У молодшому віці гра є провідною діяльністю, яка сприяє розвитку цілого комплексу творчих якостей особистості. Педагогічні дослідження доводять, що ігри належать до методів активного навчання.
Сучасні психолого-педагогічних дослідження розглядають гру як джерело творчих сил, розвитку і самореалізації особистості.
Л. Виготський, Д. Ельконін стверджували, що ігрова діяльність є необхідною формою життєдіяльності кожного індивідуума, пов’язана з періодом формування творчих нахилів особистості.
К. Гросс зазначає, що гра – це вправи природних нахилів.
Д. Ельконін підкреслює, що гра виступає як засіб пізнання, як засіб розвитку поведінки дитини, її розумових дій та мотиваційно-споживацької сфери. Тобто, гра виконує і навчальну, і виховну, і розвиваючу функції. Беручи до уваги, що суть «педагогічного процесу - єдність процесів навчання, виховання та розвитку на основі цілісності й спільності», ми зробили висновок, що використання ігор в навчально-виховному процесі цілком відповідає завданням цілісного педагогічного процесу школи.
Гру як метод розвитку творчої активності дітей розглядає Ю. Азаров. Враховуючи інтерес учнів до гри вчені рекомендують впроваджувати у навчально-виховний процес комплекс дидактичних ігор, який сприяє розвитку творчих здібностей учнів:
1) вміння спланувати та організувати свою навчально-пізнавальну дільність;
2) наявність творчого інтересу, допитливості;
3) здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей;
4) навички виконання різного роду творчих завдань;
5) вміння виділяти найбільш суттєві елементи діяльності;
6) рівень розвиненості уяви, фантазії;
7) здатність класифікувати потрібний матеріал, комбінувати, аналізувати, синтезувати, полемізувати, логічно, альтернативно мислити;вміння знаходити помилки й недоліки;
8) просторове уявлення; здатність передбачати наслідки власних дій;
9) перенесення загальнотрудових навичок у специфічні умови творчої діяльності.
Існують наступні методи розвитку творчих здібностей учнів: стимулювання творчого інтересу передбачають введення цікавих прикладів, дослідів, парадоксальних факторів, розповідей про казкові чи фантастичні передбачення; цікавих аналогій – наприклад, між фізичними явищами, які вивчаються, і природними об'єктами (біоніка); емоційного переживання – створення ефекту здивування, захоплення, недовіри, незвичайності наведеного факту, парадоксальність досліду, грандіозність і несподіваність цифрових даних; відкриття – створення в процесі навчання ситуації проведення наукового експерименту, науково-дослідної роботи. Він стимулює активну дослідницьку діяльність учнів, підвищує їх зацікавленість у навчальному процесі, сприяє активності учнів у засвоєнні навчального матеріалу, стимулює їх інтелектуальну діяльність, закріплює впевненість у своїх можливостях, виховує незалежність поглядів.
Рекомендації вчителям щодо застосування методу відкриття з метою розвитку в учнів дослідницьких здібностей:
допомагайте учням діяти незалежно, не давайте прямих інструкцій стосовно того, чим вони мають займатися;
не робіть швидких припущень, на основі детального спостереження та оцінки визначайте сильні та слабкі сторони учнів; не покладайтеся на те, що учні вже мають певні базові знання, навички;
не стримуйте ініціативи учнів і не робіть за них те, що вони можуть зробити, що можуть навчитися робити самостійно;
не поспішайте з винесенням вироку;
навчіть учнів досліджувати міжпредметні зв'язки;
розвивайте в учнів навички самостійного вирішення проблем, дослідження та аналізу ситуації;
використовуйте складні ситуації, які виникають у дітей у школі чи вдома, для застосування набутих навичок у вирішенні проблем;
допомагайте дітям навчитися керувати процесом засвоєння знань;
підходьте до всього творчо.
Крім того, дослідники пропонують використання методів ситуацій з можливістю вибору, які можуть бути трьох рівнів. Найнижчий — це вибір з двох, далі — створення вчителем різних ситуацій з можливістю вибору, третій рівень — це створення таких умов, коли самі учні перевіряють свій вибір, а вчитель виконує роль помічника; методів підвищення стимулюючого впливу змісту навчального матеріалу. Зміст повинен відповідати вимогам, сформульованим у принципах навчання. Є і спеціальні методи, спрямовані на підвищення стимулюючого впливу змісту; створення ситуації новизни, актуальності, наближення до найважливіших відкриттів у науці й техніці, до досягнень сучасної культури, мистецтва, літератури тощо, особливе значення в стимулюючому впливі змісту відіграють навчальні й навчально-творчі завдання, за допомогою яких педагог створює учням творчу ситуацію, прямо чи опосередковано задає мету, умови та вимоги до навчальної творчої діяльності, в процесі якої учні оволодівають знаннями та навичками, розвивають творчі здібності.
Рекомендуємо почитати:
Мала академія наук
Мала академія наук України (МАН) - загальнодержавний науковий проект, що допомагає творчим обдарованим школярам розвинути свій потенціал. МАН була створена за сприяння Міністерства освіти і ...
Гендерні особливості сприйняття в діяльності педагога
Зважаючи на «специфіку» свого об'єкту педагогічна діяльність будується по законах спілкування. У структурі ж спілкування прийнято виділяти три компоненти: когнітивний (пізнавальний), афектн ...
Експерементальне дослідження – використання казок для
розвитку школярів
Наприкінці роботи я хочу привести один цікавий експеримент, що був виконаний вчителями у Зашковицькій ЗОШ І ступеня Городоцького району Львівської області і був спрямований на перевірку ефе ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>