Навчальне редагування в науковій літературі

Нова педагогіка » Редагування як засіб вдосконалення писемного мовлення учнів » Навчальне редагування в науковій літературі

Сторінка 2

У лінгвометодиці рекомендується чернетку читати не менше двох разів. В. Мельничайко радить під час першого читання звертати увагу на повноту викладу змісту, стиль тексту, послідовність викладу думок. Якщо виявиться доцільним, потрібно внести в текст певні зміни, зокрема вставити пропущені фрагменти, вилучити зайве, невиправдані повтори, поміняти місцями окремі речення чи абзаци, усунути відхилення від обраного стилю викладу. Під час другого читання слід зосередитися на грамотності – перевірити, чи правильно вжиті слова і побудовані речення, чи вдало використано засоби міжфразного зв’язку, чи немає правописних помилок.

Як зазначає В. Мельничайко, щоб помітити неточність у творенні граматичної форми, у побудові словосполучення чи речення або у висловленні змісту, необхідно керуватися певними критеріями, мати у полі зору певний еталон, з яким можна було б зіставити оцінювати мовні засоби. Тим більше такі критерії потрібні для виправлення помічених похибок. Без цього намагання усунути недоліки може призвести до погіршення вислову. Нарешті, тільки опора на чіткі теоретичні знання дозволяє здійснювати в ході роботи самоконтроль і, якщо потрібно, самокорекцію способу виконання завдання.

Таким орієнтиром у редагуванні є знання мовних норм і уявлення про позитивні якості мовлення, і тому, як правило, редагування доцільно застосовувати лише тоді, коли в учнів вже є достатні відомості про ту мовну одиницю, неточності у вживанні якої слід усунути.

Так, лише тоді, коли ми впевнені, що діти чули вже, і неодноразово, що, скажімо, немає українського слова шкаф, а є шафа, немає слова наглядний, а є наочний, можемо запропонувати їм виправити речення: У великому шкафу зберігається багато наглядних посібників. Тільки у випадку найбільш разючого порушення мовних норм можна покластися на мовну інтуїцію, на чуття мови.

При оцінювані вправ з редагування необхідно спиратися на науково обґрунтовану класифікацію помилок і мовних недоліків, правильно кваліфікувати кожне порушення мовних норм, бо тільки розуміючи суть помилки, осмисливши, яку норму порушено, учень зможе свідомо усунути недолік, домагаючись поліпшення якості висловлювання.

Не менш важливим фактором є психологічний настрій на вдосконалення висловлювання на досягнення відповідності між задумом і способом його реалізації. Такий настрій формується передусім під впливом виховного потенціалу мовного середовища, постійною увагою до слова як на уроці, так і в школі в цілому. Успіх редакційних вправ залежить і від інших аспектів роботи з розвитку мовлення.

Рівноцінної уваги потребують усі аспекти процесу навчання: і набуття теоретичних знань про мову, і оволодіння словниковим складом, морфологічними та синтаксичними одиницями, і прищеплення навичок дотримання літературних норм, і формування умінь правильно будувати усні та письмові висловлювання. Такий підхід не допускає сплутування явищ, що характеризують мовлення з різних боків. Він вимагає розрізняти явища фонетичні, орфоепічні, граматичні, морфологічні, лексичні, синтаксичні, стилістичні. Тому методисти наголошують, що для запобігання та виправлення помилок дуже важливо визначити їх причину. Адже поліпшення навчання учня цілком залежить від правильної класифікації помилок, які виникають у його усному мовленні.

Страницы: 1 2 

Рекомендуємо почитати:

Форми громадянського виховання, шляхи його реалізації
Процес громадянського виховання особистості значною мірою зумовлюється змістовими характеристиками освітніх предметів, які забезпечують оволодіння системою знань про людину та суспільство, ...

Сутність проектної технології та її значення
В основу методу проектів покладено ідею, що виявляє сутність поняття «проект», його прагматичну спрямованість на результат, який можна отримати за умови розв'язання тієї чи іншої практично ...

Система вправ для навчання техніки письма у початковій школі на уроках турецької мови
Головна мета навчання техніки письма турецькою мовою полягає у формуванні в учнів графічних/каліграфічних та орфографічних навичок. У процесі формування цих навичок учні оволодівають трудно ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net