Методи, засоби і прийоми розвитку творчих здібностей учнів

У молодшому віці гра є провідною діяльністю, яка сприяє розвитку цілого комплексу творчих якостей особистості. Педагогічні дослідження доводять, що ігри належать до методів активного навчання.

Сучасні психолого-педагогічних дослідження розглядають гру як джерело творчих сил, розвитку і самореалізації особистості.

Л. Виготський, Д. Ельконін стверджували, що ігрова діяльність є необхідною формою життєдіяльності кожного індивідуума, пов’язана з періодом формування творчих нахилів особистості.

К. Гросс зазначає, що гра – це вправи природних нахилів.

Д. Ельконін підкреслює, що гра виступає як засіб пізнання, як засіб розвитку поведінки дитини, її розумових дій та мотиваційно-споживацької сфери. Тобто, гра виконує і навчальну, і виховну, і розвиваючу функції. Беручи до уваги, що суть «педагогічного процесу - єдність процесів навчання, виховання та розвитку на основі цілісності й спільності», ми зробили висновок, що використання ігор в навчально-виховному процесі цілком відповідає завданням цілісного педагогічного процесу школи.

Гру як метод розвитку творчої активності дітей розглядає Ю. Азаров. Враховуючи інтерес учнів до гри вчені рекомендують впроваджувати у навчально-виховний процес комплекс дидактичних ігор, який сприяє розвитку творчих здібностей учнів:

1) вміння спланувати та організувати свою навчально-пізнавальну дільність;

2) наявність творчого інтересу, допитливості;

3) здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей;

4) навички виконання різного роду творчих завдань;

5) вміння виділяти найбільш суттєві елементи діяльності;

6) рівень розвиненості уяви, фантазії;

7) здатність класифікувати потрібний матеріал, комбінувати, аналізувати, синтезувати, полемізувати, логічно, альтернативно мислити;вміння знаходити помилки й недоліки;

8) просторове уявлення; здатність передбачати наслідки власних дій;

9) перенесення загальнотрудових навичок у специфічні умови творчої діяльності.

Існують наступні методи розвитку творчих здібностей учнів: стимулювання творчого інтересу передбачають введення цікавих прикладів, дослідів, парадоксальних факторів, розповідей про казкові чи фантастичні передбачення; цікавих аналогій – наприклад, між фізичними явищами, які вивчаються, і природними об'єктами (біоніка); емоційного переживання – створення ефекту здивування, захоплення, недовіри, незвичайності наведеного факту, парадоксальність досліду, грандіозність і несподіваність цифрових даних; відкриття – створення в процесі навчання ситуації проведення наукового експерименту, науково-дослідної роботи. Він стимулює активну дослідницьку діяльність учнів, підвищує їх зацікавленість у навчальному процесі, сприяє активності учнів у засвоєнні навчального матеріалу, стимулює їх інтелектуальну діяльність, закріплює впевненість у своїх можливостях, виховує незалежність поглядів.

Рекомендації вчителям щодо застосування методу відкриття з метою розвитку в учнів дослідницьких здібностей:

допомагайте учням діяти незалежно, не давайте прямих інструкцій стосовно того, чим вони мають займатися;

не робіть швидких припущень, на основі детального спостереження та оцінки визначайте сильні та слабкі сторони учнів; не покладайтеся на те, що учні вже мають певні базові знання, навички;

не стримуйте ініціативи учнів і не робіть за них те, що вони можуть зробити, що можуть навчитися робити самостійно;

не поспішайте з винесенням вироку;

навчіть учнів досліджувати міжпредметні зв'язки;

розвивайте в учнів навички самостійного вирішення проблем, дослідження та аналізу ситуації;

використовуйте складні ситуації, які виникають у дітей у школі чи вдома, для застосування набутих навичок у вирішенні проблем;

допомагайте дітям навчитися керувати процесом засвоєння знань;

підходьте до всього творчо.

Крім того, дослідники пропонують використання методів ситуацій з можливістю вибору, які можуть бути трьох рівнів. Найнижчий — це вибір з двох, далі — створення вчителем різних ситуацій з можливістю вибору, третій рівень — це створення таких умов, коли самі учні перевіряють свій вибір, а вчитель виконує роль помічника; методів підвищення стимулюючого впливу змісту навчального матеріалу. Зміст повинен відповідати вимогам, сформульованим у принципах навчання. Є і спеціальні методи, спрямовані на підвищення стимулюючого впливу змісту; створення ситуації новизни, актуальності, наближення до найважливіших відкриттів у науці й техніці, до досягнень сучасної культури, мистецтва, літератури тощо, особливе значення в стимулюючому впливі змісту відіграють навчальні й навчально-творчі завдання, за допомогою яких педагог створює учням творчу ситуацію, прямо чи опосередковано задає мету, умови та вимоги до навчальної творчої діяльності, в процесі якої учні оволодівають знаннями та навичками, розвивають творчі здібності.

Рекомендуємо почитати:

Психолого-педагогічні особливості процесу формування у дітей навички читання
Одне з провідних місць у формуванні особистості належить читанню. Адже саме читання є невичерпним джерелом знань, духовного, емоційного, розумового розвитку людини. Тому навчання дітей чита ...

Підходи до класифікації нестандартних форм організації навчання та основні їх види
Ефективність навчально-виховної роботи визначається не тільки методами викладання - учіння, а також і формами її організації. На жаль, на сучасному етапі розвитку дидактичної науки немає чі ...

Аналіз організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин» майбутнім інженерам-педагогам машинобудівного профілю
У відповідності до діючого освітнього стандарту дисципліна «Деталі машин» являється невід’ємною складовою частиною навчальних планів підготовки багатьох спеціальностей і спеціалізацій машин ...