Творча уява молодшого школяра у навчальній діяльності – компонент їхньої обдарованості

Нова педагогіка » Специфіка роботи соціального педагога з творчо обдарованими дітьми молодшого шкільного віку » Творча уява молодшого школяра у навчальній діяльності – компонент їхньої обдарованості

Сторінка 2

Функція моделювання виявляється в осмисленому створенні в контексті організації спільних з вчителем та однолітками навчальних дій образів (моделей) предметного матеріалу, змістом яких виступає суперечлива єдність загального та одиничного, необхідного та випадкового.

Перетворювально-евристична ж полягає у включенні об'єкта пізнання в нові діяльнісні контексти, в різнопланових і багаторазових його перетвореннях (створенні нових поєднань і комбінацій), що призводить до відкриття нових, істотних властивостей дійсності. Значну роль під час реалізації цих функцій відіграють інтелектуальні операції абстрагування, узагальнення, аналізу та синтезу, що виявляються в аглютинації, акцентуванні,типізації, схематизації, набуваючи в процесах уяви якісно своєрідних рис;

Регулююча функція творчої уяви проявляється у вигляді здатності дитини молодшого шкільного віку здійснити їй «інтегральний» погляд на себе, побачити «очами узагальненого іншого» те, що вона робит – Дж. Мід.

Засноване на роботі творчої уяви рефлексивне оцінювання дитиною себе та своєї діяльності дозволяє їй орієнтуючись на ідеальну представленість у рефлексивному полі позицій інших людей, «змінювати замисли власних дій, контролювати власні наміри, бажання та почуття, формулювати висловлювання, які відповідають конкретній ситуації».

Саме завдяки діалогічній за своєю сутністю орієнтації на уявного іншого молодший школяр набуває можливості визначити межу знання і незнання, уміння та невміння, включитись, ураховуючи позицію партнера, до освоєння нових навчальних дій, що є визначальним аспектом оформлення та закріплення досвіду його суб'єктної участі в навчальній діяльності.

Це означає що, творча уява молодшого школяра посідає особливе місце у його навчальній діяльності. Продуктивні імажитивні процеси:

по-перше, забезпечують набуття пізнавальною мотивацією самозміни особистісного сенсу, зумовлюючи самостійну постановку нових суб'єктивно значущих цілей у навчальній діяльності (функція смисло - та цілеутворення);

по-друге, беруть участь у моделюванні та наступному продуктивному перетворенні образного змісту проблемної ситуації (моделююча та перетворювально-евристична функція);

по-третє, уможливлюють рефлексивну регуляцію (контроль, оцінку, корекцію) учнем власних дій та вчинків, що зумовлює конструктивну спрямованість навчальної діяльності (регулююча функція).

Страницы: 1 2 

Рекомендуємо почитати:

Готовність дітей з тяжкими порушеннями до оволодіння самостійним писемним мовленням
Під мовленнєвою готовністю дітей до оволодіння самостійним писемним мовленням вчені (А. Богуш, М. Вашуленко, В. Гербова, Л. Дейниченко, А. Іваненко, Н. Орланова) розуміють сформованість нав ...

Мотивація навчання
Цікаво знати (для обговорення). • Для потреб повсякденного спілкування досить невеликої кількості слів. Але для читання і розуміння книг їх треба знати дуже багато. Встановлено, що дитина 7 ...

Інженерно-педагогічні кадри професійно-технічних навчальних закладів
Вивчення науково-педагогічної літератури висвітлило сутність професійно-педагогічної діяльності інженера-педагога та особливості її здійснення. Поступові постійні зміни, які відбувались про ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net