Особливості роботи майстра в навчальній групі

Нова педагогіка » Питання позаурочної роботи з учнями в учбовій групі » Особливості роботи майстра в навчальній групі

Сторінка 2

Будь-який захід (лекція, зустріч, екскурсія, культпохід тощо) може по-різному сприйматись учнями. Тому майстру, як і кожному вихователю, потрібно добре знати, як майбутній робітник осмислює почуте на лекції чи побачене на екскурсії, як переживає різні події з життя учнівської групи, профтехучилища, базового підприємства, міста, що для себе вважає корисним.

Головне для вихователя — допомогти учням визначити своє місце, свою конкретну участь у виконанні накреслених планів.

Проводячи виховну роботу з учнями, майстру разом з класним керівником важливо готувати учнів до розуміння того, що в усьому, що їм доводиться робити, по винна бути закладена можливість моральної поведінки, розвитку вольових якостей людини. Ось чому не слід до пускати моралізування, яке викликає негативне ставлення молоді і до заходів, що проводяться, і до їх організаторів. Доцільно створювати такі умови, які б сприяли формуванню у вихованців бажання не пристосовуватись до зовнішніх життєвих обставин, а вимагали б їх активної діяльності.

Звернемось до проведення в профтехучилищі позаурочних заходів. Проводячи їх, майстер ставить певну мету, формує відповідне ставлення учнів до певного явища чи події. При цьому доцільно враховувати ряд вимог, зокрема:

ініціативу у виборі теми можуть і повинні виявляти самі учні. Якщо вони не готові до такого вибору, то вихователями проводиться відповідна робота не тільки по вивченню їхніх інтересів, а й по роз'ясненню значення різних цікавих творчих справ;

важливо враховувати емоційний стан учнів, їхній на стрій, ставлення до запропонованого;

позаурочний захід не повинен нагадувати урок, на якому міжособистісні стосунки часто розглядаються формально: він має передбачати вільне, невимушене спіл кування, атмосферу емоційно-ділового сприйняття учня ми актуальних проблем тощо.

Основна мета виховної години — допомогти учням засвоїти загальнолюдські цінності, культурні надбання людства; усвідомити необхідність переборення протиріч у становленні особистості; розбиратись в складних стосунках з ровесниками і дорослими; спонукати до морального самовдосконалення тощо.

Позаурочні заходи можуть проводитись у будь-якій формі: бесіди, дискусії, диспуту тощо. Проведений аналіз планів виховної роботи, зустрічі з майстрами та клас ними керівниками свідчать про те, що лише кожний четвертий з них проводить диспути. Більшість практиків говорить про труднощі у підготовці до диспутів, незнання методики, невміння визначити їхню тематику. Тому розглянемо деякі питання, пов'язані з проведенням диспуту.

Основними напрямами позаурочної роботи є:

а) освітньо-пізнавальна діяльність;

б) заняття з праці і техніки та профорієнтаційна робота;

в) заняття різними видами мистецтва;

г) спортивно-масова робота;

д) ігри та розваги;

е) позакласне читання учнів.

Різкого розмежування між цими напрямами немає, вони взаємно пов'язані і тісно переплітаються між собою.

Диспут — це один із засобів морального виховання учнів, розвитку в них логічного, творчого мислення. Він сприяє формуванню у майбутніх робітників почуття відповідальності, вміння відверто висловлювати і відстоювати свої думки, доводити неправоту опонента, викривати недоліки в поведінці своїх товаришів тощо. Диспут має важливе значення і для вивчення особистості учня. На звемо види диспутів: підготовлені учнями; які ставлять за мету ознайомити юнаків та дівчат з основними моральними поняттями та категоріями; із спеціальною постановкою конкретної проблеми та її аналізом; стихійні, не заплановані диспути та ін.

Найважливішим питанням є вибір дискусійної проблеми (теми), яка б хвилювала юнаків та дівчат. Опитування учнів профтехучилищ свідчить про те, що їх особливо цікавлять диспути на моральні теми, про взаємостосунки з ровесниками, про моду вчорашню і сьогоднішню, про загальнолюдські категорії: людяність, гуманність, милосердя та ін.

При підготовці до диспуту необхідно створити серед учнів відповідну психологічну атмосферу для доброзичливого та відвертого обміну думками. Слід враховувати різний рівень культури учнів, їх духовного розвитку. Вихованців з низьким рівнем культурного та духовного розвитку бажано завчасно готувати до диспуту, підвести їх до думки про те, що насамперед потрібно добре розбиратись у певній проблемі, поповнювати свої знання. А учнів з більш високим рівнем духовного розвитку слід переконати в тому, що не в усіх ровесників однакова реакція на запитання, критичні зауваження тощо.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Аналіз методичних підходів навчання техніки легкоатлетичних вправ
Технічна підготовленість – це інтегральний показник властивостей індивідуальної рухової програми людини та здібностей до її реалізації. Технічна підготовка в легкоатлетичних вправах відігра ...

Гармонія
Поряд з мелодією і її незмінним супутником - ритмом - важливим виразним засобом музики є гармонія. У музиці гармонія виявляється насамперед в одночасному звучанні декількох звуків, що утвор ...

Педагогічні вміння та педагогічна техніка
Нині педагогічну техніку визначають як систему вмінь учителя, що дає змогу використовувати власний психофізичний апарат для досягнення ефективних педагогічних результатів. До основних компо ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net