Особливості роботи майстра в навчальній групі

Нова педагогіка » Питання позаурочної роботи з учнями в учбовій групі » Особливості роботи майстра в навчальній групі

Сторінка 1

У процесі навчання в ПТНЗ, виробничої практики на підприємстві формуються нові потреби та мотиви поведінки учнів, підвищується рівень їх самосвідомості. Але цього може не статись, якщо моральна атмосфера в училищі не на відповідному рівні, а в організації праці на виробництві мають місце певні недоліки. В зв'язку з цим у багатьох учнів відбувається психологічна перебудова в негативному плані, адже і їхній попередній життєвий досвід не завжди буває позитивним. У цих учнів з'являються нервозність або, навпаки, сором'язливість, апатія та інертність.

За сприятливих умов цікава навчальна та виробнича діяльність, хороші стосунки з ровесниками, педагогами в училищі та гуртожитку допомагають вихованцям швидше осмислити нові орієнтири в житті та поведінці, зайняти активну життєву позицію. Завдання майстра на цьому етапі — підбадьорити учня, допомогти йому адаптуватися до нових умов життя, сприяти виявленню кращих людських якостей.

Як це здійснити, який шлях обрати — кожен майстер повинен вирішувати сам, враховуючи власний досвід, особливості учнівської групи, кожного учня. Для досягнення визначеної мети йому необхідно об'єктивно оцінювати навчальну, виробничу та громадську діяльність учнів, їхні індивідуальні особливості. Характеризуючи учня, не можна спиратися на окремі негативні його риси або факти з життя. Водночас слід пам'ятати, що надмір на поблажливість може формувати у вихованців занижену самооцінку і думку про те, що до них немає нікому справи. Поверховість, необ'єктивність суджень педагогів заважає, знижує ефективність навчально-виховного процесу. Тому майстру важливо пам'ятати, що учні, починаючи навчання в профтехучилищі, критично оцінюють нові умови навчання, проживання, спілкування то що. У них формується своє уявлення про життя, яке не завжди збігається з уявленням викладачів, класних керівників, майстрів, батьків, а тому досить часто вихованці помиляються і підсвідомо чекають від старших поради чи допомоги.

Слід враховувати, що таку пораду чи допомогу учні можуть прийняти лише за умови доброзичливих стосунків з педагогами. Тільки тоді можливі відвертість, щирість, і майстер зможе виявити ту позитивну основу, на якій посилюється ефективність виховного впливу. Це до помагає вихованцям осмислювати свої вчинки, можливості, нахили.

Формування таких стосунків вимагає від майстра водночас терпіння, педагогічного такту і виключає декларативність в роботі, тиск авторитетом. Незнання психологічних особливостей учнів, педагогічна неграмотність багатьох майстрів негативно впливають на ставлення до них учнів. Тому майстер з початку знайомства з ними має виробити відповідну позицію відносно кожного вихованця. Це дозволить виявити і врахувати як позитивні, так і негативні риси учня, осмислити поперед ні етапи розвитку особистості в школі, в сім'ї. На основі цього можна визначити конкретні форми організації, методи, засоби та прийоми виховання майбутніх робітників.

Таким чином, виховний вплив майстра має бути тактовним, ненастирливим, без прямої вимогливості, одно значності в оцінці тих чи інших вчинків. Він покликаний пробуджувати у вихованців бажання реально оцінювати свої справи та поведінку, перспективи свого професійного росту. Вільний розвиток особистості може здійснюватись за умови, коли учень не відчуває на собі «виховного тиску». Виховний процес у навчальній групі потрібно будувати педагогічно грамотно, щоб усі його учасники самі бажали наслідувати норми та правила поведінки старших, формувати непримиренність до негатив них явищ та вчинків інших. Отже, виховна робота з учнівською групою вимагає системи відповідних, всебічно обґрунтованих і правильно організованих заходів.

Що це означає? Йдеться про те, що всі вони — різні за змістом, формою, підходом, емоційним забарвленням — повинні мати внутрішній зв'язок, доповнювати і бути спрямованими на вирішення головного завдання — виховання загальнолюдських якостей та всебічний роз виток особистості вихованця. Тому, по-перше, необхідно разом з учнями здійснювати такі заходи, які б сприяли позитивному регулюванню міжособистісних стосунків. По-друге, систему виховної роботи слід будувати так, щоб моральна спрямованість, зміст виховних заходів носили випереджуючий характер, щоб вони впливали не лише на задоволення, а й на розвиток пізнавальних, інтелектуальних, духовних, культурних потреб учня.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Становлення рівня розвитку виховного колективу в 2 – Б класі СЗОШ №303 на початку експерименту
На початку переддипломної безперервної практики, насамперед, ми були зацікавлені в тому, на якій стадії розвитку перебуває колектив класу. Необхідно було проникнути в духовний світ дітей з ...

Експериментальна перевірка ефективності використання етнопедагогіки на уроках математики в початкових класах
З метою перевірки гіпотези дипломного дослідження, яка ґрунтується на припущення, що вивчення математики в початкових класах здійснюватиметься більш ефективно з використанням основ етнопеда ...

Основні вимоги до роботи викладача при підготовці та проведенні семінарського заняття
Успіх семінарського заняття великою мірою залежить від викладача, його ролі в організації самостійної роботи студентів, вимогливості в процесі обговорення теми, підготовленості до семінару, ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net