Стан проблеми формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості в школі

Нова педагогіка » Формування пізнавального інтересу в учнів на уроках зоології » Стан проблеми формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості в школі

Сторінка 1

Практичну спрямованість курсу зведено в програмі до традиційних «Значення у природі та житті людини». Можливості для посилення практичного спрямування знань мають багато тем курсу, але брак часу не дає змоги реалізувати їх. Практичне спрямування передбачає й формування в дітей (на основі знань!) умінь і навичок щодо збереження власного здоров’я.

Сьогодення вимагає якісних змін і в біологічній освіті, її модернізацію й узгодження з потребами життя. Основна мета реформування шкільної біологічної освіти – забезпечення широких можливостей для розвитку, навчання та виховання творчої особистості, в результаті яких вона буде підготовлена до активного, самостійного життя в сучасному суспільстві, практичного застосування знань, отриманих на уроках, у реальному житті. Розв’язання такого складного завдання потребує використання інноваційних технологій навчання, серед яких чільне місце займають комп’ютерні технології. Я вважаю, що застосування комп’ютера на уроці є одним із засобів практичної спрямованості предмету. Я часто використовую відео уроки, де демонструю різноманітні фільми науково-популярного напрямку. Керуюся таким принципом: «Краще один раз побачити, чим сто разів почути».

В процесі виконання цієї курсової роботи я хочу провести дослідження.

Метою дослідницької роботи є:

а) підвищити рівень знань учнів;

б) підвищити інтерес до вивчення біології;

в) формування пізнавальних інтересів учнів.

Метод педагогічного експерименту — науково поставлений дослід організації педагогічного процесу в точно враховуваних умовах. Забезпечує найдостовірніші результати у педагогічних дослідженнях.

Залежно від мети дослідження розрізняють такі види педагогічного експерименту: констатуючий — вивчаються наявні педагогічні явища; перевірковий, уточнювальний — перевіряється гіпотеза, створена у процесі усвідомлення проблеми; творчий, перетворюючий, формуючий — конструюються нові педагогічні явища.

На відміну від педагогічного спостереження, педагогічний експеримент дає змогу: штучно відокремити досліджуване явище від інших, цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців; повторювати педагогічні явища в приблизно таких самих умовах; поставити досліджуване явище в умови, які піддаються контролю.

Експеримент складався з:

а) констатувального експерименту;

б) формувального експерименту

Констатувальний експеримент заключався в тому, щоб об`єктивно виявити вихідний рівень сформованості пізнавальних інтересів учнів на уроках біології, аналізу використання вчителями методів, прийомів, ситуацій, які сприяють розвитку цієї складної особистої освіти.

В процесі констатуючого експерименту були використані такі методи:

- бесіда з учнями, бесіда з учителями;

- спостереження;

- анкетування учнів з метою виявлення доцільності існуючої системи; - педагогічний експеримент;

- анкетування вчителів з метою виявлення доцільності використання ситуації, завдань, методів та прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології;

- тестування учнів та визначення їхніх потреб.

Дослідницька і експериментальна робота проводилась в Новоочаківській ЗОШ І-ІІІ ст. серед учнів 8-го класу. У досліджуваному мною 8 класі 10 учнів. У класі навчаються учні з різним рівнем навчання. На початку дослідження я запропонувала їм такий тест-завдання: «Виявлення домінуючого мотиву навчання, прояву інтересу до предмета» (текст тесту міститься в додатку).

Після проходження учнями тесту, за допомогою ключа, я визначила рівень їх інтересу до предмету «Біологія»:

I група — включає учнів, які сприймають навчання з позиції справжньої необхідності. Рівень пізнавального інтересу в таких учнів високий, прагнуть до самоосвіти (таких учнів виявилося двоє).

II група — включає учнів, для яких спонукальна сила сьогодення і майбутнього однакова. Рівень пізнавального інтересу залежить від певних обставин: предмету, теми уроку, настрою тощо – може бути високим, а може дорівнювати нулю (таких учнів п’ятеро).

III група — включає учнів, які сприймають навчання в школі як «тимчасове» життя, що має для них обмежену та вимушену цінність. Рівень пізнавального інтересу таких учнів дуже низький, немає бажання сприймати навіть урочний матеріал (таких учнів виявлено двоє).

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Розробка питань санітарно-гігієнічного виховання учнів в психолого-педагогічній літературі
Розвиток людини вимагає організації двох взаємопов'язаних про-процесів - навчання і виховання. Ці два процеси мають різні завдання і тому, перетинаючись один з одним, а іноді навіть збігаюч ...

Суть використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу ”Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”
В процесі здійснення міжпредметного зв’язку трудового навчання з іншими шкільними предметами неможливо розглядати всі поняття і закономірності, які використовуються як наукові основи трудов ...

Запам’ятовування, відтворення та забування
Пам'ять - форма психічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що робить можливим його повторне використання в діяльності або пов ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net