Розвиток системи середньої професійної освіти

Відносна макроекономічна стабілізація, що намітилася в цей час, і очікування початку економічного зростання вимагали зміни принципів організації діяльності соціальної сфери, її більшої ув'язки з ринковим оточенням, що формувалося.

У країні стали складатися нові соціально-економічні відносини, які вплинули на формування змісту середньої професійної освіти. Воно стало розвиватися шляхом кількісних — поява нових професій (спеціальностей) і спеціальностей (спеціалізацій) і якісних змін — гуманітаризації зміст навчання. Ці процеси лягли в основу розвитку змістовного компоненту диверсифікованої педагогічної системи середньої професійної освіти.

Вивчення історії трансформації коледжів дозволяють провести диверсифікацію типів професійних освітніх установ середньої професійної освіти за ознакою рівнів і кількості реалізації професійних освітніх програм:

однорівневі професійні освітні установи - традиційні ПТУ і технікуми, що реалізовують освітні програми початкової і середньої професійної освіти і що відносяться по своїй приналежності до цього рівня;

дворівневі професійні освітні установи - професійні ліцеї і коледжі, що здійснюють разом з традиційною підготовкою професійних кадрів за деякими освітніми програмами підвищений рівень підготовки і що залишаються в рамках рівня відповідно початкової або середньої професійної освіти;

багаторівневі професійні освітні установи, що реалізовують широкий спектр професійних різнорівневих освітніх програм. Такі учбові заклади відносяться до нового типу і не будуть віднесені до конкретного рівня професійної освіти, а будуть установами безперервної професійної освіти.

Така диверсифікація освітніх установ забезпечує реалізацію широкого спектру професійних освітніх програм по всьому професійному полю.

Звідси, розвиток середньої професійної освіти зв'язується з виникненням і розвитком нових типів освітніх установ - багаторівневих багатоступінчатих багатопрофільних: професійних ліцеїв і коледжів як інноваційних освітніх установ, що реалізовують значною мірою основні напрями реформування професійної освіти.

Сьогодні середня професійна освіта направлена на підготовку фахівців-практиків.

Середня професійна освіта проводиться більш ніж по 300 спеціальностям. За останні три роки введено більше 20 нових спеціальностей, в основному, в областях соціальної сфери, сервісу, нових інформаційних технологій.

Все вищесказане дозволяє стверджувати, що диверсифікація середньої професійної освіти створює необхідні умови для побудови ієрархічної і ранжируваної моделі багаторівневої, багатоступінчатої і багатопрофільної безперервної професійної освіти, адаптованої до рівнів освіти і кваліфікації, можливостей і потреб особи, особливостей професійних освітніх установ і специфіки регіону, що дозволяє осіб самостійно вибирати різні вектора спрямованості навчання і перепідготовки по всьому професійному полю, а професійній освітній установі в сучасних економічних умовах сформувати свою реальну освітню систему.

До нового вигляду організації учбового процесу і нових типів середніх професійних установ можна віднести:

а) відкриття гімназій, ліцеїв;

б) відкриття професійних ліцеїв, вищих професійних училищ, коледжів;

в) створення центрів безперервного навчання.

Саме формою організації навчання відрізняється педагогічний процес в учбових закладах нового типу. Разом з відомими формами навчання в середній загальноосвітній школі (урок, учбові екскурсії, факультативні заняття), в ліцеї, гімназії, коледжі, ВПУ використовуються вузівські форми навчання (лекції, семінарські і практичні заняття, лабораторні роботи і практикуми, тематичні екскурсії); у професійних ліцеях, коледжах і ВПУ ще додається виробнича практика, курсове і дипломне проектування.

Рекомендуємо почитати:

Практичне застосування нестандартного обладнання на уроках фізичної культури
Заняття з гантелями в сполученні з іншими оздоровчо-фізкультурними заходами допомагають підтримувати свій життєвий тонус, не дозволяють м'язам слабшати. Гантелі можна використати а будь-які ...

Функції Інтернету як фактора актуалізації комунікативного потенціалу особистості
Перші дослідження процесів спілкування в структурі масової комунікації пов’язуються з працями X. Ласуелла (1948) і К. Ховланда (1953). Були виділені основні елементи структури комунікації: ...

Мотиви спілкування дітей дошкільного віку з однолітками
Вивчення ранніх форм спілкування дитини з іншими дітьми є актуальним і для вдосконалення сімейного виховання. Високий процент родин з одною дитиною потребує від батьків особливої уваги до о ...