Методика виявлення засобів музичної виразності в творах шкільного репертуару

Нова педагогіка » Засоби музичної виразності в творах шкільного репертуару на уроках музики » Методика виявлення засобів музичної виразності в творах шкільного репертуару

Сторінка 2

Отже, своєрідність музичного сприйняття учнів є результатом тривалого процесу активного сприяння музичного середовища і, зокрема, системи музичної освіти і виховання. Звідси зрозумілий інтерес доданої проблеми саме в генетичному плані.

Поширеною є думка про те, що перетворенню для дитини художнього твору в естетичний об'єкт передує формування можливості сприймати і розуміти зміст художнього твору. Виходячи з цього, ми поставили перед собою мету простежити за розвитком осмисленого переживання музики на експериментальному матеріалі словесного «тлумачення» слухачем смислового змісту об'єктивного музичного образу. Суб'єктивна словесна характеристика об'єктивного музичного образу досить часто,, в усякому разі у дорослих так чи інакше виражається якраз у наочних образах та асоціаціях. Для дослідів ми об'єднали клас на три експериментальних групи. У трьох варіантах дослідів, проведених на уроках музики у формі бесіди і словесного звіту, були використані записи деяких доступних для дітей інструментальних творів, досить яскравих за своїми художніми і стилістичними особливостями, засобами музичної виразності:

А. Лядов. «Музична табакерка»,

В. Софроницький Фортепіанна мініатюра (імітує звучання музичної табакерки),

П. Чайковський. П’єси з " Дитячого альбому" ("Хвороба ляльки", "Нова лялька"),

Ф. Шуберт. «Струмок», у виконанні С. Рахманінова,

С. Бах. " Варіації до китайської народної пісні " Вишня" і т.д.

У першому варіанті дослідів названі п'єси сприймались без попереднього словесного ознайомлення слухачів з їх змістом; у другому - слуханню музики передувало повідомлення назви (наприклад, «Вишня», «Струмок»); у третьому - до сприймання тієї ж "Вишні" ми знайомили учнів із словесним текстом цієї пісні.

Головне значення для музичного переживання молодших школярів мають такі засоби музичної виразності, як гучність і темп, спираючись на які діти інтерпретують зміст музики. Наприклад, швидка музика для них у більшості випадків «весела» і «радісна», тиха і повільна - «сумна» і «печальна». Естетична оцінка здебільшого базується на цих характеристиках.

Асоціації та уявлення ще досить примітивні й до того ж виникають рідко. Хоч вони є довільною інтерпретацією об'єктивного музичного образу, однак досить чітко пов'язані з музичним образом за змістом. Причому, учні, очевидно, навіть не помічають довільності своїх асоціацій, не мають сумніву у правильності своєї «відгадки».

У першому варіанті дослідів названі п'єси сприймались без попереднього словесного ознайомлення слухачів з їх змістом; у другому - слуханню музики передувало повідомлення назви (наприклад, «Форель», «Струмок»); у третьому - до сприймання тієї ж «Форелі» ми знайомили досліджуваного із словесним текстом цієї пісні.

Музичне сприйняття дітей 3-4-х класів (9-10 років) взагалі ще зберігає сенсомоторний характер, але сфера музично-акустичних засобів виразності, яку вони помічають, вже ширша і характеристики точніші. Ясно видно різницю в естетичних смаках хлопчиків і дівчаток, яка нерідко визначається предметно-смисловим значенням образів і асоціацій. Асоціації та емоційні характеристики ще більше адекватні музичному образові і переживається слухачами як суб'єктивні і такі, що довільно приписується. Спостерігаються також деякі зміни у критерії естетичного оцінювання твору. На початку практики таким критерієм був елементарний емоційний тон (для 75% опитуваних) і лише для 25% - ідейно – емоційний зміст ( див. рис. 1).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Техніка слухання
Слухання — важливий етап, умова та засіб спілкування. Ефективність слухання забезпечує дотримання правил: 1. Під час слухання не допускайте ніяких сторонніх думок. Вслуховуйтесь. 2. Швидкіс ...

Усвідомлення основних завдань малокомплектних початкових шкіл
Серед проблем, які розробляються сучасною вищою та середньою школою особливе місце займають питання організації навчального процесу в малокомплектних школах. Сучасний демографічний стан в У ...

Характеристика основних понять проблеми
Пошукова навчально-пізнавальна діяльність спрямована на відкриття чогось нового, невідомого раніше. Перед учнем постають проблеми, які він має вирішити самостійно або співпрацюючи з однокла ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net