Характеристика основних понять проблеми

Нова педагогіка » Дидактичні основи організації колективної учбової діяльності молодших школярів » Характеристика основних понять проблеми

Сторінка 6

Багаточисельні недоліки лабораторно-бригадного методу, в принципі не ставить під сумнів доцільність колективних форм роботи учнів. Навпаки, підкреслювалось, що у школі такі форми навчальної роботи «… повинні бути усіляко розвинуті… не практикуючи організації постійних і обов’язкових бригад».

У педагогічній літературі під груповою роботою нерідко розуміють зовсім різні явища. Наприклад, в цілях індивідуалізації навчання групи учнів одержують завдання різного об’єму і різної складнощі. Подібну класну диференціацію деякі дидакти називають груповою роботою. Думаємо, що в даному випадку це невірно, оскільки учасники в ході роботи не мають ніякого взаємного контакту.

Групову роботу характеризує безпосередня взаємодія між учасниками, їхня спільна узгоджена діяльність.

Групова робота тісно і нерозривно пов’язана з фронтальною та індивідуальною, постаючи як один із засобів навчання. Введення групової роботи в урок суттєво змінює характер фронтальної та індивідуальної діяльності, надаючи їм колективної спрямованості.

Сучасна групова робота, як правило, починається з фронтальної роботи всього класу, у ході якої вчитель ставить проблеми і дає завдання групам.

Фронтальна постановка проблеми і послідовне розчленування теми та розподіл між групами задач створюють в класі нову ситуацію: весь клас дізнається про роль кожної групи, таким чином у груп та окремих учасників виникає почуття обов’язки та відповідальність перед класом.

Характер співпраці з вчителем при фронтальній і груповій роботі відрізняється не тільки якісно, але і кількісно.

«В сучасній школі все спрямовано на те, щоб роз’єднати учнів, а не зближувати їх. Оцінки, змагання – все це веде до розвитку заздрості, пихатості. Все спрямовано на те, що відокремити учня від товаришів; йому забороняється щось запитувати у свого сусіда, ніякої спільної роботи, яка би потребувала об’єднаних, спільних зусиль, учнями не піклуватися про свої особисті успіхи».

Не потрібно поспішати із запереченнями: ця думка висловлена Крупською Н.К. 70 років тому, з приводу школи царської Росії. Але і не слід поспішати із запереченнями і з іншої причини. Треба подумати: чи повністю ми подолали рецидиви індивідуальному навчанні?

Однак і через десятиліття далеко не всі переваги колективної роботи були використані педагогами. «Принцип колективізму, який охоплює ніби всі сторони шкільного життя, по-суті, здійснився перед самим головним: перед процесом навчання. За своєю внутрішньою будовою він в значній мірі той же, що і в старій школі, тобто такий, який залишає кожного учня один на один з вчителем… Учень як особистість живе ніби подвійним життям. Поза уроком, навчанням він колективіст, разом з товаришами активно бере участь в житті дитячого колективу. Тут є загальний інтерес і відповідальність, творче взаємо спілкування, співпраця, обмін думками, допомога і керівництво один одним і т. д. А на уроці, в навчання він – одинак, ізольовано від інших сприймає, засвоює навчальний матеріал. Його зусилля проявляються паралельно зусиллям інших учнів, майже не перехрещуючись. Результати цих зусиль і їх оцінка торкаються лише вчителя і учня».

З часом, коли це було написано, пройшло ще 20 років, і багато чого в школі змінилося. Пройшла революція в технічних засобах навчання, внесенні суттєві зміни у зміст освіти, перебудовані навчальні програми, багато разів змінювали підручники, змінювалися навіть межі шкільного віку. А що нового відбулося у цікавій нам сфері шкільного життя – в характері навчального співробітництва вчителя з класом і учнів один з одним? Чи залишається учень з на уроці одинаком, який взаємодіє виключно з вчителем, чи учні виконують навчальну роботу, реально співпрацюють один з одним? Чи справді діти краще засвоюють знання при використанні колективної учбової діяльності?

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Ігротерапія як метод подолання педагогічної занедбаності молодшого школяра в умовах будинку-інтернату
Гра – найприродніша і найпривабливіша діяльність дітей. За даними Н.І. Уткіної, діти 3-5 років отримують задоволення від процесу гри, а в 5-6 років – не лише від процесу, а й від результату ...

Структурні компоненти творчих здібностей учнів старших класів та особливості їх прояву в дизайнерській діяльності
При визначенні структури здібтностей до дизайнерської діяльності, на нашу думку, слід керуватися, як особливостями протікання психічних процесівщо обумовлюють її, так і її змістом і спрямов ...

Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю
Основним каналом підготовки висококваліфікованих робочих для підприємств легкої промисловості є система початкової професійної освіти. Вона покликана оперативно і з випередженням реагувати ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net