Дидактичні передумови організації самостійної роботи у класі

Нова педагогіка » Організація та проведення класної самостійної роботи з англійської мови в молодших класах » Дидактичні передумови організації самостійної роботи у класі

Сторінка 1

Проблема розвитку самостійності розглядалась у широкому значенні і пов’язувалась з завданнями раціоналізації та інтенсифікації занять, з плануванням та врахуванням у шкільній роботі, із збудженням інтересу у дітей. Сам метод отримав назву методу самостійних завдань і був направлений на активізацію самостійної пізнавальної діяльності учнів на “життєвій основі”. Метод самостійних завдань являв собою прогресивний напрямок у методиці тих років, він успішно може використовуватися й зараз як один з прийомів вироблення навичок та вмінь самостійної роботи учнів.

В наш час проблемі формування навичок самостійної роботи присвячено ряд досліджень як загального характеру (І.Е.Унт,П.І.Підкасистий, О.Ф.Соловйова, Б.П.Єсипов, Б.П.Срода та ін.), так і конкретного, в яких розглядаються питання організації самостійної роботи учнів, які вивчають іноземну мову в школі (Л.А.Грачова, Н.Б.Фадєєва та інші) та вузі (Т.П.Качан, Г.В.Рогова). Причому на необхідність ранньої направленості учбового процесу на вироблення прийомів та навичок самостійної роботи в останній час вказує все більша кількість психологів, педагогів, методистів (В.В.Васильківська, Т.І.Борова, Ю.І.Мізіна та ін.). При цьому приводяться досить вагомі обґрунтування, які спираються перш за все на дані вікової та педагогічної психології, які свідчать про те, що інтелектуалізація мислення та пам’яті, направленість інтересів підлітків 10-12 років поєднується з прагненням до самостійності.

Розглядаючи самостійну роботу як один з прикладних компонентів особистісної самостійності, Ю.Б.Зотов визначив її як будь-яку організовану вчителем активну діяльність учнів, направлену на виконання поставленої дидактичної мети в спеціально призначений час.

Як дидактичне явище самостійна робота являє собою, з одного боку, навчальне завдання, тобто те, що повинен виконати учень, об’єкт його діяльності, з іншої – форму прояву відповідної діяльності пам’яті, мислення, творчої уяви, що в кінцевому результаті приводить учня або до отримання нових знань, або до поглиблення та розширення сфери дії вже отриманих знань, або до формування відповідних навичок та виробленню прийомів засвоєння. Самостійна робота визначається дидактами по-різному: як засіб навчання (Ю.Б.Зотов), прийом навчання (О.Ф.Соловйова), спосіб навчання (І.Е.Унт), форма організації діяльності учнів (Б.П.Єсипов) та ін., що відображається на підходах до формування навичок та прийомів її характеристики та здійснення. В останніх методичних дослідженнях самостійна робота розуміється як цілісна система дій вчителя та учнів, яка має наступні ознаки:

1) наявність проблемної пізнавально-розмовної задачі;

2) організація та керування самостійною роботою з боку вчителя;

3) активність учнів при виконанні завдань;

4) самостійність учнів (відтворювальна, творча, перебудовуюча);

5) творчість учнів, ступінь якої визначається етапом навчання, рівнем навченості учнів, характером вирішуваної задачі. При цьому головною умовою прояву самостійності школярів в навчально-виховному процесі є органічний динамічний зв’язок діяльності вчителя та учнів, в якому акцент постійно зсувається з активної діяльності вчителя на активну діяльність учнів.

Л.А.Кандибович визначає самостійну роботу як “метод обучения и самообразования, предпосылка дидактической связи различных методов между собой.” В процесі самостійної роботи учень виступає як активна творча особистість, як творець своєї культури, ерудиції, освіти, готовності до майбутньої діяльності, вважає Кандибович.

За формою організації самостійна робота може бути індивідуальною, фронтальною та груповою. За рівнем самостійної діяльності виділяють 3-4 її види: репродуктивна, реконструктивно-варіативна, евристична та творча робота (І.І.Підкасистий); копіюючий, перетворюючий та творчий види (Н.Б.Фадєєва) та інші. Для навчання іноземної мови достатньою і адекватною являється типізація, запропонована Н.Б.Фадєєвою. Організовуючи самостійну роботу учнів таким чином, щоб їм потрібно було поступово досягати все більшої самостійності у ході систематичного, послідовного виконання вказаних видів самостійної роботи, можна досягнути значного підвищення якісного та кількісного рівня володіння іноземною мовою, з одного боку, та з іншого – розвитку та удосконалення психічних процесів пам’яті, уваги, мислення; особистісних характеристик (самостійності, наполегливості, почуття взаємодопомоги та товариськості); мотивації навчання. Крім того, самостійна робота сприяє прищепленню учням культури розумової праці, підвищує усвідомленість та стійкість засвоєного, готує до самоосвіти.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Феномен спілкування, комунікації як предмет психолого-педагогічного аналізу
Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про неоднозначність трактування сутності спілкування, комунікації як феномену психологічної науки. Проблема cпілкyвaння дo ocтaнньoгo часу ...

Ритм. Метр
Якщо будь-яку мелодію позбавити ритму, то замість неї залишиться лише звуковисотна схема. В умовах ритмічної організованості цей же ряд звуків перетворюється в чарівну пісеньку з ясною й чі ...

Методика навчання техніки читання. Вправи для навчання читання
В сучасній практиці навчання техніки читання іноземною мовою використовується переважно фонетичний (звуковий) аналітико-синтетичний метод, розроблений К.Д. Ушинським для навчання читання рі ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net