Формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості

Таким чином, питання про розвиток пізнавального інтересу - це одночасно питання про виховання особистості людини, її духовного світу. Повноцінна і різноманітна пізнавальна діяльність школярів, яка є результатом і умовою успішного навчання, формується лише тоді, коли учні розуміють цілі навчання, усвідомлюють значення того, що вивчається, виявляють інтерес до процесу і результату учіння.

У літературі проблемі формування пізнавального інтересу присвячено дуже багато матеріалу, наробок та методик, але мало матеріалу щодо формування пізнавального інтересу саме засобами практичної спрямованості. Досліджуючи дану проблему я зрозуміла, щоб знання сприймалися і запам’ятовувалися краще, треба якомога частіше використовувати засоби практичної спрямованості, спиратися на значущість того чи іншого явища, процесу чи предмету саме у практичній і повсякденній діяльності людини.

У результаті проведеного дослідження я зробила такі висновки:

1. Проблема формування пізнавального інтересу школярів – складна і багатогранна. Вона міцно пов’язана з більш широкою проблемою – проблемою розвитку особистості учня. Її розв’язання сприяє формуванню громадської, суспільної спрямованості школярів.

2. Пізнавальні інтереси учнів розрізняють за характером їх пізнавальної діяльності, за стійкістю і за локалізацією інтересів. Рівень розвитку інтересів може змінюватись під впливом цілеспрямованої роботи з учнями.

3. Здійснюючи практично формування пізнавальних інтересів школярів, вчителю необхідно більше значення приділяти відбору змісту навчального матеріалу, а саме:

знайомити учнів з новими даними, які можуть показати їм сучасний рівень науки і перспективи його розвитку;

показати учням історію народження і розвитку наукової ідеї, труднощів на шляху наукових відкриттів;

розкривати практичне значення, можливості застосування одержаних у школі знань у повсякденному житті, у трудовій діяльності.

4. Організовуючи знання біології, потрібно зробити різноманітною самостійну пізнавальну діяльність учнів:

поступово ускладнювати задачі, щоб учні оволодівали все більш сучасними пізнавальними вміннями;

диференціювати ці задачі у відповідності з можливостями учнів;

ставити перед учнями задачі, які потребують кмітливості, розв’язку проблемних ситуацій, дослідницького підходу, застосування знань у повсякденному житті;

розвивати і підтримувати в самостійній роботі творче начало, що потребує активного спостереження, уяви, самотійного мислення, удосконалення досвіду.

5. Для збудження учнів до пізнавальної діяльності дуже важливо:

«оживляти» уроки біології елементами зацікавленості з урахуванням завдань уроку;

практикувати індивідуальні завдання, що потребують знань, які виходять за межі програми;

рекомендувати учням додаткову літературу (наукову, науково-популярну, художню).

6. Теоретичні відомості виконують одну з основних функцій у стимулюванні пізнавального інтересу підлітків. Як було виявлено у процесі експеременту, його стимулювання здійснюється найкраще при умові засвоєня учнями не окремих розрізнених знань з біології, а у певній системі та у тісній єдності з практичною діяльністю.

7. В школі необхідно систематично проводити роботу по виявленню пізнавальних інтересів і нахилів в учнів. До цієї роботи можна залучити шкільного психолога, класного керівника, вчителя біології, вчителів-предметників, батьків учнів.

Проведена мною робота по виявленню пізнавального інтересу школярів до знань на уроках біології не може претендувати на завершеність. Необхідно поглиблювати критерії оцінки пізнавального інтересу учнів, шляхи і прийоми удосконалення практичної роботи та спрямованості вчителів біології по його формуванню.

Рекомендуємо почитати:

Обґрунтування методів проведення уроку волейболу в загальноосвітній школі
Під змістом уроку фізичної культури в загальному i волейболу зокрема розуміють систему спеціально підібраних фізичних вправ у відповідності до вирішення поставлених завдань. Але детальний а ...

Етапи та вправи для навчання лексики у середній школі. Словник-мінімум, його відбір
Етапи навчання лексичного матеріалу: Етап ознайомлення учнів з новими ЛО – семантизація Етап автоматизації дій учнів з новими ЛО, де розрізняють: а) автоматизацію на рівні словоформи, вільн ...

Стан і розвиток індивідуального підходу до учнів в історії педагогічної думки
В період з 1958 по 1988 рр. диференціація навчання співпадає з фуркацією, тобто під диференціацією розуміють розділення навчальних планів з метою такої спеціалізації учнів, яка сумісна з зб ...