Формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості

Незамінна помічниця. Як не прикро, але свиню люди не надто люблять. Хоча й полюбляють биточки або котлети, а сало з цибулею і хлібом було найкращою їжею для селян. Косарі ніколи не вирушати на косовицю без сала й кусня хліба.

Свиня в числі інших дванадцяти тварин прийшла якось до Будди й попросила його прихильності. Відтоді стала вона священною твариною на Сході. Свині легко піддаються дресируванню, часто вони тішать глядачів цирку, зокрема малечу.

У німецькому містечку Люнебурзі встановлено пам’ятник свині. Колись, у сиву давнину, ця тварина вперше рила землю в одному й тому самому місці. Спостережливі люди вирішили дізнатися, в чому ж річ. А там, під шаром землі, знайшли поклади кам’яної солі, дуже цінної копалини в добу середньовіччя.

В Англії досі згадують кабанчика Слуда, який ходив на полювання і краще мисливських собак чув і звіра і птицю.

Свиней спеціально тренують, щоб вони могли виявляти наркотики на митницях. У такий спосіб уславилася свиня Луїза, яку офіційно зарахували до складу поліції в аеропорту Хітроу в Англії.

Французи й нині ходять разом із хрюшками збирати гриби.

На ярмарках у США проводяться поросячі перегони. Тваринам доводиться долати бар'єри, бігати наввипередки.

З розвитком «мови» серед тварин на першому місці — мавпа, але на другому — свиня.

Кінь — корисна свійська тварина. Коні поширені в усіх частинах світу. Виведено понад сотню порід коней. Людина використовує коней як живий рушій для їзди або для роботи. Деякі азійські народи використовують і м'ясо коней. А кобиляче молоко містить 6 % молочного цукру, тому воно легше піддається спиртовому бродінню, утворюючи поживний напій — кумис, багатий на вітаміни А, В і С. Кумис споживає багато народностей, що проживають на азійському континенті. Особливістю коня, яка впадає в око, є те, що він безперервно їсть і ніколи не наїдається. Ось що розповідається про це в легендах.

Коли Господь народився на землі, то покладений був у ясла. Віл не тільки не торкався жодної стебелинки сіна з ясел, але ще й зігрівав Богодитину своїм диханням. А кінь, що стояв із другого боку, повисмикував усе сіно, яке лиш було в яслах. Тоді Пресвята Богородиця промовила: «Тож будеш ти, добрий волику, завжди ситим у Бога; а ти, коню, будеш завжди голодним, хоч і їстимеш досхочу». І дійсно, ці слова Богоматері справдилися: кінь, скільки не їсть, завжди голодний; а віл, якщо голодний, може задовольнятися ремиґанням. Про ненажерливість коня кажуть ще й таке. Коли всі звірі прийшли вклонитися новонародженому Спасителю, кінь, підступивши до сіна, на яке покладено було Богодитину, заходився те сіно їсти, за що й приречений Господом на вічну ненажерливість.

3. Охорона ссавців

Звірі, яких більше ніколи не побачимо

Близько 350 років тому на території нашої країни жили предки великої рогатої худоби — тури. Вони водились майже по всій Європі, Північній Африці, на Кавказі, у Малій Азії.

Тур був стрункою та красивою твариною. Ці звірі жили в заболочених лісових масивах невеликими стадами. Ворогів у них не було. Польський король Сигизмунд II Ваза видав наказ про охорону турів. Але охорона запізнилась. У 1627 році загинув останній тур.

Подібне сталось і з диким конем — тарпаном. Він був знищений ще 100 років тому заради його м'яса. Зебра квагга, що водилась у степах і саванах Південної Африки, була знищена мисливцями заради її гарної шкіри.

У 1741 р. російський учений Георг Стеллер відкрив біля Командорських островів не відому людям тварину — морську, або стеллерову корову. У 1768 р. було вбито останню морську корову. З того часу цих тварин більше ніхто не бачив ніде на Землі. Миролюбні та довірливі стеллерові корови жили в цілковитій гармонії з природою. Десятки тисяч років існували вони в цілковитій безпеці. Люди стали їх єдиним ворогом і повністю винищили лише за 27 років! Історія цього виду стала чорною сторінкою в спілкуванні людини з природою.

Рекомендуємо почитати:

Вимоги до мовлення. Види мовленнєвих помилок у письмових роботах учнів
Одним з головних завдань учителя словесника є формування національно-свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користув ...

Мета художнього виховання
Розглядаючи сучасне декоративно-прикладне мистецтво, ми оцінюємо і його місце у людській діяльності, житті. Останнім часом в українській науковій літературі активізувалась увага до висвітле ...

Етнопедагогіка як засіб виховання особистості
Українська нація, як і всі інші нації, має свою самобутню історію, глибоко гуманістичну ідеологію, власну філософію буття, оригінальну, національну систему виховання. Перевірені багатовіков ...