Вимоги до мовлення. Види мовленнєвих помилок у письмових роботах учнів

Нова педагогіка » Редагування як засіб вдосконалення писемного мовлення учнів » Вимоги до мовлення. Види мовленнєвих помилок у письмових роботах учнів

Сторінка 2

Кожний з дослідників розрізняє морфологічні та синтаксичні помилки.

Морфологічні помилки – це вид граматичних помилок, що виявляються у порушенні творення граматичних форм, викривленні морфемної будови слова, неправильному творенні відмінкових форм, форми числа, дієвідмінювання тощо. Наприклад: «сніга» замість снігу, «перед смертельні, болі» замість болю, «кричуть» замість кричать та ін.

Синтаксичні помилки є порушенням узгодження, прийменникового і безприйменникового керування (ООН прийняв резолюцію, треба прийняла (бо стрижневе слово організація); дякувати вас, треба вам; дійшов до висновку, треба дійшов висновку; згідно наказу, треба згідно з наказом) Синтаксичними помилками вважаються порушення зв’язку між займенником і тим словом, на яке він указує, дублювання займенником підмета, неправильний порядок слів та ін. Наприклад: Сестра попросила принести свою книжку, треба її книжку.

М.Львов синтаксичні помилки відносить до мовленнєвих, уживаючи терміни граматичні і мовленнєві як синоніми. Однак більшість дослідників чітко диференціюють граматичні і мовленнєві помилки. Цього дотримується і В.Капінос. Щоправда вона розмежовує поняття помилка і недолік. Помилкою вважається порушення вимог правильності мовлення, норм літературної мови. Про помилку говоримо: так сказати (написати) не можна, це неправильно. Недолік розглядається як порушення вимоги комунікативної доцільності мовлення, тих рекомендацій, що пов’язані з поняттям гарне мовлення, тобто виразне, точне, багате. Недолік визначають тоді, коли говоримо: « так краще або гірше сказано (написано)».

Сучасні дослідники використовують термін «помилка», коли йдеться про порушення мовного оформлення висловлювання, термін «недолік» частіше вживається щодо змісту сказаного чи написаного. Часто ці поняття виступають як синоніми. Граматичні ж порушення трактуються як помилки.

Класифікація граматичних помилок досить строката. Найбільш виваженою і науково достовірною нам видається класифікація, запропонована В. Капінос. Учений виходить з того, що в мовленні функціонують три мовні одиниці: слово, словосполучення і речення. У структурі кожної з них може допускатися порушення. Тому пропонується виділити три групи граматичних (дослідниця ще називає їх структурними) помилок: порушення структури слова, словосполучення і речення. Помилки у структурі слова можуть виявлятися при словотворенні і формотворенні, у словосполученні, в узгодженні і керуванні.

Помилки у структурі речення бувають у таких випадках: порушення меж речення, зв’язку між підметом і присудком, неправильна побудова речень із однорідними і відокремленими членами, складних речень та змішування прямої й непрямої мови.

Досить детальну класифікацію граматичних помилок пропонує В.Мельничайко, поділяючи граматичні помилки на морфологічні і синтаксичні.

Окрему групу становлять порушення лексичних і стилістичних норм. Останні десятиліття лінгводидакти розглядали їх як мовленнєві (М.Львов, В. Капінос). С. Цейтлін поняття мовленнєвої помилки трактує ширше: у розряд власне мовленнєвих потрапляють усі мовленнєві порушення, включаючи їх граматичні. В. Капінос виділяє мовленнєві помилки і недоліки: до мовлєнневих помилок належать порушення норм слововживання, пов’язаних з нерозумінням значення слова, до недоліків – неточність, бідність, порушення виразності мовлення.

Лексичні порушення лінгводидакти почали виділяти з 60-х років минулого століття. Так, Н. Сулименко, М. Вороній лексичні, (словникові) помилки розглядають як різновид стилістичних. Ф.Сергєєв називає їх мовленнєвими недоліками, але класифікує як неточність слововживання, порушення лексичної сполучуваності слів, лексичні українізми, помилки у вживанні фразеологізмів В. Текучов, В.Мельничайко, М. Пентилюк лексичні помилки виділяють в окремий тип мовленнєвих порушень. Інші дослідники воліють користуватися термінами мовленнєві або стилістичні помилки, включаючи і лексичні недоліки (В. Капінос, С. Цейтлін, М. Пльонкін). Лексичні помилки свідчать про порушення лексичних норм літературної мови. Зустрічаємо визначення лексична помилка і в лінгводидактичних довідниках. Так, М. Львов, зокрема, пише: «Лексичні (словникові) помилки учнів – це помилки у слововживанні, виборі слова, вживанні діалектних і просторічних слів у літературному мовленні, невмотивоване вживання слів різної стилістичної належності й емоційно – оцінних слів, повтори того самого слова чи споріднених слів, неправильне вживання слів з фразеологічним значенням, невдале використання образів, порушення сполучуваності слів, уживання зайвих слів (багатослів’я) тощо».

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Досягнення єдності видів діяльності з допомогою теми уроку
Забезпечити логічний зв'язок різних видів музичної діяльності допоможе тема уроку. Наприклад, вступний урок за темою «Перші музичні спогади» (1 клас, І чверть) можна провести так: – Діти, в ...

Характеристика рівнів санітарно-гігієнічної свідомості учнів
Для виявлення рівнів санітарно-гігієнічної культури мною було проведено дослідно-експериментальну роботу по проблемі дослідження в 8-9 класах, в умовах природного педагогічного процесу на б ...

Самоконтроль і розвиток умінь виразного мовлення
Як уже зазначалося, виразності мовлення досягають умілим інтонуванням залежно від змісту, умов спілкування, а також доречним вживанням зображальних засобів (епітетів, метафор, порівнянь тощ ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net