Поняття про усну та письмову комунікацію

А. Мудрик дає визначення мовленнєвої культури особистості як "системи знань, норм, цінностей та зразків поведінки, прийнятих у суспільстві і вміння органічно, природно та невимушено реалізовувати їх у діловому та емоційному спілкуванні" . З цим визначенням можна погодитись, виділивши окремо систему комунікативних умінь, які дозволяють учителеві початкових класів (з точки зору педагогіки) цілеспрямовано, вільно і творчо здійснювати як свою діяльність, так і спрямовувати діяльність учнів у навчально-виховному процесі.

У педагогічній діяльності слід враховувати різні аспекти спілкування, а також його особливості. Але для того, щоб уміти спілкуватися, необхідно мати важливі для міжособистих стосунків якості. їхній список запропонував польський психолог Єжі Мелібруда .

Якості, важливі для спілкування:

• емпатія; уміння бачити світ очами інших, сприймати їхні вчинки з їхніх же позиції, здатність сказати іншим про епос розуміння;

• доброзичливість: здатність не тільки відчувати, а й показувати людям свої доброзичливі стосунки, уміння приймати, навіть, коли не схвалюєш їхні вчинки, готовність підтримати;

• аутентичність: уміння бути природним у стосунках, бути самим собою, не ховатися за масками;

• конкретність: відмовлення від загальних суджень, багатозначних незрозумілих зауважень, готовність відповідати однозначно на запитання;

• ініціативність: схильність до діяльної позиції в стосунках, здатність встановлювати контакти самому, виявляти активність, не чекати її від інших;

• безпосередність: уміння говорити і діяти напряму, уява про стосунки інших і чесна демонстрація свого ставлення;

• відвертість: готовність відкрити спій внутрішній світ (не нав'язливість, не задоволення від розмов про себе), бути відвертим, уміти розповісти про свої думки і почуття, проте не інтимні секрети;

• прийняття почуттів: відсутність страху при безпосередньому зіткненні зі своїми почуттями або почуттями інших людей, готовність пройнятись почуттями іншого та не нав'язувати свої;

• конфронтація: уміння "віч-на-віч" спілкуватися з іншими людьми з повним усвідомленням своєї відповідальності та зацікавленості, у випадку, коли погляди не збігаються, – готовність піти на конфронтацію, однак не з метою злякати або покарати іншого, а з надією встановити справжні і щирі стосунки.

Існують також принципи організації мовленнєвого спілкування з дітьми молодшого шкільного віку:

• Добір оптативних мовленнєвих форм. Цей принцип сприяє насамперед демократизації професійної взаємодії з дітьми вербальним способом. Добір оптативних, тобто побажальних, мовленнєвих форм (порада, пропозиція, запрошення, непряма вимога) сприяє емоційному розкріпаченню дітей – вони стають більш сприйнятливими для налагодження подальшої практичної взаємодії, а в класі створюється сприятлива атмосфера для вироблення у дітей мовленнєвих висловлювань.

• Діалогічна орієнтація у спілкуванні. Будь-яке спілкування з дитиною має бути діалогічним. Роль педагога у такому діалозі полягає більшою мірою у практичній мовленнєвій допомозі дитині: підтримці її висловлювань запитаннями, сприянні у знаходженні потрібного слова, наданні мовленнєвого взірця, виявленні інтересу, розуміння, доброзичливого ставлення.

Рекомендуємо почитати:

Логічні вправи
1. Яка з даних фігур “зайва” (відрізняється від решти)? Чим вона відрізняється? (Відповідь: третя фігура “зайва”. Вона має 3 сторони, 3 кути, а решта мають по 4 вказані елементи) 2. Чим від ...

Способи перенесення малюнків. Тиснення на металі - 8 год
Особливості роботи штихелем, карбом-лощатником. Витиснення зворотної лінії композиції. Виконання практичної роботи за зразком Практична робота. Виконання за зразком нескладного геометричног ...

Засоби навчання. Їх види та функції
Засоби навчання — допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями. Засоби навчання у навчальному процесі: слово вчителя — для передачі знань, слово і дія для фор ...