Загальна характеристика творів різних жанрів для дітей

Нова педагогіка » Формування читацьких інтересів молодшого школяра на основі використання ілюстрованого матеріалу » Загальна характеристика творів різних жанрів для дітей

Сторінка 2

У короткій вступній бесіді чи розповіді вчитель повинен стисло ввести в курс тих обставин, при яких відбувається описувана в творі подія, створити певний настрій, почуття до сприймання твору.

Після підготовчої роботи проводиться читання твору вчителем чи учнями.

Читання вчителем художнього твору має дуже важливе значення. Від якості читання залежить і сприймання його учнями, коли вчитель закінчив читати художній твір, то не слід зараз же порушувати переживання учнів запитаннями. Треба дати можливість дітям кілька секунд переживати враження від прочитаного. Готуючись до виразного читання художнього твору, учитель повинен сам добре навчитись читати твір. У 1-2 класах, майже, як правило, перший раз повинен читати вчитель.

Знайомство дітей з мистецтвом живого художнього слова започатковується здебільшого сприйняттям казки. Діяння позитивних героїв казки викликають і в дошкільнят, і в школярів, і навіть (що зовсім не дивно) у дорослих почуття замилування і захоплення.

Казка - фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події.

При підготовці читця настає такий період, коли він починає відчувати смак звичного слова, прагне виконувати твори. Саме у цей період їхнього творчого саморозкриття доцільно перейти до казки.

Герої казок приваблюють спостережливістю, кмітливістю, вірою в себе, довір’ям до інших, щирим прагненням допомогти нещасним, гнобленим та голодним; вірою в торжество правди, добра й справедливості, а також готовністю жертвувати собою заради торжества гуманістичних ідеалів. І молодим батькам, і вчителям, що готуються до читання дітям казок, слід би вдумливо прочитати той невеличкий підрозділ в книжці В. Сухомлинського "Серце віддаю дітям", який називається "Кімната казки". На основі свого багатого досвіду видатний педагог дійшов таких найважливіших висновків:

"Казка, гра, фантазія - животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і прагнень".

"Через казкові образи в свідомість дітей входить слово з його найтоншими відтінками . ",

"Без казки - живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттями дитини, - неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови, як повного ступеня людського мислення і мови".

"Діти знаходять глибоке задоволення в тому, що їхня думка живе в світі казкових образів. П'ять, десять разів дитина може переказувати одну й ту саму казку і щоразу відкриває в ній щось нове".

"Казка невіддільна від краси, сприяє розвиткові естетичних почуттів, без яких неможливі благородство душі, щира чуйність до людського нещастя, горя, страждань".

"Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем".

"З казки бере дитина перші уявлення про справедливість і несправедливість".

"Казка - благодатне джерело виховання любові до Батьківщини ."

Вчителеві варто скористатися також спостереженнями і висновками К. Чуковського, який підкреслював, що, по-перше, пісні і казки з сумним фіналом не приваблюють дитину, по-друге, виконавцеві казки для дітей треба перенестись в дитячий світ, зануритись почуттями своїми в стихію напливу дитячої радості.

Казка найчастіше також є прозою; в ній є персонажі, дія, діалоги. Проте текст за характером зовсім інший, що змушує вчителя більше уваги приділяти вивченню її особливостей. Може здатися, ніби легко розібратися в усьому, що стосується прози, але у процесі роботи над казкою розкриваються і пізнаються нові її грані.

З цим жанром ще студенти займаються ще під час вивчення курсу "Дитяча література з основами літературознавства". Увага вчителів зосереджується на деталях казки, які більшою чи меншою мірою впливають на манеру її виконання. Зокрема, виконавець казки має врахувати і те, що душевні порухи казкових героїв зображаються через фізичні діяння.

Читаючи казки, доводиться змінювати пози, промовляючи репліки різних дійових осіб, враховувати зміни адресата, не забувати про загальний, романтично піднесений тон, що відтворює незвичайні, дивовижні картини та ситуації, не збитися на побутово-інформативне читання.

Жанр казки близький до оповідання, проте має свої специфічні особливості, які відрізняють його від оповідання.

За змістом і формою казки неодноманітні. Вони умовно поділяються на три групи:

Казки про тварин, у яких головними дійовими особами виступають звірі або птахи - "Лисичка та журавель", "Вовк та козенята", "Рукавичка", "Дружні звірі" (українські народні), "Біда навчить" Лесі Українки.

Чарівні казки (фантастично-пригодницькі та героїчні), в яких провідними героями виступають могутні воїни-визволителі чи інші особи, що втілюють у собі найкращі позитивні якості людини - "Кирило кожум’яка", "Івашко", "Дивна сопілка" (українські народні), "Снігуронька" (російська народна).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Розвиток загальних психофізичних особливостей своєї особистості, які є передумовою оволодіння вміннями професійно - педагогічного мовлення
Маємо на увазі насамперед розвиток уяви (відтворювальної і творчої), асоціативної і образної нам'яті. Ми вже згадували, що обов'язковою умовою виразності мовлення вчителя є бачення ним тих ...

Розгляд структури деяких нестандартних уроків
Бінарними називаємо заняття, на яких матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів. При цьому такий нестандартний урок готують учителі-предметники, кожний із яких проводить е ...

Основні педагогічні вимоги до підготовки й проведення уроків “Я і Україна" в 1 класі
Процес навчання “Я і Україна" здійснюється в різних організаційних формах. Перш ніж назвати і охарактеризувати їх, слід чітко уявити сутність педагогічної категорії - форми організації ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net