Пошуки шляхів вдосконалення організації колективної учбової діяльності молодших школярів

Нова педагогіка » Дидактичні основи організації колективної учбової діяльності молодших школярів » Пошуки шляхів вдосконалення організації колективної учбової діяльності молодших школярів

Сторінка 1

З метою більш глибокого оволодіння науковими знаннями там, де це можливо, теоретичні знання закріплюються практичними – діти долучаються до доступної дослідницької роботи.

Розглянемо організацію колективної учбової діяльності учнів у навчально-пізнавальному процесі в окремій школі.

Протягом декількох років школи працювали на тему «Виховання молодших колективних форм організації пізнавальної діяльності учнів». Педагогічні колективи вирішували наступні завдання:

зробити навчальну працю основою не тільки індивідуальної, але і колективної діяльності;

озброїти органи учнівського управління організаторськими навичками;

виховувати відповідальність за успіхи у навчанні;

формувати пізнавальну активність, бажання боротися за гнучкі і глибокі запитання;

практично оволодівати різними формами колективної учбової діяльності.

Робота з організації колективної учбової діяльності в школі проводилося як вчителями, так і учнями.

Насамперед потрібно було переконати педагогів у тому, що колективні форми навчальної діяльності не заважають, а сприяють індивідуалізації процесу навчання, покращують засвоєння знань, створюють загальну атмосферу боротьби за глибокі знання у класі, розширюють коло джерела знань, сприяють всебічному розвитку особистості.

На базі школи працював психолого-педагогічний семінар-практикум. Заняттями семінару керував директор школи, його заступники, а у роботі брали участь усі вчителі. Кожне заняття включало:

Знайомство з важливими теоретичними питаннями колективного виховання, актуалізації пізнавальної діяльності учнів;

Оволодіння методиками вивчення особливості школяра і колективу;

Вивчення конкретного досвіду інших шкіл і обмін досвідом роботи вчителів усієї школи.

На семінарах-практикумах аналізувалися такі запитання: «Єдність і взаємозалежність змісту, методики і організації навчально-пізнавального процесу», «Виховні аспекти колективної організації пізнавальної діяльності», «Педагогічне управління колективною діяльністю учнів у праці пізнання», «Ґрунтова робота на уроці» і т. д.

Паралельно з творчим навчанням вчителів по практичному освоєнню колективних форм роботи і осмисленню ідеї колективної учбової діяльності обговорювалися питання про педагогічне керівництво учбовим самоврядуванням, про міру його участі у колективній учбовій діяльності школярів. Головне завдання полягало в тому, щоб скласти великий актив учнів, який повинен стати помічником вчителя у боротьбі за глибокі і гнучкі знання.

Участь органів самоврядування школярів в організації пізнавальної діяльності повинно було допомогти створити таку атмосферу, яка б сприяла позитивному відношенню всіх учнів до навчання, розвитку їхніх пізнавальних інтересів.

Звичайно, всі організаційні форми колективної учбової діяльності школярів спочатку випробувалися вчителями, які входили в творчу групу. По мірі методичної досконалості форм колективної праці на уроці складалися методичні розробки навчальних зустрічей, загального огляду знань.

У використанні колективних форм учбової діяльності велику роль відіграли методичні об’єднання вчителів-предметників. На заняттях планувалася робота пов’язана з даною проблемою: з яких предметів в кожній паралелі проводити загальний огляд знань, коли доцільно організувати роботу учнів груповим методом. На методичних об’єднаннях не тільки обговорювався зміст і місце в навчальному процесі колективних форм але і шліфувалася методика цієї роботи.

В методичному кабінеті зосереджувалися матеріали по всіх напрямках роботи об’єднання над темою: кращі відповіді вчителів; плани відкритих уроків, звіт про турніри, загальні огляди знань; розробки з раціональної організації розумової праці з урахуванням специфіки предмету.

В організації колективної учбової діяльності в школі важлива роль належала організатору, в завдання якого входила координація зусиль не тільки органів учнівського самоврядування, але і класних керівників. На семінарах для класних керівників вивчалися питання колективного виховання і навчання учнів: «Структура дитячого колективу», «Формування особистості в колективі», «Основні принципи організації колективної учбової діяльності», «Методи вивчення колективу і особистості школяра».

На загально шкільних семінарах проходив обмін думками про відкриті уроки з використанням колективних форм організації навчальної діяльності школярів, загальні огляди знань, зустрічей, заняття у клубах допитливих, усних журналах «Хочу все знати». Вчителі, які підготували і провели ці заходи, виступали на семінарах з аналізом роботи.

Закінчився семінар проведенням конференції на тему «Колективна учбова діяльність школярів і її роль у вирішенні комплексного підходу до виховання». На заключних педагогічних читаннях вчителі виступали з доповідями: «Роль класного активу у пізнавальній діяльності», «Вплив колективної діяльності на особистість школяра», «Виховання відповідального відношення до навчання», «Робота кола розвиваючого навчання у початкових класах».

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Місце теми в навчальному курсі
Обробка деревини є ключовою темою курсу трудового навчання. Тема вивчається згідно програми з 5 по 7 класи середньої школи. Входить до розділу "Технологія обробки матеріалів". Вив ...

Пізнавальний інтерес як особливий вид інтересів молодших школярів
В основі сучасних досліджень пізнавального інтересу лежать праці Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, А.О. Смірнова, Б.М. Теплова, В.Н. Мясіщева, Л.В. Занкова, Д.Н. Узнадзе, Г.С. Щукіної та ...

Дослідження рівня обізнаності молоді щодо особливостей створення та функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в Україні
У ході дипломного дослідження з метою з’ясування рівня обізнаності молоді щодо особливостей створення та функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в Україні нами про ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net