Сутність поняття «пізнавальний інтерес». Його рівні і критерії

Нова педагогіка » Формування пізнавального інтересу в учнів на уроках зоології » Сутність поняття «пізнавальний інтерес». Його рівні і критерії

Сторінка 3

Н.А. Менчинська відзначала, що пізнавальний інтерес виявляється і формується тоді, коли «…у школяра прокинулася потреба у використовуванні тієї або іншої операції як засіб рішення поставленої задачі». Крім того, пізнавальний інтерес це не тільки інтерес до знань, але і до засобів їх добування і застосування. Отже, позиція Н.А. Менчинської відносно пізнавального інтересу в тому, що пізнавальний інтерес формується в проблемному навчанні.

В педагогічній психології пізнавальний інтерес розглядається як засіб учбової діяльності. Якщо з навколишнього світу людина відбирає тільки те, що є для нього більш значущим, то слід задуматися над тим, щоб особливо важливе і значне в навчанні учнів, – представити в цікавій для них формі.

Безсумнівно, що працювати легше і приємніше з активним, допитливим учнем. Активність, допитливість – все це різні аспекти вираження якостей особи, в основі яких лежить пізнавальний інтерес. Тому пізнавальний інтерес вивчається з погляду наявності характерних якостей індивідуума.

Сьогодні проблема інтересу все ширше досліджується в контексті різноманітної діяльності учнів, що дозволяє творчо працюючим вчителям, вихователям успішно формувати і розвивати інтереси учнів, збагативши особу, виховувати активне відношення до життя.

Отже, пізнавальний інтерес - це активне мотивоване емоційне ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчання, оскільки безпосередньо впливає на формування і розвиток особистісної спрямованості дитини.

Класифікація пізнавальних інтересів за різними критеріями:

1. За стійкістю пізнавального інтересу.

Ситуативний інтерес - епізодичне переживання, коли в дитини ще немає стійкого інтересу до предмета, він виникає як реакція на щось нове, емоційно привабливе у змісті, прояви інтересу мають тимчасовий характер.

Стійкий інтерес - перетворення епізодичного переживання у емоційно-пізнавальне ставлення до предмета, яке спонукає учнів прагнути до пізнання нового, вирішувати пізнавальні завдання не тільки на уроці, але й у вільний час.

Інтерес-ставлення - емоційно-пізнавальна спрямованість особистості, яка під впливом пізнавального інтересу поступово змінює сенс життя дитини. Цей інтерес є достатньо глибоким. Він закріплюється не тільки відповідною навчальною діяльністю, але спостерігається й у пізнавальній активності поза межами навчального процесу.

2. За спрямованістю пізнавального інтересу.

Безпосередній інтерес - до самого процесу діяльності - процесу пізнання або змісту навчального матеріалу.

Опосередкований інтерес - до результату діяльності (наприклад, до оволодіння якоюсь спеціальністю).

3. За рівнем дієвості інтересів.

Пасивний інтерес - споглядальний, коли дитина лише сприймає цікавий для неї об'єкт.

Активний інтерес - той, який спонукає дитину оволодіти об'єктом інтересу, він формує розвиток особистості, характер, здібності.

4. За обсягом пізнавального інтересу.

Широкі інтереси (пов'язані з навчанням різних предметів, з процесом навчання в цілому ).

Вузькі інтереси (вивченням одного предмета або окремих тем, розділів).

Етапи розвитку пізнавального інтересу за рівнем розвитку усвідомлення пізнавальних потреб, стійкості інтересу та здатності особистості до пізнавальної активності:

Зацікавленість - перший етап розвитку пізнавального інтересу, ситуативний інтерес. Його основними характеристиками є нестійкість, довільний характер, вибіркова пізнавальна активність учня, що виникає на його основі і швидко зникає.

Допитливість - другий етап розвитку пізнавального інтерсу - характеризується прагненням розширити свої знання з окремої теми, розділу, предмета, самостійно розв'язувати пізнавальні проблеми.

Заглибленість - на третьому етапі розвитку пізнавального інтересу він стає глибоким, стійким та індивідуально значущим. Як правило, інтерес на цьому етапі стосується певної галузі наукових знань, навіть виходячи за межі навчального предмета. Під впливом пізнавального інтересу учень прагне самостійно дізнатися щось нове, опанувати теоретичні аспекти змісту, самостійно знайти (відкрити для себе ) причину події, розкрити причинно-наслідкові зв'язки, встановити певні закономірності.

Спрямованість - четвертий етап розвитку пізнавального інтересу - характеризується свідомим прагненням учнів до глибокого і міцного закріплення знань, до опанування теоретичних засад науки і застосування їх на практиці.

В реальному процесі всі вказані ступені пізнавального інтересу є найскладнішими поєднаннями і взаємозв'язками.

Основні етапи процесу формування пізнавальних інтересів учнів у навчанні:

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Закономірності розвитку дитини з мовленнєвими порушеннями
Поведінка – притаманна живим істотам взаємодія з оточуючим середовищем, що включає їх рухову діяльність та орієнтацію по відношенні до неї. Людина виражає свою суть у поведінці. Усі сторони ...

Принципи навчання інформатики
Принципи навчання дають відповідь на запитання «Як організувати навчальний процес?» Принципи навчання — це керівні ідеї, нормативні вимоги до організації і здійснення освітнього процесу. Пр ...

Завдання вчителя при підготовці і проведенні ігор
Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, необхідно обов’язково поєднувати два елементи – пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, вчитель повинен ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net