Методика виявлення засобів музичної виразності в творах шкільного репертуару

Нова педагогіка » Засоби музичної виразності в творах шкільного репертуару на уроках музики » Методика виявлення засобів музичної виразності в творах шкільного репертуару

Сторінка 2

Отже, своєрідність музичного сприйняття учнів є результатом тривалого процесу активного сприяння музичного середовища і, зокрема, системи музичної освіти і виховання. Звідси зрозумілий інтерес доданої проблеми саме в генетичному плані.

Поширеною є думка про те, що перетворенню для дитини художнього твору в естетичний об'єкт передує формування можливості сприймати і розуміти зміст художнього твору. Виходячи з цього, ми поставили перед собою мету простежити за розвитком осмисленого переживання музики на експериментальному матеріалі словесного «тлумачення» слухачем смислового змісту об'єктивного музичного образу. Суб'єктивна словесна характеристика об'єктивного музичного образу досить часто,, в усякому разі у дорослих так чи інакше виражається якраз у наочних образах та асоціаціях. Для дослідів ми об'єднали клас на три експериментальних групи. У трьох варіантах дослідів, проведених на уроках музики у формі бесіди і словесного звіту, були використані записи деяких доступних для дітей інструментальних творів, досить яскравих за своїми художніми і стилістичними особливостями, засобами музичної виразності:

А. Лядов. «Музична табакерка»,

В. Софроницький Фортепіанна мініатюра (імітує звучання музичної табакерки),

П. Чайковський. П’єси з " Дитячого альбому" ("Хвороба ляльки", "Нова лялька"),

Ф. Шуберт. «Струмок», у виконанні С. Рахманінова,

С. Бах. " Варіації до китайської народної пісні " Вишня" і т.д.

У першому варіанті дослідів названі п'єси сприймались без попереднього словесного ознайомлення слухачів з їх змістом; у другому - слуханню музики передувало повідомлення назви (наприклад, «Вишня», «Струмок»); у третьому - до сприймання тієї ж "Вишні" ми знайомили учнів із словесним текстом цієї пісні.

Головне значення для музичного переживання молодших школярів мають такі засоби музичної виразності, як гучність і темп, спираючись на які діти інтерпретують зміст музики. Наприклад, швидка музика для них у більшості випадків «весела» і «радісна», тиха і повільна - «сумна» і «печальна». Естетична оцінка здебільшого базується на цих характеристиках.

Асоціації та уявлення ще досить примітивні й до того ж виникають рідко. Хоч вони є довільною інтерпретацією об'єктивного музичного образу, однак досить чітко пов'язані з музичним образом за змістом. Причому, учні, очевидно, навіть не помічають довільності своїх асоціацій, не мають сумніву у правильності своєї «відгадки».

У першому варіанті дослідів названі п'єси сприймались без попереднього словесного ознайомлення слухачів з їх змістом; у другому - слуханню музики передувало повідомлення назви (наприклад, «Форель», «Струмок»); у третьому - до сприймання тієї ж «Форелі» ми знайомили досліджуваного із словесним текстом цієї пісні.

Музичне сприйняття дітей 3-4-х класів (9-10 років) взагалі ще зберігає сенсомоторний характер, але сфера музично-акустичних засобів виразності, яку вони помічають, вже ширша і характеристики точніші. Ясно видно різницю в естетичних смаках хлопчиків і дівчаток, яка нерідко визначається предметно-смисловим значенням образів і асоціацій. Асоціації та емоційні характеристики ще більше адекватні музичному образові і переживається слухачами як суб'єктивні і такі, що довільно приписується. Спостерігаються також деякі зміни у критерії естетичного оцінювання твору. На початку практики таким критерієм був елементарний емоційний тон (для 75% опитуваних) і лише для 25% - ідейно – емоційний зміст ( див. рис. 1).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Спілкування дітей дошкільного віку з однолітками та дорослими
Особливості спілкування дитини З дорослими З однолітками Дорослий посідає центральне місце у житті дошкільника, тому досвід спілкування з ровесниками постійно переломлюється крізь досвід сп ...

Методи стимулювання і мотивації навчально- пізнавальної діяльності
Цю групу методів умовно поділяють на дві підгрупи за характером спонукання до навчання: Методи стимулювання інтересу до навчання: це дії, пов’язані зі створенням ситуації відкриття чогось н ...

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження
Сучасний розвиток педагогічної науки в Україні передбачає обґрунтування і реалізацію нових методологічних засад виховання. Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, державними ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net