Характеристика основних понять проблеми

Нова педагогіка » Дидактичні основи організації колективної учбової діяльності молодших школярів » Характеристика основних понять проблеми

Сторінка 5

В нашій країні розроблені експериментальні прийоми для виявлення лідера, який здатний очолити колектив. Великий внесок в ці досліди вклав Ф.Д. Горов. Він з допомогою експериментів, виявив «фальшивого» і «справжнього» лідера.

«Фальшивий» лідер (людина з великими амбіціями, але не більше) приймається, перш за все, кричати на своїх партнерів. А справжній лідер, перш за все, спокійний, спостережливий і розумний. Він прагне досягнути поставленої мети не за рахунок інших, а з врахуванням їх мети і, таким чином, з самого початку розглядає задачу як завдання для групи, а не просто для себе. Він передає керівництво іншому, якщо бачить, що це в інтересах справи.

Самоконтроль – свідома регуляція особистістю власних станів і дій на основі співставлення їх з деякими суб’єктивними нормами і уявлення.

Важливу роль у процесах самоконтролю особистості відіграють її оцінка та самооцінка.

Знання про себе, поєднане з певними ставленнями до себе, ставить самооцінку особистості.

Самооцінка – елемент самосвідомості, що характеризується емоційно насиченими оцінками самого себе як особистості, власних цінностей.

Важлива роль у спілкуванні відводиться діалогічному мовленню, яке здійснюється з допомогою діалогів.

Діалог – вид усного мовлення (рідше письмового), що характеризується зміною висловлювань двох і більше (полілог) розмовляючи осіб. Репліки (виловлювання осіб, що розмовляють) пов’язані між собою за змістом і складають разом єдине ціле, тому діалог – вид зв’язної мови, або тексту. В діалозі важливу роль відіграють ситуація, жести, міміка, інтонація; для діалогу характерні деякі стилістичні особливості: запитання, вигуки, еліптичні конструкції, звернення і т. п. Розвиток діалогічного мовлення в школі відбувається в процесі бесід та інших продуктивних форм спілкування.

Під терміном «діалог» розуміють і сам процес мовленої діяльності (діалогування) і його результат – діалогічний текст.

Діалогування (мовленнєва діяльність) – це процес мовленнєвої взаємодії, який передбачає обмін репліками.

Усне діалогічне мовлення обслуговують такі два види мовленнєвої діяльності, як говоріння і аудіювання (слухання і розуміння).

Говоріння – самостійне створення висловлювань як складових частин діалогічного мовлення.

Слухання (аудіювання) – це сприйняття акустичних мовленнєвих сигналів і їх розуміння так, як цього хоче співрозмовник.30

Слухання відбувається в не рефлексивній та рефлексивній формах. Не рефлексивне (умовно-пасивне) слухання – невтручання в мову співрозмовника. Таке слухання застосовують, коли співрозмовник висловлює своє ставлення до певної події, прагне обговорити наболілі питання, відчуває себе скривдженим, має труднощі у висловлюванні думок, вирішує важливу проблему, або за потреби стримати емоції в розмові з людиною, яка обіймає високу посаду.

Рефлексивне слухання передбачає активне налагодження зворотного зв’язку для того, щоб проконтролювати точність сприймання інформації. Його ще називають «активним слуханням», оскільки допомагає з’ясувати розуміння почутого. Застосовують його за потреби з’ясувати зміст повідомлень.

У характеристиці колективної учбової діяльності дітей особливе значення має її загальна спрямованість. Лише за цієї умови формується загальна думка, створюється емоційний клімат, комфортний для кожного члена колективу.

При організації колективної учбової діяльності необхідно врахувати вікові особливості і можливості дітей. Тому педагогу потрібно добре знати своїх вихованців, щоб підбирати найбільш доцільні форми і зміст діяльності. Результати колективної діяльності – це не тільки її конкретний «продукт», але і ставлення школярів до самого процесу праці, той моральний досвід, який вони здобувають у спільній роботі. Дружна, згуртована, чітко організована діяльність приносить дитині не менше радості і задоволення, ніж успішний її результат. Тому необхідною умовою ефективності колективної учбової діяльності школярів при вирішенні пізнавальних завдань слід вважати організацію праці, яка забезпечує згуртування і розвиток учнівського колективу і активну участь кожного школяра у спільній справі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Методична типологія лексики англійської мови. Семантизація лексичних одиниць
Ознайомлення з новими лексичними одиницями починається, як правило, з семантизації, тобто розкриття значення нових ЛО. Всі різноманітні способи семантизації можна поділити на дві групи: пер ...

Особливості агресивності у дітей молодшого шкільного віку
Розглянемо психологічну характеристику дітей молодшого шкільного віку. Аналіз робіт Нємова Р.С., К. Бютнера щодо особливостей дітей молодшого шкільного віку показав, що у дітей у цьому віці ...

Роль гурткової роботи у розвитку творчих здібностей молодших школярів
Одна з основних умов розвитку творчої особистості - взаємодія між зовнішніми і внутрішніми чинниками, між генетичною обумовленістю творчої обдарованості й умовами, які пропонує навколишнє с ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net