Методи, засоби і прийоми розвитку творчих здібностей учнів

Нова педагогіка » Специфіка роботи соціального педагога з творчо обдарованими дітьми молодшого шкільного віку » Методи, засоби і прийоми розвитку творчих здібностей учнів

Сторінка 3

Необхідність реалізації цієї умови продиктована сучасними суспільними пріоритетами. Тенденції особистісної орієнтації розвитку системи освіти підкріплені результатами досліджень сучасних вітчизняних психологів (Г. Балл, Г. Костюк, С. Максименко, В. Рибалка, В. Семиченко та ін) і педагогів (І. Бех, І. Зязюн, В. Кремень, О. Пєхота, С. Сисоєва та ін). Особистісно зорієнтована взаємодія учителя та учня передбачає вибір характеристик навчання і виховання як спілкування, в якому не існує різкої полярності позицій учня й учителя, перетворення навчально-виховного процесу на взаємодію. Це сприяє стимулюванню активності, самостійності, ініціативи дітей, поєднанню творчої свободи і спрямування діяльності учнів, емоційності та виразності спілкування з проявами поваги і доброзичливості учасників педагогічного процесу.

застосування психолого-педагогічних технологій, що забезпечують самостійну активність учнів у процесі творчої діяльності (виконання цієї умови має гарантувати позитивну мотивацію творчої діяльності молодших школярів і надавати дієвий арсенал психолого-педагогічних стимулів, які спрямовуватимуть активність учнів у необхідному напрямі.

Такі психолого-педагогічні технології повинні враховувати особливості молодшого шкільного віку, забезпечувати оптимальні умови для самовираження учнів, спиратися на особистісно-значущий для учнів матеріал, залучати їхні емоції до процесу творчості, спонукати учнів у процесі творчої діяльності відображати свій чуттєвий досвід у повному обсязі, надавати можливість самостійно творити);

системність навчальної роботи з учнями в умовах творчо-розвивального середовища.

У повсякденному житті знання, які використовуються, тісно переплітаються одне з одним, утворюючи єдину систему. Тому учень повинен бачити предмет чи явище системно: в єдності зі зв’язками, в які він вступає. Максимально позитивні, сприятливі умови для розвитку дитячої творчості, в тому числі й навчальної, для виховання творчої особистості створює розвивальне середовище (Л. Артемова, Л. Божович, О. Дяченко, О. Кононко, В. Кудрявцев, С. Кулачківська, А. Петровський та ін.) .

С. Русова наголошує, що «увага до здібностей кожного окремого учня сприяє формуванню у них впевненості у своїх силах, розвиває пізнавальні ін-

Тереси» . Кожна людина повинна мати умови для самореалізації, які відповідають її потребам, інтересам, нахилам, рівню розвитку. Саме тому учителям, соціальним педагогам важливо своєчасно виявити нахили кожної дитини, її інтереси та уподобання; з’ясувати, причини відставання учня, розробити та дати йому спеціальні завдання, перевірити їх виконання та зробити висновки; приділяти спеціальну увагу талановитим учням, допомагаючи їм розвинути свої здібності.

Отже, завдання розвитку творчих здібностей учнів висуває певні вимоги до особливостей організації та проведення занять вчителями. Це означає, що мають використовуватись не традиційні методи, вправи і прийоми роботи з такими дітьми, які б відповідали їх потребам та можливостям.

Аналіз соціально-педагогічної та психологічної літератури дозволив зробити висновок, що існує ціла низка підходів до визначення сутності понять «творчість», «творчі здібності», «обдарованість», «творча обдарованість». В рамках психометричного (А. Біне, Ф. Гальтон, Т. Сімон, М. Терман та ін.) та креативного (Дж. Гілфорд, Е. Торренс та ін.) підходів обдарованість ототожнюється з окремими характеристиками індивіда – інтелектуальними чи креативними. Особистісний підхід (Д. Богоявленська, Н. Лейтес, А. Маслоу, О. Яковлєва та ін.) збагачує уявлення про обдарованість характерологічними, мотиваційними, емоційними та іншими особистісними якостями, що притаманні обдарованим людям. Згідно з діяльнісним підходом (Б. Ананьєв, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Б. Теплов та ін.) розглядається як загальна обдарованість, так і спеціальна, що відображає специфічні характеристики певного виду діяльності. Як складна інтеграційна цілісність обдарованість трактується в рамках системного підходу (Б. Ломов, В. Моляко, Я. Пономарьов, Р. Пономарьова-Семенова та ін.), який постулює існування множинності типів обдарованості.

Узагальнюючи існуючі підходи до визначення сутності поняття «творча обдарованість», можна зробити висновок, що це індивідуальний творчий мотиваційний і соціальний потенціал особистості, що дозволяє отримати їй високі результати в одній (або більше) із таких сфер: інтелект, творчість, соціальна компетентність, художні, психологічні та біологічні можливості.

Для молодшого школяра в навчальному процесі вона передбачає наявність у нього здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Вивчення цих властивостей особистості виявило важливу роль уяви, інтуїції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також потреби особистості в самоактуалізації, в розкритті і розширенні своїх творчих можливостей.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Казка як об’єкт наукових досліджень
Об’єктом наукового дослідження казка і казкотворчість стають у ХІХ ст., здебільшого цей феномен вивчають в контексті гуманітарних наук, зокрема філології, історії, філософії, культурології. ...

Основні принципи профілактики й реадаптації при шкільної дизадаптації, обумовленої депресивними станами в дітей і підлітків
Виявлення психічних порушень (наприклад, депресивного стану) у дитини або підлітка є першим кроком на шляху профілактики шкільної дезадаптації. Послідовність даної профілактичної роботи скл ...

Види задач на пропорційне ділення та способи їх опрацювання
Задачі, пов’язані з пропорційними величинами, належать до типових задач. Серед типових є задачі на знаходження четвертого пропорційного (на спосіб прямого і оберненого зведення до одиниці т ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net