Методичні вказівки, якими доцільно керуватися вчителеві, аналізуючи з учнями музичні твори

Кожний проаналізований і сприйнятий музичний твір – ще один крок у музичному розвитку дітей, який наближає їх до володіння музичною культурою. Найважливішим музичним педагогічним завданням є розвиток звукових (слухових) навичок, які допомагають вільно орієнтуватися і в чисто музичній природі слухових образів (ритм, відстань, динаміка, темп, тембр), і в емоційному змісті (насиченості) їх, і в символіці вираження і зображення.

Здійснюючи слуховий аналіз, розкриваючи учням зміст і структуру музичного твору, вчителю доводиться постійно співвідносити свої педагогічні наміри з пізнавально – творчими можливостями учнів. Адже те, що ними не сприйняте, не осмислене, не почуте і не засвоєне, нічого не додає до музичного розвитку дітей і ніскільки не наближає до музики. Тому аналіз музичного твору, який проводиться на уроці музики, є аналізом художньо-педагогічним. Художнім – тому, що аналізується твір мистецтва і цей аналіз випливає з його закономірностей, педагогічним – тому, що проводиться з урахуванням вікових особливостей дітей, музичного розвитку і завдань виховання. Художньо-педагогічний аналіз без зайвого спрощення співвідносить емоційно-образній зміст твору з інтересами і можливостями слухачів і забезпечує естетичне засвоєння ними даного твору, тобто сприяє реалізації виховної пізнавальної функції музичного мистецтва у їх єдності.

На основі художньо-педагогічного аналізу відбувається послідовне, систематичне прилучення школярів до музики, до розуміння ними їх особливостей. При цьому кожний твір в уяві дітей повинен зберегти свою цілісність і змістовність. Досвід аналізу одного твору переноситься на інші, більш складні твори, і це забезпечує розвиток музичної культури учнів.

Виявлення саме засобів музичної виразності сприяє цілісному сприйманню музичних творів учнями. Вони поєднують в одне ціле зміст і форуму музичного твору.

На двох уроках було проведене опитування щодо ціннісного ставлення до творів музичного мистецтва. На перших уроках учні навіть не могли уявити собі про що йдеться в цьому музичному творі, який характер він мав, яка його мелодія, темп, ритм, і т.д. Але, завдяки проведеній роботі з даної теми в четвертому класі в результаті досліджень було з’ясовано, що учні стали повноправними співавторами аналізу музики. Саме колективно-творчий характер аналізу музики на уроці розкривав величезні можливості створення умов для повноцінного творчого осягнення ідейно-естетичного змісту музичних творів, розвитку музичної культури школярів. Музичний твір учні сприймали цілісно, як єдиний музичний образ; не відділяли одержані музичні враження від вражень загальних, які супроводжувались сприйманням музики, вміли вичленяти окремі засоби музичної виразності і визначати їх роль у створенні музичного образу. Складніші музичні твори учні сприймали вибірково, усвідомлюючи в ній те, що їм було найближче і доступніше, хоча це і не завжди було головним у творі.

Отже, гіпотеза дослідження підтвердилася. Дійсно, виявлення засобів музичної виразності в творах шкільного репертуару сприяє свідомому сприйманню музики та формуванню ціннісного ставлення до музичних творів.

Рекомендуємо почитати:

Види та загальна характеристика активного відпочинку
У роботу з дітьми в сучасних дошкільних навчальних закладах впроваджують такі види активного відпочинку: − фізкультурні розваги; − спортивні свята; − Дні здоров’я. У прогр ...

Зміст та структура новітніх інформаційних технологій
Поняття технології ввійшло в повсякденний педагогічний лексикон на початку 1990-х рр. із науково-технічних виробництв. Таке перенесення стало можливим завдяки тому, що, з одного боку, педаг ...

Функціональна модель санітарно-гігієнічного виховання учнів
Експериментальна програма виховання здорового способу життя учнів 8-9 класів базувалася на засадах інтегративного та диференційованого підходів. Принцип інтеграції передбачав таку структуру ...