Методичні вказівки, якими доцільно керуватися вчителеві, аналізуючи з учнями музичні твори

Кожний проаналізований і сприйнятий музичний твір – ще один крок у музичному розвитку дітей, який наближає їх до володіння музичною культурою. Найважливішим музичним педагогічним завданням є розвиток звукових (слухових) навичок, які допомагають вільно орієнтуватися і в чисто музичній природі слухових образів (ритм, відстань, динаміка, темп, тембр), і в емоційному змісті (насиченості) їх, і в символіці вираження і зображення.

Здійснюючи слуховий аналіз, розкриваючи учням зміст і структуру музичного твору, вчителю доводиться постійно співвідносити свої педагогічні наміри з пізнавально – творчими можливостями учнів. Адже те, що ними не сприйняте, не осмислене, не почуте і не засвоєне, нічого не додає до музичного розвитку дітей і ніскільки не наближає до музики. Тому аналіз музичного твору, який проводиться на уроці музики, є аналізом художньо-педагогічним. Художнім – тому, що аналізується твір мистецтва і цей аналіз випливає з його закономірностей, педагогічним – тому, що проводиться з урахуванням вікових особливостей дітей, музичного розвитку і завдань виховання. Художньо-педагогічний аналіз без зайвого спрощення співвідносить емоційно-образній зміст твору з інтересами і можливостями слухачів і забезпечує естетичне засвоєння ними даного твору, тобто сприяє реалізації виховної пізнавальної функції музичного мистецтва у їх єдності.

На основі художньо-педагогічного аналізу відбувається послідовне, систематичне прилучення школярів до музики, до розуміння ними їх особливостей. При цьому кожний твір в уяві дітей повинен зберегти свою цілісність і змістовність. Досвід аналізу одного твору переноситься на інші, більш складні твори, і це забезпечує розвиток музичної культури учнів.

Виявлення саме засобів музичної виразності сприяє цілісному сприйманню музичних творів учнями. Вони поєднують в одне ціле зміст і форуму музичного твору.

На двох уроках було проведене опитування щодо ціннісного ставлення до творів музичного мистецтва. На перших уроках учні навіть не могли уявити собі про що йдеться в цьому музичному творі, який характер він мав, яка його мелодія, темп, ритм, і т.д. Але, завдяки проведеній роботі з даної теми в четвертому класі в результаті досліджень було з’ясовано, що учні стали повноправними співавторами аналізу музики. Саме колективно-творчий характер аналізу музики на уроці розкривав величезні можливості створення умов для повноцінного творчого осягнення ідейно-естетичного змісту музичних творів, розвитку музичної культури школярів. Музичний твір учні сприймали цілісно, як єдиний музичний образ; не відділяли одержані музичні враження від вражень загальних, які супроводжувались сприйманням музики, вміли вичленяти окремі засоби музичної виразності і визначати їх роль у створенні музичного образу. Складніші музичні твори учні сприймали вибірково, усвідомлюючи в ній те, що їм було найближче і доступніше, хоча це і не завжди було головним у творі.

Отже, гіпотеза дослідження підтвердилася. Дійсно, виявлення засобів музичної виразності в творах шкільного репертуару сприяє свідомому сприйманню музики та формуванню ціннісного ставлення до музичних творів.

Рекомендуємо почитати:

Стипендії Німеччини
Через те, що навчання у ВНЗ Німеччини безкоштовне, самі вони, як правило, жодних стипендій не дають. Проте низку стипендіальних програм для студентів, випускників ВНЗ й аспірантів з України ...

Принципи виховання громадянина
Досягнення цілей громадянського виховання вимагає дотримання наукового підходу до організації цього процесу, тобто врахування об'єктивних закономірностей його перебігу, взаємодії системи чи ...

Структура дидактичної гри
Дидактична гра має сталу структуру, що відрізняє її від інших видів ігрової діяльності. Основними елементами, які одночасно надають їй форми навчання і гри, є дидактичні та ігрові завдання, ...