Експериментальне підтвердження комунікативного рівня мовлення майбутніх вчителів початкових класів

Нова педагогіка » Мовленнєва комунікація майбутніх вчителів початкових класів » Експериментальне підтвердження комунікативного рівня мовлення майбутніх вчителів початкових класів

Сторінка 2

4-6 балів. У Вас середній комунікативний контроль. Ви щирий, але стриманий у своїх емоційних проявах. Вам слід більше враховувати в своїй поведінці інших людей.

7-10 балів. У Вас високий рівень комунікативного контролю. Ви легко входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміни в ситуації, а також можете передбачити враження, яке справляєте на оточуючих.

За результатами самооцінки є такі результати: 0 – 3 бали – 6 студентів, 4 – 6 балів – 13 студентів, 7 – 10 балів – 7 студентів.

Проаналізувавши вищевикладений матеріал робимо, висновок про те, що вчитель початкових класів має бути фахівцем, який уміє розв'язати комплекс найрізноманітніших завдань, має загальнонаукову, педагогічну й спеціальну підготовку. Він повинен бути подвижником, пропагандистом науки, мистецтва, народної педагогіки, ідей національного виховання. Він повинен вміти вирішувати не лише педагогічні завдання, а й користуватися мистецтвом слова як засобом розкриття сил і здібностей особистості.

Мовлення — найскладніший процес, який тісно пов'язаний з мисленням і має чільне місце у навчанні. Тож не можна порушувати цієї єдності. Мовлення — це мислення, а мислення — це мовлення. Поводитися з мовою як-небудь — означає мислити як-небудь: неточно, приблизно, неправильно. Треба досягати змістовного мовлення, бо незмістовне не розвиває мислення.

Проте цілісного усебічного дослідження цієї проблеми і досі немає, тому наша робота є значущою для майбутніх вчителів початкових класів.

Оцінюючи рівень розвитку у майбутніх вчителів початкових класів культури педагогічного спілкування, ми виділили чотири показники, що відображають основні аспекти культури професійного спілкування педагога: спрямованість спілкування, розвиток соціально - перцептивних умінь, розвиток інтерактивних умінь, розвиток мовленнєвих умінь.

На основі перерахованих показників можна виділити три якісно специфічні рівні розвитку культури педагогічного спілкування: нормативно - орієнтований, предметно - орієнтований і особистісно - орієнтований.

У педагогічній діяльності слід врахувати різні аспекти спілкування, а також його особливості. Але для того щоб уміти спілкуватися, необхідно мати важливі якості: емпатія, доброзичливість, аутентичність, конкретність, ініціативність, безпосередність, відвертість, прийняття почуттів, конфронтація.

Існують також принципи організації мовленнєвого спілкування з дітьми молодшого віку: добір оперативних мовленнєвих форм, діалогічна орієнтація у спілкуванні, дотримання професійної етики та мовленнєвого етикету, встановлення емоційної довіри і збереження позитивної атмосфери спілкування, врахування індивідуальних особливостей та ситуативного стану дитини, застосування прийомів активного слухання і зворотного зв'язку, втілення в педагогічному спілкуванні традицій українського родинного спілкування з дітьми і національного мовленнєвого етикету, збагачення мовленнєвої взаємодії педагога з дітьми кращими зразками усної народної творчості, постійний контроль за якістю педагогічного мовлення.

Комунікативні уміння вчителя початкових класів (з педагогічного погляду), є компонентами педагогічної культури, які визначають ставлення педагога до навколишньої педагогічної дійсності, сприяють удосконаленню професійно-педагогічної діяльності.

Мовлення вчителя реалізується у двох різновидах - у монолозі (розповідь, коментар, пояснення, розгорнуті оцінні судження) і в діалозі (бесіда).

Функції мовлення педагога: встановлення і регуляція стосунків між учителем і учнями, забезпечення гуманістичної спрямованості розвитку учнів психологічна; комунікативна; забезпечення повноцінного сприймання навчальної інформації учням ефективного викладу знань; забезпечення раціональної організації навчально - практичної діяльності учнів. Зневажливе ставлення до виконання цих функцій може спричинити негативні наслідки у спілкуванні вчителя зі школярами.

Мовлення може бути інструментом продуктивного розв'язання педагогічних завдань за таких умов: професійне мовлення вчителя має відповідати вимогам культури мовлення (точність, логічність, чистота, виразність, багатство, доцільність); професійне мовлення вчителя має бути своєрідною " словесною дією" (здійснення інтелектуального, емоційно -вольового, морального впливу на учнів);ефективність професійного мовлення вчителя залежить від його спрямованості, зверненості до учнів (викликати учнів на діалог з учителем, залучити їх до співпраці).

У сучасній соціальній психології компоненти техніки мовлення — голос, дикція, темп, інтонація — визначаються як акустична система відтворення людини людиною Дослідженнями встановлено, що вони виконують при цьому важливі функції, а саме: створюють імідж людини, який закріплюється у свідомості оточення; дають змогу виявити психічну індивідуальність людини, визначити її емоційний стан. Так, особливості техніки мовлення вчителя можуть створити образ спокійного, врівноваженого педагога або, навпаки, категоричного владолюбця. Мовлення одного педагога свідчить про його знервованість, метушливість, іншого — про скутість, сором'язливість, невпевненість у собі. Подібне враження від учителя, звісно, не надасть йому привабливості в очах учнів, а негативні особливості мовлення — скоромовка, невиразність у вимовлянні слів, «ковтання» кінцевих звуків тощо — можуть навіть стати об'єктом учнівських пустощів і пародіювання.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Готовність дітей з тяжкими порушеннями до оволодіння самостійним писемним мовленням
Під мовленнєвою готовністю дітей до оволодіння самостійним писемним мовленням вчені (А. Богуш, М. Вашуленко, В. Гербова, Л. Дейниченко, А. Іваненко, Н. Орланова) розуміють сформованість нав ...

Аварії, катастрофи, їх характеристика, правила поведінки і дії населення
Аварії, катастрофи . Як часто ми почали чути про них по радіо, читати в газетах. І в кожного з нас виникає питання: чому так стається? Невже не можна жити без аварій і катастроф? Чи, можлив ...

Види та критерії обдарованості
Обдаровані діти надзвичайно сильно відрізняються один від одного по видах обдарованості. Наприклад. Художня обдарованість. Цей вид обдарованості підтримується і розвивається в спеціальних ш ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net