Практична спрямованість предмету «Біологія» як засіб формування пізнавального інтересу в учнів

Нова педагогіка » Формування пізнавального інтересу в учнів на уроках зоології » Практична спрямованість предмету «Біологія» як засіб формування пізнавального інтересу в учнів

Сторінка 3

Створення проблемної ситуації на етапі мотивації навчальної діяльності:

Спосіб аналогій (вчитель спирається на життєвий досвід учнів або ж активізує вже раніше отримані знання для розв’язання нових завдань);

Пошук причин, які зумовлюють те чи інше явище, що вивчається, на підставі виконаних дослідів, аналізу матеріалу, що вивчається;

Висування проблемного питання;

Повідомлення парадоксального факту, висування гіпотез, передбачень;

Створення проблемної ситуації на підставі висловлювань ученого;

Повідомлення протилежних точок зору на один і той же факт (допоможіть розв’язати суперечку).

Способи активізації пізнавального інтересу на етапі вивчення нового матеріалу:

1. Прийом новизни, що припускає включення в зміст учбового матеріалу цікавих фактів, відомостей і ін. При цьому вчитель повинен постійно піклуватися про те, щоб не зводити свій виклад до простого переказу підручника, а робити його живим, захоплюючим і глибоким за змістом, що збагачує і розширює знання школярів. Показником емоційного інтересу в цьому випадку є особлива емоційна дія, тиша, яка свідчить про сприймання почутого.

2. Прийом семантизації в снові якого лежить збудження інтересу завдяки розкриттю смислового значення слова, назви. Розкриття смислового значення слова, назви допомагає учням зрозуміти значення, закладене в нього, сприяє встановленню міжнаочних зв'язків, розвитку уяви, кмітливості, фантазії.

3. Прийом важливості матеріалу, при якому створюється установка на необхідність вивчення матеріалу у зв'язку з його біологічною, господарською цінністю, практичною значущістю для учнів.

4. Прийом етнографії примушує не лише відчути важливість матеріалу, але і доторкнутися до духовних джерел, історії свого народу (міфи, легенди, повір’я).

Способи розвитку пізнавального інтересу на етапі узагальнення вивченого матеріалу:

1. Постановка проблемного питання, створення проблемної ситуації : в результаті використання проблемних питань в ході вивчення учбового матеріалу ми встановили, що вони сприяють появі у школярів здивування, спантеличеного, інтелектуальної активності, емоційної підведеної, прагнення до пізнавання, більш глибокому ознайомленню з предметом – станів, властивих пізнавальному інтересу.

2. Дослідницький прийом: на основі проведених учнями дослідів, спостережень і аналізів літературних даних, що вчиться пропонується самостійно вирішити пізнавальну задачу, сформулювати висновок.

3. Евристичний прийом: вчитель, спираючись в своєму питанні на знання учнів, допомагає їм за допомогою навідних питань знайти правильну відповідь.

4. Прийом наукової суперечки: на уроці вчитель створює ситуацію суперечки, особливу увагу надаючи умінням учнів доводити і обґрунтовувати свої думки. Будьте суддею в суперечці. Зіткнення різних точок зору, в яких потрібно розібратися, щоб потім зайняти власну позицію, стимулює активний пошук доказів, аргументів для відстоювання своєї точки зору. Це – стимул для подолання труднощів, для інтенсивної розумової діяльності, для напруги розуму, для дослідницької активності.

5. Використання натуральних об’єктів у завданнях для учнів.

6. Складання таблиць та схем (коли треба щось порівняти або коротко описати).

Використання біологічних задач для розвитку пізнавального інтересу до біології.

Екскурсії як засіб розвитку пізнавального інтересу до біології.

У сучасних умовах розвитку суспільства, знання про природу залишаються одними з основних складників змісту біологічної освіти, проте вони визнаються потрібними не самі по собі, а для розв'язування важливих життєвих проблем особистості. Засвоєння знань пов'язується передусім зі здатністю учня свідомо використовувати їх у повсякденному житті.

Які ж шляхи вирішення проблематики практичної спрямованості біологічної освіти? Насамперед, учитель має приділяти значну увагу закріпленню знань учнів на практиці, використовувати експерименти, досліди, спостереження, самоспостереження, екскурсії тощо. Лабораторні і практичні роботи ні в якому разі не повинні бути формальними, тому учитель має добре готуватися до їх проведення. Результати дослідів слід обов’язково аналізувати і пояснювати. Об’єкти досліджень і спостережень добирати з тих, що поширені у вашому регіоні.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Теоретичне обґрунтування соціально-педагогічної технології розвитку комунікативності дітей у притулку
Дана соціально-педагогічна технологія направлена на розвиток комунікативних навичок у дітей-сиріт, формування навику рівноправного спілкування через самопізнання, актуалізацію особистісних ...

Етапи навчання монологічного мовлення
Формування вміння висловлюватися в монологічній формі починається з того моменту, коли учень сполучає в логічній послідовності декілька раніше засвоєних ним мовленнєвих зразків (МЗ) фразово ...

Педагогічні ідеї О. А. Захаренка, реалізовані в Сахнівській школі
Досвід О. Захаренка є цілісною системою, що характеризується цілеспрямованістю, поліструктурністю, керованістю, взаємозв'язком і взаємодією компонентів, відвертістю, стабільністю, здатністю ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net