Загальний аналіз стану розв’язання досліджуваної проблеми у роботі масової початкової школи

Нова педагогіка » Дидактичні основи організації колективної учбової діяльності молодших школярів » Загальний аналіз стану розв’язання досліджуваної проблеми у роботі масової початкової школи

Сторінка 4

У багатьох теоретичних та експериментальних дослідженнях переконливо доказано, що колективний характер вирішення учбових і практичних завдань стимулює пізнавальну активність учнів, засвоєння ними знань проходить інтенсивніше і досягає більш високого рівня. Більше того, виявилося, що і саме становлення навчальної діяльності, її первинні форми не можуть здійснюватися інакше, як в колективній діяльності учнів і педагога. Останні експериментальні дослідження свідчать, що колективна діяльність, активне спілкування з ровесниками є невипадковим явищем, а необхідною умовою ефективності колективної учбової діяльності.

Позитивний вплив на навчання колективних форм навчальної діяльності дозволяє вважати, що вони є дані із найбільш прогресивних і плідних. Саме цю точку зору поділяють багато вчених, вважають, що «система уроків по вивченню теми із програми повинна бути побудована як колективне вирішення учнями системи навчальних завдань під керівництвом вчителя».11

Насправді використання колективної організації на уроках не є систематичним і у вирішальній степені залежать від ініціативи окремих ентузіастів, насамперед вчителів-новаторів.

Існує цілий ряд причин, які обумовлюють таке положення речей. По-перше, успішне застосування різноманітних колективних форм організації навчальної діяльності передбачає попереднє детальне вивчення конкретного учнівського колективу: необхідно знати соціально-психологічний клімат, взаємовідносини учнів, їхній соціометричний статус, індивідуальні можливості і переваги як в інтелектуальному плані, так і в школі спілкування з однокласниками, можливими партнерами у колективній роботі.

По-друге, організація і управління колективною навчальною діяльністю учнів потребує від викладача, порівняно нових функцій, відступу у випадку необхідності від традиційних форм проведення занять, а іноді і перегляд деякого звичного подання матеріалу і навіть подолання певного психологічного бар’єру у зв’язку з наданням учням відносної самостійності, в організації навчального процесу, небажаність жорсткої регламентації їхньої діяльності.

По-третє, вказані причини пов’язані, очевидно, з надлишковим ефектом справедливої критики в адрес лабораторно-бригадного методу, який був широко розповсюджений у 20-х роках минулого століття. Основні напрямки цієї критики торкалися трьох проблем. Це недостатній рівень знань, умінь і навичок, набутих учнями.; зниження активності невстигаючих і пасивних школярів; небажаність організаторських і виховних функцій, які часто зводилися до наглядання.

Дослідження вчених показали, що прямий продукт навчальних дій запам’ятовується (П.І. Зінченко, А.А. Смірнов) і засвоюється (А.Н. Леонтьєв, Я.А. Пономарьов) на більш високому рівні, якщо те, що виходить з засоби досягнення навчальних цілей і виступає як прямий продукт навчання. Саме навчання, зміст якого займає «структурне місце мети» (Н.Ф. Тализіна), найбільш ефективне. Можна припустити, що і навчання колективної діяльності доцільно будувати таким чином, щоб у якості прямого, відповідного, усвідомлюваного учнями мети своїх дій, продукту навчання виступом засвоєння знань, умінь і навичок, необхідних для успішної колективної роботи.

Таким чином, значення формування умінь колективної роботи не підлягає сумніву, однак шлях формування зв’язується лише із включення в колективну діяльність на різних етапах навчання. Це, безумовно необхідно, однак цього недостатньо. Тим більше, що нерідко таке включення носить формальний характер.

У кращому випадку ставиться запитання про діяльність соціально-психологічної підготовки учнів (Я.Л. Колмінський, Р.О. Нємов, Б.О. Таригін), однак конкретні шляхи здійснення такої підготовки в широких масштабах поки що тільки розробляються. Останнім часом стали поширені методи активного соціально-психологічного навчання, які передбачають організацію спеціальних навчально-тренувальних груп з метою підвищення адекватності міжособистісного сприймання і презентації Я-образу в умовах колективної діяльності. Цей напрям слід вважати перспективним і потрібним, але він не акцентує операційних аспектів діяльності учнів; особливості вирішуваних навчальних задач певного предметного змісту, як правило, недостатньо враховується. Тому навчання колективної діяльності, яке передбачає формування умінь і навичок колективної роботи на різних етапах вирішення задач (колективний аналіз умов задач, планування і т. д.), не може бути забезпечення таким шляхом. Однак дане навчання колективної діяльності може успішно поєднуватися з активними методами, частково з соціально-психологічним тренінгом або соціально-психологічним навчанням.

Вивчення колективної діяльності, яка має специфічні характеристики і особливі виміри, дозволено «по-новому підійти до аналізу одиниць і елементів діяльності, збагачує теоретичні уявлення про її будівництва і системогенез збільшує «пояснюючий потенціал» торії діяльності».

Характерно, що у сучасних дослідженнях колективної діяльності спостерігається поворот від соціально-психологічного до загально-психологічного, інженерно-психологічного і психолого-педагогічного аналізу проблеми, які виникають. Частково, в контексті педагогічної психології ці проблеми пов’язані з проблемою ефективності колективних форм організації навчальної діяльності надзвичайно актуальної для шкільної практики.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Значення пізнавальної активності на уроці
Практика показує що навчання як процес засвоєння знань, навичок і умінні протікає успішно лише при досить високій пізнавальній активності дітей — прагненні до навчання, до оволодіння більш ...

Засади порівняльно-юридичної педагогіки
Одним із важливих, а в сучасних умовах і обов’язкових напрямків творчого пошуку і вдосконалення роботи щодо зміцнення законності і правопорядку виступає вивчення світового досвіду, його ана ...

Особливості дітей-сиріт
Україна — молода незалежна держава, що свідомо обрала шлях реалізації прав дітей, які опинилися в несприятливих умовах. Соціальна політика нашої держави в галузі дитинства покликана сприяти ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net