Особливості роботи майстра в навчальній групі

Нова педагогіка » Питання позаурочної роботи з учнями в учбовій групі » Особливості роботи майстра в навчальній групі

Сторінка 2

Будь-який захід (лекція, зустріч, екскурсія, культпохід тощо) може по-різному сприйматись учнями. Тому майстру, як і кожному вихователю, потрібно добре знати, як майбутній робітник осмислює почуте на лекції чи побачене на екскурсії, як переживає різні події з життя учнівської групи, профтехучилища, базового підприємства, міста, що для себе вважає корисним.

Головне для вихователя — допомогти учням визначити своє місце, свою конкретну участь у виконанні накреслених планів.

Проводячи виховну роботу з учнями, майстру разом з класним керівником важливо готувати учнів до розуміння того, що в усьому, що їм доводиться робити, по винна бути закладена можливість моральної поведінки, розвитку вольових якостей людини. Ось чому не слід до пускати моралізування, яке викликає негативне ставлення молоді і до заходів, що проводяться, і до їх організаторів. Доцільно створювати такі умови, які б сприяли формуванню у вихованців бажання не пристосовуватись до зовнішніх життєвих обставин, а вимагали б їх активної діяльності.

Звернемось до проведення в профтехучилищі позаурочних заходів. Проводячи їх, майстер ставить певну мету, формує відповідне ставлення учнів до певного явища чи події. При цьому доцільно враховувати ряд вимог, зокрема:

ініціативу у виборі теми можуть і повинні виявляти самі учні. Якщо вони не готові до такого вибору, то вихователями проводиться відповідна робота не тільки по вивченню їхніх інтересів, а й по роз'ясненню значення різних цікавих творчих справ;

важливо враховувати емоційний стан учнів, їхній на стрій, ставлення до запропонованого;

позаурочний захід не повинен нагадувати урок, на якому міжособистісні стосунки часто розглядаються формально: він має передбачати вільне, невимушене спіл кування, атмосферу емоційно-ділового сприйняття учня ми актуальних проблем тощо.

Основна мета виховної години — допомогти учням засвоїти загальнолюдські цінності, культурні надбання людства; усвідомити необхідність переборення протиріч у становленні особистості; розбиратись в складних стосунках з ровесниками і дорослими; спонукати до морального самовдосконалення тощо.

Позаурочні заходи можуть проводитись у будь-якій формі: бесіди, дискусії, диспуту тощо. Проведений аналіз планів виховної роботи, зустрічі з майстрами та клас ними керівниками свідчать про те, що лише кожний четвертий з них проводить диспути. Більшість практиків говорить про труднощі у підготовці до диспутів, незнання методики, невміння визначити їхню тематику. Тому розглянемо деякі питання, пов'язані з проведенням диспуту.

Основними напрямами позаурочної роботи є:

а) освітньо-пізнавальна діяльність;

б) заняття з праці і техніки та профорієнтаційна робота;

в) заняття різними видами мистецтва;

г) спортивно-масова робота;

д) ігри та розваги;

е) позакласне читання учнів.

Різкого розмежування між цими напрямами немає, вони взаємно пов'язані і тісно переплітаються між собою.

Диспут — це один із засобів морального виховання учнів, розвитку в них логічного, творчого мислення. Він сприяє формуванню у майбутніх робітників почуття відповідальності, вміння відверто висловлювати і відстоювати свої думки, доводити неправоту опонента, викривати недоліки в поведінці своїх товаришів тощо. Диспут має важливе значення і для вивчення особистості учня. На звемо види диспутів: підготовлені учнями; які ставлять за мету ознайомити юнаків та дівчат з основними моральними поняттями та категоріями; із спеціальною постановкою конкретної проблеми та її аналізом; стихійні, не заплановані диспути та ін.

Найважливішим питанням є вибір дискусійної проблеми (теми), яка б хвилювала юнаків та дівчат. Опитування учнів профтехучилищ свідчить про те, що їх особливо цікавлять диспути на моральні теми, про взаємостосунки з ровесниками, про моду вчорашню і сьогоднішню, про загальнолюдські категорії: людяність, гуманність, милосердя та ін.

При підготовці до диспуту необхідно створити серед учнів відповідну психологічну атмосферу для доброзичливого та відвертого обміну думками. Слід враховувати різний рівень культури учнів, їх духовного розвитку. Вихованців з низьким рівнем культурного та духовного розвитку бажано завчасно готувати до диспуту, підвести їх до думки про те, що насамперед потрібно добре розбиратись у певній проблемі, поповнювати свої знання. А учнів з більш високим рівнем духовного розвитку слід переконати в тому, що не в усіх ровесників однакова реакція на запитання, критичні зауваження тощо.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Викладач як організатор пізнавальної діяльності студента
Сьогодні найголовнішим є здатність викладача бути організатором пізнавальної діяльності студента, керівником його соціального і духовного розвитку. А це охоплює і викладання основ наук, і о ...

Історія та розвиток яворівської забавки
Це унікальний випадок у народному декоративному мистецтві України. Яворівська забавка (саме забавка, а не іграшка, оскільки походить від забавляти, бавити, заспокоювати) — іграшки, що майст ...

Основні закономірності процесу виховання
Організований виховний процес має свої закономірності. Закономірності виховання - стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі icтoтнi зв'язки у вихованні, реалізація яких сприяє забезпеченню еф ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net