Психологічно-педагогічні особливості організації колективної учбової діяльності молодших школярів

Нова педагогіка » Дидактичні основи організації колективної учбової діяльності молодших школярів » Психологічно-педагогічні особливості організації колективної учбової діяльності молодших школярів

Сторінка 1

Для розгляду питання про місце в навчальному процесі колективної учбової діяльності молодших школярів і можливості оптимального використання її форм в рамках уроку необхідно дослідити психолого-педагогічні передумови такого способу дидактичної взаємодії із врахуванням вікових особливостей учнів 1-4 класів.

Дослідження у галузі педагогіки колективу з 60-х років ХХ століття стали особливо інтенсивними. Вони призвели до виникнення сучасної концепції дитячого колективу, що є результатом інтеграції накопичених в сфері педагогіки і суміжних з нею наук, знань про нього, про закономірності його розвитку. Основою такої інтеграції став системний підхід до дитячого колективу як педагогічного об’єкту досліджень. Він дав змогу з’єднати наявні в науці дані в єдину систему уявлень про дитячий колектив як мету, об’єкт і суб’єкт виконання.

Розроблена концепція містить такі основні положення, які можуть бути зведені до наступних:

Дитячий колектив – явище соціально-педагогічне, що виникає, функціонує і розвивається в матах того чи іншого інституту, з однієї сторони, під впливом вихователів-дорослих, а з іншої – в силу тих внутрішніх процесів самоорганізації, саморегуляції і самоуправління, які йому притаманні.

Для дорослих дитячий колектив – одна із цілей виховної роботи з дітьми, об’єкт їх виховних впливів і інструмент організації і вдосконалення виховного процесу, направленого на всебічний розвиток об’єднаних в колектив дітей.

Для дітей колектив виступає як середовище їх життєдіяльності, необхідне для особистого самовираження, для самоорганізації особистості.

Виховні функції дитячого колективу пов’язані з приналежністю його членів до суспільної культури. Свої функції дитячий колектив реалізує в залежності від його типів, віку членів, які в нього входять, рівня розвитку колективу.

Як соціально-психологічна сутність, що функціонує в рамках певної організації, дитячий колектив складається і розвивається, набуває суб’єктивних якостей в процесі діяльності його членів (перш за все пізнавальної і предметно-практичної).

Будь-якому дитячому колективу властива певна система відносин, яка пов’язує його членів через ділові контакти, що виникають при реалізації ними функціональних ролей (ділові відносини), міжособистісне спілкування (виборчі відносини, емоційне переживання).

Розвиваючись, відносини дітей в колективі приводять до появи і розвитку такої інтегрованої характеристики, як поле колективу, що визначає його емоційний стан і інтелектуальну атмосферу в ньому. Поле колективу проявляється і виражається в загальній думці, цінніших орієнтаціях, психологічному кліматі колективу.

Вплив колективу на особистість дитини залежить від характеру і розвитку поля колективу, а також від положення дитини в системі колективних відносин.

У своєму розвитку в якості інструменту виховання колектив проходить три основні стадії.

1-а стадія пов’язана перш за все з самим процесом виникнення колективу: для педагогів колективу: для педагогів колектив виступає тут головним чином як ціль її виховної діяльності.

2-га – колектив виступає вже як інструмент масового виховання – формування в його членів соціалістичної спрямованості як стрижневої якості особистості.

3-я – дитячий колектив перетворюється в інструмент індивідуального розвитку кожного з його членів.

Маючи чітку уяву про влаштування і закономірності групи, вчитель тим самим набуває додаткової орієнтири по відношенню до того, якою повинна бути група на «протилежному полюсі», порівняно з примітивною, тобто яким повинен бути колектив. А маючи подібні орієнтири, можна направити групу дітей (наприклад: клас) в сторону формування колективу і закріплення у вихованців колективістського світобачення й поведінки.

Така робота педагога дуже складна і, якщо враховувати поєднання всіх характерів у кожній групі вихованців, то вона завжди потребує творчого підходу. Отже, можна обговорити лише деякі загальні принципи формування колективу, проте сам творчий акт спирається на обдарування і ініціативу творчої особистості.

Творча особистість, як відомо, може помилятися. Однак її не можна позбавляти права на помилку: це означало б загубити ініціативу. Нажаль, педагогічна творчість часто обмежується формальними вимогами і адміністративним тиском. Цього не уникли такі корифеї як А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський.

Можна зі всією впевненістю сказати, що ніякої педагогічні зусилля не перетворять людську групу в колектив, якщо ця група не залучена в спільну і при цьому корисну працю: праця один заради одного, заради групи в цілому, на благо суспільства.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Контроль рівня сформованості навичок і вмінь читання іноземною мовою в учнів початкової школи
В попередніх двох підрозділах було практично розроблено методику формування навичок іншомовного читання на початковому етапі. Але будь-яка методика навчання є незавершеною, якщо відсутній т ...

Ігри на уроках математики у сучасній школі
Багатьом учням математика здається нелегкою і мало зрозумілою, тому нерідко діти намагаються запам’ятати правила, не розуміючи їх, а це призводить до формалізму, гальмує дальше розуміння но ...

Метод формування свідомості як ефективний метод у процесі гендерного виховання учнів ПТНЗ
У демократичному суспільстві, в якому взаємини між людьми ґрунтуються передусім на засадах гуманізму, повноцінна діяльність кожної особистості може бути ефективною, якщо вона спирається на ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net