Формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості

Таким чином, питання про розвиток пізнавального інтересу - це одночасно питання про виховання особистості людини, її духовного світу. Повноцінна і різноманітна пізнавальна діяльність школярів, яка є результатом і умовою успішного навчання, формується лише тоді, коли учні розуміють цілі навчання, усвідомлюють значення того, що вивчається, виявляють інтерес до процесу і результату учіння.

У літературі проблемі формування пізнавального інтересу присвячено дуже багато матеріалу, наробок та методик, але мало матеріалу щодо формування пізнавального інтересу саме засобами практичної спрямованості. Досліджуючи дану проблему я зрозуміла, щоб знання сприймалися і запам’ятовувалися краще, треба якомога частіше використовувати засоби практичної спрямованості, спиратися на значущість того чи іншого явища, процесу чи предмету саме у практичній і повсякденній діяльності людини.

У результаті проведеного дослідження я зробила такі висновки:

1. Проблема формування пізнавального інтересу школярів – складна і багатогранна. Вона міцно пов’язана з більш широкою проблемою – проблемою розвитку особистості учня. Її розв’язання сприяє формуванню громадської, суспільної спрямованості школярів.

2. Пізнавальні інтереси учнів розрізняють за характером їх пізнавальної діяльності, за стійкістю і за локалізацією інтересів. Рівень розвитку інтересів може змінюватись під впливом цілеспрямованої роботи з учнями.

3. Здійснюючи практично формування пізнавальних інтересів школярів, вчителю необхідно більше значення приділяти відбору змісту навчального матеріалу, а саме:

знайомити учнів з новими даними, які можуть показати їм сучасний рівень науки і перспективи його розвитку;

показати учням історію народження і розвитку наукової ідеї, труднощів на шляху наукових відкриттів;

розкривати практичне значення, можливості застосування одержаних у школі знань у повсякденному житті, у трудовій діяльності.

4. Організовуючи знання біології, потрібно зробити різноманітною самостійну пізнавальну діяльність учнів:

поступово ускладнювати задачі, щоб учні оволодівали все більш сучасними пізнавальними вміннями;

диференціювати ці задачі у відповідності з можливостями учнів;

ставити перед учнями задачі, які потребують кмітливості, розв’язку проблемних ситуацій, дослідницького підходу, застосування знань у повсякденному житті;

розвивати і підтримувати в самостійній роботі творче начало, що потребує активного спостереження, уяви, самотійного мислення, удосконалення досвіду.

5. Для збудження учнів до пізнавальної діяльності дуже важливо:

«оживляти» уроки біології елементами зацікавленості з урахуванням завдань уроку;

практикувати індивідуальні завдання, що потребують знань, які виходять за межі програми;

рекомендувати учням додаткову літературу (наукову, науково-популярну, художню).

6. Теоретичні відомості виконують одну з основних функцій у стимулюванні пізнавального інтересу підлітків. Як було виявлено у процесі експеременту, його стимулювання здійснюється найкраще при умові засвоєня учнями не окремих розрізнених знань з біології, а у певній системі та у тісній єдності з практичною діяльністю.

7. В школі необхідно систематично проводити роботу по виявленню пізнавальних інтересів і нахилів в учнів. До цієї роботи можна залучити шкільного психолога, класного керівника, вчителя біології, вчителів-предметників, батьків учнів.

Проведена мною робота по виявленню пізнавального інтересу школярів до знань на уроках біології не може претендувати на завершеність. Необхідно поглиблювати критерії оцінки пізнавального інтересу учнів, шляхи і прийоми удосконалення практичної роботи та спрямованості вчителів біології по його формуванню.

Рекомендуємо почитати:

Контроль рівня сформованості навичок і вмінь читання іноземною мовою в учнів початкової школи
В попередніх двох підрозділах було практично розроблено методику формування навичок іншомовного читання на початковому етапі. Але будь-яка методика навчання є незавершеною, якщо відсутній т ...

Принципи фольклору
Слово folklore прийнято перекладати як «народна мудрість», а вживається воно зазвичай як «народна творчість». Але, вдумуючись у переклад – «народна мудрість», стикаєшся з глибинним змістом ...

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження
Сучасний розвиток педагогічної науки в Україні передбачає обґрунтування і реалізацію нових методологічних засад виховання. Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, державними ...