Сутність поняття «творча обдарованість», її психолого-педагогічні особливості та проблеми розвитку обдарованих

Нова педагогіка » Специфіка роботи соціального педагога з творчо обдарованими дітьми молодшого шкільного віку » Сутність поняття «творча обдарованість», її психолого-педагогічні особливості та проблеми розвитку обдарованих

Сторінка 8

Як бачимо, творчі здібності свого найбільшого розвитку досягають в творчій навчально-пізнавальній чи трудовій діяльності і стають основою для формування творчої особистості дитини.

Поняття «творча особистість» у філософській, педагогічній та психологічній літературі розглядали Б. Ананьєв, В. Андрєєв, Д. Богоявленська, В. Кан-Калик, Н. Кичук, Я. Пономарьов, Н. Тализіна.

Педагогічний словник творчу особистість визначає як особистість, яка має «…здібності, мотиви, знання й уміння, завдяки яким створюється про- дукт, який відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю».

Під творчою особистістю розуміють індивід, якій володіє високим рівнем знань та має творчі здібності: індивідуально-психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання.

К. Приходченко пропонує таке визначення творчої обдарованості - індивідуальний творчий мотиваційний і соціальний потенціал, що дозволяє отримати високі результати в одній (або більше) із таких сфер: інтелект, творчість, соціальна компетентність, художні, психологічні та біологічні мо-жливості. Вищім ступенем розвитку здібностей є талант - система «якостей, особливостей, яка дозволяє особистості досягти видатних успіхів в оригінальному здійсненні творчої діяльності».

О. Лук виокремлює сім рівнів розвитку творчої особистості:

І рівень характеризує вибіркову мотиваційно-творчу спрямованість, ін- туїтивне проявлення у будь-якому виді діяльності.

ІІ рівень характеризується інтелектуально-творчою активністю у будь-якому конкретному виді діяльності.

ІІІ рівень визначається підвищеною професійно-творчою активністю особистості у відповідному виді діяльності.

ІV рівень визначається першими значними творчими досягненнями осо-бистості.

V рівень характеризує сформований індивідуальний творчий стиль дія- льності та майстерності.

VІ рівень – стадія розкриття таланту.

VІІ рівень визначає геніальність.

Швидкість досягнення відповідного рівня розвитку творчої особистості залежить як від індивідуальних психофізіологічних особливостей людини, так і від соціального оточення та умов творчої діяльності. Тобто, досягти високого рівня людина може як у дитинстві (Моцарт), так і у похилому віці (К. Ціолковський). Це у певній мірі залежить від діяльності вчителя.

О. Матюшкін визначив синтетичну структуру творчої обдарованості і включив до неї:

домінуючу роль пізнавальної мотивації;

дослідницьку творчу активність, що відображається у знаходженні нового, в постановці та рішенні проблеми;

можливості досягнення оригінальних рішень;

можливості прогнозування;

здатності до створення ідеальних еталонів, що забезпечують високі етичні, моральні, інтелектуальні оцінки.

В. Андрєєв в залежності від характеру творчої діяльності виділяє такі типи творчих особистостей: теоретик-логік, теоретик-інтуїтивіст, ініціатор, організатор, практик та дає їм визначення.

Спроби класифікації творчих особистостей можна знайти у науковців П. Енгельмейера, Е. Канта, О. Лука, І. Павлова. П. Енгельмейер виділяє такі класи творців: геній, талант, рутина. Е.Кант людську обдарованість поділяє на три рівні: геніальність, талант, старанність. О. Лук, за ознакою засобу перекодування інформації, пропонує розрізняти шість видів творців: художники і скульптори (просторово-зорова інформація); письменники і журналісти (словесно-образна інформація); математики і кібернетики (абс рактно-цифрова інформація); музиканти (образно-звукова інформація); інженери і винахідники (конструктивно-технічна інформація); педагоги та організатори підприємства (соціально-комунікативна інформація). Але найбільш визнаним психологами є розподіл творчих особистостей на типи за І. Павловим. Це логічний, художній та пересічний типи.

Головними ознаками творчо обдарованих виступають 2 аспекти поведінки:

інструментальний;

мотиваційний.

Для інструментального аспекту поведінки творчо обдарованої дитини характерна:

наявність специфічних стратегій діяльності (швидке засвоєння діяльності й висока успішність її виникнення; знаходження нових оригінальних способів діяльності в умовах пошуку вирішення проблеми, адже індивідуалізація способів діяльності відбивається й на унікальності продуктів праці; новаторство як вихід за межі вимог щодо виконання завдань);

сформованість індивідуального стилю роботи («все робити по-своєму») з саморегламентуванням і самоуправлінням;

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10

Рекомендуємо почитати:

Творче виховання з використанням казки
а) Творчі вправи, їх потенціал. Творчі вправи передбачають переносити набуті навички у змінені умови, застосовувати їх у нестандартних обставинах, в уявних, умовно-реальних і природних ситу ...

Сутність і особливості педагогічної технології
З визнанням педагогічної технології важливим чин­ником навчально-виховного процесу не припинялися спроби з'ясування її сутності та особливостей. З одного боку, це спричинено поглибленням на ...

Соціально-педагогічні технології роботи з різними соціальними групами
Українським державним центром соціальних служб для молоді розроблена і впроваджена програма роботи з молодою сім'єю. Завдання цієї програми - практичне розв'язання питань стабілізації молод ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net