Вимоги до мовлення. Види мовленнєвих помилок у письмових роботах учнів

Нова педагогіка » Редагування як засіб вдосконалення писемного мовлення учнів » Вимоги до мовлення. Види мовленнєвих помилок у письмових роботах учнів

Сторінка 3

Навряд чи можна погодитися з тим, що невмотивоване вживання слів різної стилістичної належності та емоційно-оцінного забарвлення, невдале використання засобів образності є порушенням лексичних норм. Це явно стилістичні помилки.

Більшість лексичних помилок спричинені бідністю словникового запасу учнів та низьким рівнем сформованості мовленнєвих умінь і навичок.

В. Мельничайко, Ф. Сергєєв виділяють фразеологічні помилки. До них найчастіше відносять перекручення фразеологізмів (приймати міри, вип’ялити очі, настоювати на своєму), зміщування елементів двох фразеологізмів (відігравати значення., мати роль, дивитися повз вуха, пропускати крізь пальці, перебрати через край, переходити міру тощо). Ці помилки можна віднести до лексичних, до зміщування, перекручення фразеологізмів відбувається через заміну одного компонента (слова) іншим.

Окремий тип помилок становлять стилістичні. Проблема цих помилок досить давня. До неї зверталися багато дослідників (М. Вороній, В. Капінос, М. Китаєв, В. Мельничайко, М. Пентилюк, М. Пльонкін, Н. Сулименко, С. Цейтлін та ін.).

Природа цих помилок своєрідна. Вони, з одного боку, є порушенням стильової структури тексту, з другого – стилістичного забарвлення тексту, а отже, порушеннями функціонування мовних одиниць різних рівнів (фонетичного, лексичного, словотвірного, граматичного) у текстах різних стилів. Звідси й тлумачення терміна стилістична помилка досить строкате. Для прикладу наведемо визначення М. Пльонкіна: «Стилістичними помилками вважаються різноманітні мовленнєві недоліки, котрі негативно впливають на смисл і точність висловлювання». Таке розуміння стилістичної помилки ніяк не відображає її природи, бо немає зв’язку із стилістичною нормою. Більш точно, але дещо узагальнено визначає стилістичні помилки М. Львов: «Це мовленнєві помилки (недоліки), що виявляються у вживанні слів, їх сполучень і синтаксичних конструкцій, які не відповідають стилістичній характеристиці тексту». Ураховуючи зміст шкільної стилістики і необхідність засвоєння учнями стилістичних норм та формування комунікативних умінь і навичок, це визначення потребує певної конкретизації. На нашу думку, під стилістичною помилкою слід розуміти порушення функціональної доцільності, яка виражається у використанні мовного засобу недоречного в даному контексті (хоч, можливо, цілком доцільного в іншому). Стилістичними помилками можуть бути порушення мовлення, які пов’язані за недоречним за функцонально-стилістичним чи експресивно-емоційним забарвленням будь-якого мовного засобу, чи такі, що призводять до зниження сили вираження, експресивності та емоційності мовлення.

Виділення стилістичних помилок серед інших мовленнєвих недоліків дозволяє глибше опрацьовувати стилістичні засоби української мови і формувати в учнів уміння чітко розрізнювати той чи інший стиль мовлення та його особливості. Диференціація стилістичних помилок має лінгвістичну основу, бо вона вимагає постійної уваги до структури тексту різних стилів та стилістичних ресурсів української мови.

Стилістичні помилки варто диференціювати на фонетико-стилістичні (евфонічні), лексико-стилістичні, граматико-стилістичні. Таке групування стилістичних помилок зручне для вчителя при перевірці письмових висловлювань (переказів і творів). Але для констатації помилок варто користуватися одним терміном – стилістична помилка, як і рекомендують автори чинних програм з української мови. Порушення стильової єдності тексту: стилістична несумісність слів, різностильові синтаксичні структури, різностильове забарвлення тексту (колорит офіційності в художньому тексті, колорит емоційності в науковому тощо).

Як бачимо, мовленнєві порушення різнопланові і різноманітні, тому пропонована авторами шкільних програм з української мови класифікація помилок більш досконала і дозволяє учителям об’єктивніше оцінювати комунікативні вміння і навички школярів.

Спостереження за мовленням учнів 5 – 11 класів дають змогу одержати об’єктивні дані про характер помилок, причини їх виникнення, виявити мовленнєві недоліки, які є причиною обмеженого активного словникового запасу школярів, недостатньо сформованого вміння розрізняти стильові відтінки слів та висловлювань.

Страницы: 1 2 3 

Рекомендуємо почитати:

Психолого-педагогічні особливості естетичної розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
Проблема емоцій і почуттів складна і багатогранна. Почуття - одна із основних сторін психічного життя особистості. Вони є процесом переживання людиною свого ставлення до навколишньої дійсно ...

Види пам’яті
Існує кілька основних підходів у класифікації пам'яті. На сьогоднішній час як найбільш загального підстави для виділення різних видів пам'яті прийнято розглядати залежність характеристик па ...

Розвиток комунікативних функцій дошкільників у процесі творчих ігор
Ігри дітей дошкільного віку досліджували М. Я. Басов, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, Д. В. Менджерицька, О. І. Тіхєєва, С. Л. Новосьолова та ін. Образ дорослого і його соціальних взаємин ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net