Основні положення програми і результати педагогічного експерименту

Аналіз доступних літературних джерел дозволив виділити теоретичні концепції і положення, що най адекватніше відображають основні закономірності процесу фізичного виховання. До них відносяться: концепція фізіології активності Н.А. Бернштейна, теорія рухових функціональних систем П.К. Анохіна, характеристика рухових здібностей як комплексних навчань (Е.А. Ашмарін, Л.П. Матвєєв і ін.), теоретична концепція навчання руховим діям (М.М. Боген), класифікація координаційних здібностей з позицій теорії багаторівневого управління рухами (В.І. Лях).

Вивчення програм по фізичній культурі в молодшій школі з цих позицій показало, що в них представлена велика різноманітність рухових дій, доступних дітям цього віку. Оволодіння ними сприяє збагаченню рухового фонду дитини, яка необхідна в більш старшому віці для освоєння складно координаційних рухових дій. У аналізованих програмах значна увага приділена розвитку рухових здібностей (РЗ), в першу чергу швидкісних, швидкісно-силових, гнучкості, загальної витривалості, координаційних. Тобто тих здібностей, виховання яких обумовлене психофізіологічним розвитком молодших школярів.

Аналіз традиційних програм по фізичному вихованню виявив їх загальну особливість: вони розраховані на кількісні показники фізичної підготовленості, на результативність при виконанні окремих рухів, фізичних вправ. Проте, метою фізичного виховання молодших школярів в наший країні є зміцнення здоров'я і гармонійний розвиток. Таким чином, ефективність фізичного виховання повинна визначатися рівнем здоров'я дітей. Не завжди підхід до оцінки фізичного виховання дітей визначається цим критерієм. Причинами є недостатня розробленість медико-соціальних аспектів, невивченість в достатній мірі причинно-наслідкових зв'язків між здоров'ям населення і організацією фізичного виховання, відсутність критерії оцінки здоров'я дитини.

Н.В. Панфілова, В.К. Бальсевич вважає, що програмний матеріал в шкільних установах має надмірно навчаючу спрямованість. При цьому, розвитку рухових якостей приділяється недостатньо уваги. Вони рекомендують проводити цілеспрямовану роботу з використанням, разом з простими рухами, складних в координаційному відношенні вправ. Ефективна методика розвитку фізичних якостей повинна передбачати багатократне повторення вправи (до 10-15 разів), ускладнення умов виконання, використання раціональних способів організації дітей на заняттях.

Виходячи з аналізу літературних джерел і практичного досвіду, Назаренко Н.Н. пропонує комплекс оздоровчих заходів дітей молодшого шкільного віку. Комплекс заходів містить такі основні напрями: самомасаж біологічно активних точок і методика формування тонко-координованих рухів; система комплексів спеціальних вправ побудована на етапах рухової сенсорики. Велика увага в комплексі заходів приділена вихованню особи дитини на духовно-етичних традиціях українського народу.

Однією з основних ланок досліджуваного оздоровчого комплексу є методика самомасажу біологічно активних точок кисті і формування тонко-координованих рухів, сприяюча розвитку дрібних м'язів і моторики, направлена на оздоровлення, розвиток розумових здібностей і підготовку дітей до оволодіння письмом. Методика даного комплексу складена з урахуванням фізіологічних і психічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, пропонуючи проведення вправ в ігровій і сюжетній формі.

Засоби досліджуваної методики діляться на три групи: перша група - вправи що мають оздоровчу спрямованість; друга група вправ переважно направлена на розвиток розумових здібностей і усної мови; третя група вправ переважно направлена на розвиток дрібних м'язів кисті.

Кожна з груп вправ може використовуватися в розвиваючих і повчальних заняттях, залежно від мети. До вправ першої групи відноситься профілактичний самомасаж і будь-яка дія на кисть різними засобами (рахункові і масажні палички, кульки прополісу, масажні м'ячики, волоські горіхи, глина і т.д.)

Рекомендуємо почитати:

Психолінгвістичні особливості навчання англійського діалогічного мовлення у 5 класі
Діалогічне мовлення - це процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому в межах мовленнєвого акту кожен з учасників виступає як слухач і як мовець. Розглянемо псих ...

Логічні вправи
1. Яка з даних фігур “зайва” (відрізняється від решти)? Чим вона відрізняється? (Відповідь: третя фігура “зайва”. Вона має 3 сторони, 3 кути, а решта мають по 4 вказані елементи) 2. Чим від ...

Організація стимулюючого контролю за успішністю учнів
Важливим компонентом навчально-пізнавальної діяльності є її контроль. На особливу увагу заслуговує використання стимулюючого контролю, який дає можливість не тільки оцінити рівень знань учн ...