Правове регулювання вищої освіти в Україні

Нова педагогіка » Правові питання вищої школи: реалії та перспективи » Правове регулювання вищої освіти в Україні

Сторінка 1

Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Так записано у вступі до Закону України „Про освіту” від 09.10.2001 року., який основоположною документом в галузі освіти в Україні.

Але найголовнішим і найпершим нормативно-правовим актом, що визначає вихідні засади освіти в нашій державі - є Конституція України.

В ст.53 записано:

„Кожен має право на освіту.

Повна загальна середня освіта є обов’язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; стипендій та пільг учням і студентам.

Громадяни України мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних чи комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Відповідно до ст.13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Конституція визнає право на освіту за кожною людиною, незалежно від її статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, стану здоров’я та інших обставин. Це право забезпечується:

Розгалуженою мережею закладів освіти, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;

Відкритим характером закладів освіти, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей та інтересів громадянина;

Різними формами навчання - очною, заочною, вечірньою, екстернатом, а також педагогічним патронатом.

До конституційних обов’язків держави відноситься забезпечення розвитку вищої і післядипломної освіти. Вищі заклади освіти незалежно від форми власності підрозділяються на чотири рівні акредитації, кожен з яких дає змогу готувати фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Таким чином ми бачимо, що питання освіти, і зокрема вищої, закріплено на найвищому законодавчому рівні, саме тому що воно має важливе значення у розбудові незалежної української держави та побудові громадянського суспільства.

То ж повернемося до характеристики Закону України „Про освіту”. Як вже було сказано він основоположним документом в галузі освіти, на основі якого розробляються і приймаються інші закони та нормативно-правові акти з питань освіти в Україні.

Цей закон визначає, що завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин в галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загально - культурної підготовки громадян України. Наша держава визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства, яка базується на таких принципах:

доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

органічний зв’язок з світовою та національною історією, культурою, традиціями;

незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

науковий, світський характер освіти;

інтеграція з наукою і виробництвом;

взаємозв’язок з освітою інших країн;

гнучкість і прогностичність системи освіти;

єдність і наступність системи освіти;

безперервність та різноманітність освіти;

поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

Але не будемо зводити свою діяльність тільки до характеристики Закону України „Про освіту”, тому що нашою метою не є розгляд питань освіти взагалі, бо про це можна говорити дуже багато. То ж перейдемо безпосередньо до питань вищої освіти.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Історичний розвиток проблеми готовності та адаптації до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку
В нашій країні педагогічною проблемою є і залишається питання адаптованості дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі. Первинний план швидкого переходу на загальне навчання з шест ...

Аналіз навчальної програми середньої та старшої школи з фізики
У 2011-2012 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими навчальними програмами, які створено на основі Державно ...

Класична структура дидактичних ігор
Навчальне завдання визначає зміст, правила гри і направляє ігрові дії. Об’єм і зміст навчальних завдань відповідають програмі навчання дітей цього віку в дитячому саду або в школі. Реалізац ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net