Сутність поняття «творча обдарованість», її психолого-педагогічні особливості та проблеми розвитку обдарованих

Нова педагогіка » Специфіка роботи соціального педагога з творчо обдарованими дітьми молодшого шкільного віку » Сутність поняття «творча обдарованість», її психолого-педагогічні особливості та проблеми розвитку обдарованих

Сторінка 7

Класифікацію потреб подає американський психолог А. Маслоу. Він виділяє таку ієрархію потреб:

фізіологічні;

потреби у безпеці, в захисті від насильства та погроз;

потреби у спілкуванні, прихильності та коханні;

потреби в оцінці та повазі;

потреби у самовдосконаленні;

потреби в знаннях та розумінні;

естетичні потреби.

А. Маслоу підкреслює, що людина задовольняє потреби у спілкуванні на 50%, у оцінці та повазі на 40%, у самовираженні та творчості лише на 10% .

Вирішити цю проблему можна, використовуючи на уроках ігрову дія- льність, елементи тренінгів. Ігри задовольняють потреби у спілкуванні, знаннях та розумінні, в оцінці та повазі, естетичні потреби. Вони спонукають особистість до самовдосконалення, виступають як засіб розвитку творчих здібностей учнів.

Ми поділяємо думку І. Волкова, що головною метою педагогів повинно бути навчання створенню оригінальних продуктів з одночасним засвоєнням нових знань та виробленням якостей особистості, необхідних для самостійної творчої діяльності, результатом якої повинен стати самостійно створений творчий продукт. Тому що творча діяльність емоційна, приваблива для учнів; впливає на всі сторони життя особистості; допомагає задовольнити потреби у діяльності, самопізнанні; спонукає до пошуку. Саме у творчій діяльності розвиваються якості творчої особистості.

Зазначимо, що якості творчої особистості розвиваються завдяки системі соціально-педагогічних дій, спрямованих на формування у дітей прагнення до засвоєння нових знань, нових способів діяльності. Г. Ващенко підкреслює, що, виховуючи творчі здібності, треба увести учня у всі моменти творчості, такі як: вибір теми, збирання матеріалу, фіксація його, творення мистецьких типів, мистецьке експериментування та ін Поряд з Г. Ващенком, ще чимало науковців досліджували питання виділення структурних компонентів творчого процесу (Г. Альтшулер, В. Моляко, А. Шумілін та ін.).

Так, Б. Лезін розглядав стадії процесу художньої творчості; П. Енгельмейер, Гордон, Уолес, П. Якобсон – етапи процесу винахідництва; В. Бєлозерцев і М. Блох описували етапи технічної творчості; Ф. Левінсон-Ленсінг – етапи наукової творчості тощо. М. Блох, П. Енгельмейер виділяли три акти творчої діяльності: виникнення ідеї, її доказ та реалізація. П. Якобсон поділяв творчу роботу вже на сім стадій, В. Бєлозерцев – на п’ять етапів, А. Шумілін виділяє чотири етапи творчості.

Філософи розглядають підготовчий та інкубаційний етапи, етапи натхнення та перевірки.

В. Шубинський виділяє такі етапи творчого процесу: етап виникнення творчої ситуації; евристичний етап; заключний етап.

На його думку, кожний етап творчості вимагає особливих проявів якостей особистості. Так для першого етапу найважливішим є почуття нового, чутливість до протиріч; для другого – інтуїція, творча уява, фантазія; для заключного етапу – самокритичність, прагнення довести справу до кінця. Будь-яка ідея, гіпотеза, художній задум не можуть бути здійсненими без цих якостей особистості. Крім цього, В. Шубинський надає значення таким якостям як: сміливість і незалежність суджень, уміння синтезувати й аналізувати ідеї, почуття гумору тощо. Етапи творчого процесу також розглядали письменник А. Кестлер у своїй книзі «Акт творчості», психолог Едвард де Боно у концепції «нешаблонного мислення», вчені та винахідники М. Трінг і Е. Лейтуейт.

Існують різноманітні підходи до структури творчого процесу, але в них можна виокремити багато спільного. Творча діяльність не можлива без усвідомлення мети, без активного використання здобутих знань, без інтересу до знань, самостійного пошуку, уяви, емоцій. Основою творчої діяльності є передбачення її можливих результатів.

Творча праця не виняток, а найбільш природний повноцінний проявможливостей людини, це складний психологічний процес, що вимагає значних вольових та інтелектуальних зусиль.

Дослідженню механізмів формування творчої діяльності учнів присвятили свої роботи П. Атутов, І. Калошина, В. Кожевніков, А. Мєлік-Пашаєв, А.Тряпіцина.

І. Калошина виокремлює чотири механізми творчої діяльності:

1) пошук невідомого через механізм аналізу, через синтез;

2) пошук невідомого за допомогою асоціативного механізму;

3) пошук невідомого через взаємодію індуктивного і логічного;

4) пошук невідомого за допомогою евристичних методик.

Творчу навчально-пізнавальну діяльність вона пропонує розглядати не

тільки як діяльність, в ході якої вирішуються окремі творчі задачі, а як сут тєву характеристику цілісного процесу навчання, що проявляється на всіх етапах процесу, у всіх його складових частинах.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Рекомендуємо почитати:

Дитячі та юнацькі організації козацького спрямування
Досвід, нагромаджений Україною за останні роки, свідчить про те, що для стабільного розвитку демократії та громадянського суспільства недостатнім є прийняття демократичних законів, проголош ...

Компетенція дизайнера
Споживча цінність будь-якого виробу значною мірою створюється дизайнером. Крім естетичних функцій, що привертають увагу покупців, дизайнерська обробка здатна вирішувати задачі зі збільшення ...

Сценарій виховного заходу „8 березня – міжнародний жіночий день”
1-й ведучий Добрий день дорогі друзі, шановні жінки! 2-га ведуча. З святом вас! Прийміть найщиріші вітання зі святом весни, ніжності і кохання 8 Березня! 1-й ведучий Прислухайтесь, як дзюрч ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net