Формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості

Таким чином, питання про розвиток пізнавального інтересу - це одночасно питання про виховання особистості людини, її духовного світу. Повноцінна і різноманітна пізнавальна діяльність школярів, яка є результатом і умовою успішного навчання, формується лише тоді, коли учні розуміють цілі навчання, усвідомлюють значення того, що вивчається, виявляють інтерес до процесу і результату учіння.

У літературі проблемі формування пізнавального інтересу присвячено дуже багато матеріалу, наробок та методик, але мало матеріалу щодо формування пізнавального інтересу саме засобами практичної спрямованості. Досліджуючи дану проблему я зрозуміла, щоб знання сприймалися і запам’ятовувалися краще, треба якомога частіше використовувати засоби практичної спрямованості, спиратися на значущість того чи іншого явища, процесу чи предмету саме у практичній і повсякденній діяльності людини.

У результаті проведеного дослідження я зробила такі висновки:

1. Проблема формування пізнавального інтересу школярів – складна і багатогранна. Вона міцно пов’язана з більш широкою проблемою – проблемою розвитку особистості учня. Її розв’язання сприяє формуванню громадської, суспільної спрямованості школярів.

2. Пізнавальні інтереси учнів розрізняють за характером їх пізнавальної діяльності, за стійкістю і за локалізацією інтересів. Рівень розвитку інтересів може змінюватись під впливом цілеспрямованої роботи з учнями.

3. Здійснюючи практично формування пізнавальних інтересів школярів, вчителю необхідно більше значення приділяти відбору змісту навчального матеріалу, а саме:

знайомити учнів з новими даними, які можуть показати їм сучасний рівень науки і перспективи його розвитку;

показати учням історію народження і розвитку наукової ідеї, труднощів на шляху наукових відкриттів;

розкривати практичне значення, можливості застосування одержаних у школі знань у повсякденному житті, у трудовій діяльності.

4. Організовуючи знання біології, потрібно зробити різноманітною самостійну пізнавальну діяльність учнів:

поступово ускладнювати задачі, щоб учні оволодівали все більш сучасними пізнавальними вміннями;

диференціювати ці задачі у відповідності з можливостями учнів;

ставити перед учнями задачі, які потребують кмітливості, розв’язку проблемних ситуацій, дослідницького підходу, застосування знань у повсякденному житті;

розвивати і підтримувати в самостійній роботі творче начало, що потребує активного спостереження, уяви, самотійного мислення, удосконалення досвіду.

5. Для збудження учнів до пізнавальної діяльності дуже важливо:

«оживляти» уроки біології елементами зацікавленості з урахуванням завдань уроку;

практикувати індивідуальні завдання, що потребують знань, які виходять за межі програми;

рекомендувати учням додаткову літературу (наукову, науково-популярну, художню).

6. Теоретичні відомості виконують одну з основних функцій у стимулюванні пізнавального інтересу підлітків. Як було виявлено у процесі експеременту, його стимулювання здійснюється найкраще при умові засвоєня учнями не окремих розрізнених знань з біології, а у певній системі та у тісній єдності з практичною діяльністю.

7. В школі необхідно систематично проводити роботу по виявленню пізнавальних інтересів і нахилів в учнів. До цієї роботи можна залучити шкільного психолога, класного керівника, вчителя біології, вчителів-предметників, батьків учнів.

Проведена мною робота по виявленню пізнавального інтересу школярів до знань на уроках біології не може претендувати на завершеність. Необхідно поглиблювати критерії оцінки пізнавального інтересу учнів, шляхи і прийоми удосконалення практичної роботи та спрямованості вчителів біології по його формуванню.

Рекомендуємо почитати:

Особливості оволодіння писемним мовленням молодшими школярами з тяжкими порушеннями мовлення
Процес оволодіння письмом, як відомо, забезпечується сформованістю навички моделювання звукової структури слова, символізації та графомоторної навички. За ступенем значущості ці навички в п ...

Спілкування дітей дошкільного віку з однолітками та дорослими
Особливості спілкування дитини З дорослими З однолітками Дорослий посідає центральне місце у житті дошкільника, тому досвід спілкування з ровесниками постійно переломлюється крізь досвід сп ...

Характер текстів для читання та система вправ для навчання техніки читання учнів початкової школи при вивченні турецької мови
Для формування адекватних умінь читання велике значення має характер текстів для читання, їх зміст, інформативність, цікава фабула і т. ін. Від якості текстового матеріалу залежить мотиваці ...