Дидактичні умови організації самостійної роботи молодших школярів

Нова педагогіка » Організація самостійної роботи учнів на уроках у початковій школі » Дидактичні умови організації самостійної роботи молодших школярів

Сторінка 12

Картка 1.

28-3

1. Заміни множене сумою розрядних доданків:

28 = 20+8

2. Помнож на 3 кожний з доданків цієї суми:

(20 + 8)-З

3. Додай одержані добутки:

60 + 24.

Учні відпрацьовують кожний етап, спочатку виконуючи дію розгорнуто. Згодом переходять до скороченої фор­ми міркування.

Картка 2.

28-3

1. Заміни множене сумою розрядних доданків:

28 = 20 + 8

2. Помнож суму на число:

(20+ 8). З

Картка 3.

28-3

1. Заміни множене сумою розрядних доданків:

28 = 20+8

2. Помнож цю суму на число. Вказівка: помнож на число кожний з доданків, а одержані результати до­дай,

20-3 = 60 8-3 = 24 60+24 = 84

Алгоритм у навчанні, як відомо, являє собою чіткий опис прийомів мислення або послідовності розумових операцій, спрямованих на розв’язання багатьох однорідних завдань. Алгоритмічні приписи визначають найдоцільнішу послідовність розумових і практичних дій і цим самим привчають дитину міркувати правильно й економно.

Для навчання дітей „діяти за правилом” найдоцільніше виділяли час, коли новий вид роботи вводився вперше. А щоб це не було формального характеру, основним методом було не пояснення вчителя, а приучування дітей користуватися алгоритмом під час виконання завдань. Спочатку під керівництвом учителя, а потім і самостійно, учні виконували за алгоритмом аналогічні й нові завдання. Загальні алгоритми тривалої дії оформляли у вигляді настійної таблиці – пам’ятки ( алгоритм застосування правила про ненаголошені голосні, сумнівні приголосні, визначення будови слова, відмінкових закінчень; алгоритми розв’язування задачі; ділення багатоцифрових чисел тощо).

Роз’єднання правила або способу дії на ряд послідовних операцій допомагало учням свідомо користуватися ними під час самостійного виконання завдань, сприяло організації розумових і практичних зусиль учнів.

З цією метою на етапі первинного закріплення матеріалу часто використовувалися нескладні алгоритми виконання самостійних завдань чи вправ у вигляді такого зразка:

Картка-інструкція

1.Уважно прочитай групи слів: яблуко червоне, рідна мати, хмаринки голубі, зелений дуб.

2.Вибери і запиши слова, що відповідають на питання який?, яка?, яке?

3.А потім працюй так:

а)визнач число записаних слів (один-багато);

б)яку пару слів ти не вибрав і поміркуй чому?

4.Склади групи слів, пов’язані зі змістом, добираючи потрібні іменники з довідки:

Золота _, золотий , золоте _. Слова для довідки: годинник, осінь, яйце.

Під час проведення самостійних завдань використовувалися картки для індивідуальної роботи. Наприклад, формуючи уявлення про іменник, за допомогою картки другокласники виконували завдання різного рівня складності, закріплювали набуті знання та здійснювали самоконтроль:

Карта № 1

1.Прочитай слова: учитель, зелений, батько, книжка, учить, трактор.

2.Знайдіть слова, що називають особу, предмет. Для цього:

а)постав запитання для кожного слова;

б)вибери слова, що відповідають на питання хто?, що?;

в)яка слово зайве?

3.Запиши вибрані слова.

Складність та тривалість самостійної роботи на уроці залежала від рівня навчальних здібностей учнів, готовності до самостійної роботи, кількісних показників. Плануючи роботу з учнями, ми визначали місце самостійної роботи в загальній структурі уроку, передбачали труднощі, які можуть виникнути під час роботи, правильно відібрали зміст, форму та обсяг завдань.

Результативність самостійної роботи значною мірою залежала від мети, способу постановки завдань, рівня складності та дидактичного призначення. Якщо учням пропонувалося самостійно вивчити новий матеріал, то вчитель подавав детальний інструктаж щодо його вивчення. Організовуючи індивідуальну самостійну роботу з учнями різних класів, ми використовувати картки із завданнями, де чітко вказувався порядок поопераційного чи поетапного виконання дій, що націлювали на послідовність роботи. Наприклад, на уроках математики подавався зразок виконання послідовності дій учня під час розв’язування задачі:

1.Позначаю шукане число.

2.Складаю вираз.

3.Розвязую його.

4.Пишу відповідь.

5.Перевіряю відповідь за умовою задачі.

Для учнів із зниженими навчальними здібностями ми використовували гнучку систему завдань, чітких алгоритмів, які допомагали спрямувати думку дитини, зосередити її на головному, в результаті чого розвивалося логічне мислення, зростав інтерес до навчальної діяльності, прагнення до знань. Для прикладу, на уроках читання корисними були алгоритми такого змісту:

1.Прочитай текст.

2.Підготуйся до відтворення змісту прочитаного.

3. Підготуйся до виразного читання вголос.

4.Підготуй словесний малюнок.

5.Дай оцінку подіям, які відбуваються.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Рекомендуємо почитати:

Роль сім’ї у вихованні дітей. Зміст, засоби та труднощі сімейного виховання
Сімейне виховання має свою специфіку, свої особливості. Система виховних відносин у сім’ї характеризується природною близькістю між вихователями і вихованцями, любов’ю між батьками і дітьми ...

Рекомендації для організації диференційованого навчання студентів з метою формування у них індивідуальних стилів педагогічної діяльності
Існують психологічні умови формування ефективних індивідуальних стилів педагогічної діяльності майбутніх педагогів: а) усвідомлення стильових особливостей власної професійно-педагогічної ді ...

Особливості екологічного виховання дітей середнього дошкільного віку
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, створення екологічно безпечних умов для життєдіяльності людини – невід’ємна умова розвитку України. ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net