячому садку і початковій школі. Не обговорюючи питання виховання в сім’ї і дитячому садку, ми хочемо тепер зупинитися на проблемі організації навчально-виховного процесу в початковій школі. В якості найбільш яскравого прикладу ми розглянули досвід вчительки початкових класів школи № 25 м. Мелітополь Раїси Сергіївни Ходос.

У справжньому його вигляді Р.С. Ходос склався приблизно 10 років тому під впливом Євгенія Степановича Львова, який розробив оригінальну методику навчання учнів самоорганізації особистості (СОО).

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Мотивація навчальної діяльності
Існує чимало професій, пов’язаних з географією. Сьогодні я пропоную вам ознайомитися з ними. Назви груп та об’єкт їхнього дослідження Геоморфологи і геологи – тектонічна будова материка та ...

Використання моделювання в хімії
На думку більшості видатних хіміків, у тому числі лауреата нобелівської премії Р. Сиборга, теоретичне моделювання є основним методом пізнання в хімії. Сутність хімічних явищ прихована від б ...

Самостійна пізнавальна діяльність учнів
Організовуючи навчальну пізнавальну діяльність, необхідно враховувати важливість формування в учнів у навчальному процесі навичок самоорганізації. Тому треба приділяти належну увагу системі ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net