Методика виявлення засобів музичної виразності в творах шкільного репертуару

Нова педагогіка » Засоби музичної виразності в творах шкільного репертуару на уроках музики » Методика виявлення засобів музичної виразності в творах шкільного репертуару

Сторінка 6

Пояснюючи бесіди, що супроводжують слухання або виконання музичних творів, чи є не самим складним методичним завданням незалежно від якісного складу того класу, з яким йому доводиться мати справа. Як підійти до словесного тлумачення музики й що повинне представити собою "пояснення" музичного твору-ось два корінних питання, що неминуче виникають при аналізі якого б те не було музичного матеріалу, якщо педагог ще не втратив здатності критично оцінювати свої вчинки й виходити не із заздалегідь прийнятих апріорних догматів, але лише від непосередньої живої музики.

Свідомо загострюючи поставлену нами проблему, ми спочатку обмежували себе однією тільки інструментальною музикою. Не треба забувати, що вокальна музика таїть у собі досить небезпечну методичну небезпеку, уникнути якої поки ще вдається далеко не всім викладачам слухання музики. Ми говоримо, звичайно, про її тексти, на яких звичайно й переноситься центр ваги аналізу й від яких виходять при музики. Звикнувши до цього, починають шукати конкретний зміст там, де його зовсім і немає, і непробачно замінюють справжню виразність музичної мови невимушеними пареннями в туманностях фразеології.

Перший з поставлених нами на самому початку практики двох питань - як підійти до словесного тлумачення музики - уже передрозв’язується основним принципом сучасної організації музикального викладання в загальноосвітній школі .Завдання педагога зводиться до вмілого наведення уваги класу саме на ті звучні елементи, які й становлять у цей момент об’єкт лабораторного спостереження. Очевидно, що бесіда стані, у такому випадку, лише допоміжним засобом, що стимулює це зосередження уваги, з одного боку, і допомагаючи чітко усвідомити й внутрішньо запам'ятати результати спостереження - з іншої. Зрозуміло, що не музика повинна служити ілюстрацією до лекції, а, навпаки - слова повинні бути тільки наслідком живого спілкування з музичним матеріалом.

Однак цим ще питання не цілком розв'язане. Не слід забувати, що для більшості людей те знайомство з музикою, що їй дає (або вірніше повинна давати) початкова школа, виявляється волею-неволею вичерпної. Чи погано це або добре, але життєві інтереси більшості людей не дають надалі можливості віддатися більше пильному й поглибленому вивченню музики, ніж раніше. У найкращому разі, до музики приходять уже лише як до одного з засобів відпочинку чи розваги, тобто чисто споглядального, естетичного милування. Повторюємо, це - безумовно нормальне явище. З цієї точки зору справа педагога привчити дитини розуміти музику, як таку, навчити неї слухати й сприймати не як абстрактні звукові орнаменти й арабески або ж, навпаки, пряму зображальницю визвавши її до життя почуттів, думок і бажань, але як своєрідна інтонаційна мова, глибоко емоційна за своєю природою звучний динамічний потік і, нарешті, "мистецтво мислити звуками". Але цього ще мало. Треба привчити учня до усвідомлення соціального значення музики як одного з могутніх факторів культурного розвитку й елемента навколишнього побуту.

У практиці музичного виховання останнього років помітну роль відіграють дитячі хорові студії яких у країні налічується вже понад 500 і мережа їх продовжує розширюватися (як у містах, так і в сільській місцевості). У студіях здійснюється загальне музичне виховання й утворення дітей при основному виді діяльності - хоровому співі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Рекомендуємо почитати:

Історія становлення і розвитку російської системи професійної освіти з 1700 по 2001 р.р
Систематична професійна освіта починає складатися в нашій країні в середині XVII століття з появою посольських, лікарських, друкарських шкіл. Так, наприклад, в Друкарській школі при Наказі ...

Право на освіту
Освіта відіграє в житті людини дуже важливу роль. Завдяки їй у людини формується характер, погляди на життя, суспільні інтереси й власні принципи. Освіта – своєрідний моральний грунт кожної ...

Психологічний клімат на уроці іноземної мови
Успіх навчальної діяльності учнів у вивченні іноземної мови значною мірою залежить від психологічного клімату на уроці. Це перш за все атмосфера спокійної врівноваженості, взаємного довір'я ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net