Стан проблеми формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості в школі

Нова педагогіка » Формування пізнавального інтересу в учнів на уроках зоології » Стан проблеми формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості в школі

Сторінка 1

Практичну спрямованість курсу зведено в програмі до традиційних «Значення у природі та житті людини». Можливості для посилення практичного спрямування знань мають багато тем курсу, але брак часу не дає змоги реалізувати їх. Практичне спрямування передбачає й формування в дітей (на основі знань!) умінь і навичок щодо збереження власного здоров’я.

Сьогодення вимагає якісних змін і в біологічній освіті, її модернізацію й узгодження з потребами життя. Основна мета реформування шкільної біологічної освіти – забезпечення широких можливостей для розвитку, навчання та виховання творчої особистості, в результаті яких вона буде підготовлена до активного, самостійного життя в сучасному суспільстві, практичного застосування знань, отриманих на уроках, у реальному житті. Розв’язання такого складного завдання потребує використання інноваційних технологій навчання, серед яких чільне місце займають комп’ютерні технології. Я вважаю, що застосування комп’ютера на уроці є одним із засобів практичної спрямованості предмету. Я часто використовую відео уроки, де демонструю різноманітні фільми науково-популярного напрямку. Керуюся таким принципом: «Краще один раз побачити, чим сто разів почути».

В процесі виконання цієї курсової роботи я хочу провести дослідження.

Метою дослідницької роботи є:

а) підвищити рівень знань учнів;

б) підвищити інтерес до вивчення біології;

в) формування пізнавальних інтересів учнів.

Метод педагогічного експерименту — науково поставлений дослід організації педагогічного процесу в точно враховуваних умовах. Забезпечує найдостовірніші результати у педагогічних дослідженнях.

Залежно від мети дослідження розрізняють такі види педагогічного експерименту: констатуючий — вивчаються наявні педагогічні явища; перевірковий, уточнювальний — перевіряється гіпотеза, створена у процесі усвідомлення проблеми; творчий, перетворюючий, формуючий — конструюються нові педагогічні явища.

На відміну від педагогічного спостереження, педагогічний експеримент дає змогу: штучно відокремити досліджуване явище від інших, цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців; повторювати педагогічні явища в приблизно таких самих умовах; поставити досліджуване явище в умови, які піддаються контролю.

Експеримент складався з:

а) констатувального експерименту;

б) формувального експерименту

Констатувальний експеримент заключався в тому, щоб об`єктивно виявити вихідний рівень сформованості пізнавальних інтересів учнів на уроках біології, аналізу використання вчителями методів, прийомів, ситуацій, які сприяють розвитку цієї складної особистої освіти.

В процесі констатуючого експерименту були використані такі методи:

- бесіда з учнями, бесіда з учителями;

- спостереження;

- анкетування учнів з метою виявлення доцільності існуючої системи; - педагогічний експеримент;

- анкетування вчителів з метою виявлення доцільності використання ситуації, завдань, методів та прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології;

- тестування учнів та визначення їхніх потреб.

Дослідницька і експериментальна робота проводилась в Новоочаківській ЗОШ І-ІІІ ст. серед учнів 8-го класу. У досліджуваному мною 8 класі 10 учнів. У класі навчаються учні з різним рівнем навчання. На початку дослідження я запропонувала їм такий тест-завдання: «Виявлення домінуючого мотиву навчання, прояву інтересу до предмета» (текст тесту міститься в додатку).

Після проходження учнями тесту, за допомогою ключа, я визначила рівень їх інтересу до предмету «Біологія»:

I група — включає учнів, які сприймають навчання з позиції справжньої необхідності. Рівень пізнавального інтересу в таких учнів високий, прагнуть до самоосвіти (таких учнів виявилося двоє).

II група — включає учнів, для яких спонукальна сила сьогодення і майбутнього однакова. Рівень пізнавального інтересу залежить від певних обставин: предмету, теми уроку, настрою тощо – може бути високим, а може дорівнювати нулю (таких учнів п’ятеро).

III група — включає учнів, які сприймають навчання в школі як «тимчасове» життя, що має для них обмежену та вимушену цінність. Рівень пізнавального інтересу таких учнів дуже низький, немає бажання сприймати навіть урочний матеріал (таких учнів виявлено двоє).

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Специфіка педагогічної діяльності
Під педагогічною діяльністю педагога необхідно розуміти його професійну діяльність, яка в цілому спрямована на якісну підготовку (навчання і виховання) дітей, студентів або фахівців й зумов ...

Технологія ділової гри
Ділова гра призначена для активізації пізнавальної діяльності учнів, діяльності (взаємодія та спілкування, виконання різноманітних ролей та доручень), яка своїм змістом, формою, технологією ...

Загальна характеристика суспільно-педагогічного руху 60-х років ХІХ ст
60-ті роки ХІХ ст. (починаючи з 1855 року) були в Росії періодом великого суспільного руху, обумовленого зростаючими протиріччями між розвитком виробничих сил і гальмуючими цей розвиток крі ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net