Сутність поняття «творча обдарованість», її психолого-педагогічні особливості та проблеми розвитку обдарованих

Нова педагогіка » Специфіка роботи соціального педагога з творчо обдарованими дітьми молодшого шкільного віку » Сутність поняття «творча обдарованість», її психолого-педагогічні особливості та проблеми розвитку обдарованих

Сторінка 4

Здібності ще розуміють як індивідуально-психологічні особливості, завдяки яким люди відрізняються один від одного.

На сьогодні існує два підходи до проблеми здібностей: функціонально-генетичний і особистісно-діяльнісний.

Функціонально-генетичний підхід виходить з генетичної залежності здібностей і характеризує їх як міру вияву тих чи інших якісних сторін функцій (сенсорної, мнемічної, рухливої та ін.), обумовлених природними задатками (Є. Ільїн, В. Шадриков та ін.) .

Дослідники іншого, особистісно-діяльнісного, підходу розглядають здібності з позицій особистості та її діяльності. Вони вважають, що здібності треба співвідносити з певним видом діяльності (Б. Ананьєв, Ю. Гільбух, В. Моляко, С. Рубінштейн та ін.)

Деякі автори розглядають здібності як окрему властивість особистості (Е. Натанзон та ін.), інші – як сукупність властивостей та якостей особистості (С. Гончаренко, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, та ін.). Але у їх розумінні здібності можна визначити як індивідуальні особливості, що дозволяють за сприятливих умов більш успішно оволодіти тією чи іншою діяльністю, розв’язати певні питання.

Здібності формуються лише у відповідних умовах життя і діяльності, в процесі засвоєння і творчого застосування знань, вмінь і навичок на основі задатків – спадкових анатомо-фізіологічних особливостей.

За визначенням американського психолога Фромма, творчі здібності (від лат. сreatіo – творення ) – «це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях; це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду».

Творчі здібності учня – це синтез якостей особистості, що характеризують ступінь їх відповідності вимогам певної навчально-творчої діяльності і обумовлюють рівень її результативності.

Визначальним у розвитку здібностей задатків є умови життя і взаємодія з навколишнім середовищем. Так здібності людини розвиваються в процесі засвоєння нею суспільного досвіду, виховання й навчання, в процесі трудової діяльності .

Л. Єрмолаєва-Томіліна виділяє фактори, що зумовлюють природу та виникнення творчих здібностей:

природні задатки й індивідуальні особливості;

вплив соціального середовища на розвиток і прояв творчих здібностей;

залежність розвитку креативності (творчих проявів) від характеру і структури діяльності.

Вона підкреслює, що творчі здібності закладенні й існують у кожній дитини. Творчість – це природна функція мозку, що проявляється і реалізується у діяльності відповідно до наявності спеціальних здібностей до тієї чи іншої діяльності. Розвиток креативності (як стилю діяльності) відбувається саме у творчій діяльності. Науковець вказує на важливу роль соціального середо вища у формуванні творчої індивідуальності і відмічає, що його вимоги, традиції і установки у навчанні можуть як стимулювати, так і пригнічувати тво-рчі здібності людей, які не володіють високим креативним потенціалом.

Вплив середовища на процес формування особистості залежить від відносин особистості з оточуючим середовищем, суспільством, колективом.

Творчу особистість визначає не тільки творчий потенціал, а й активність у його реалізації. Людина змінює середовище в якому перебуває та одночасно змінює свою особисту природу. Активність виявляється у спілкуванні, пізнанні, праці. Дослідження науковців свідчать, що в залежності від ступеню активності людини у цих видах діяльності формується особистість.

Так у спілкуванні набувається моральний досвід, розвиваються організаторські здібності; у пізнавальній діяльності формується світогляд та інтелектуальні здібності.

Орієнтація навчально-виховного процесу на розвиток творчих здібнос- тей – це один із гуманістичних принципів організації освіти як на України, так і в більшості країн світу. Діти зовсім не в однаковій мірі успадковують здатність творити, тому науковці метою педагогічної системи вважають впровадження у навчально-виховний процес сукупності шляхів і засобів, спрямованих на розвиток творчих здібностей особистості. Аналіз психолого- педагогічної літератури показує, що творчі здібності школярів у різних видах навчально-творчої діяльності різні. Як вже зазначалося, під творчими здібно-стями учнів розуміють синтез особливостей і якостей особистості, які у су-купності характеризують відповідність будь-яким видам навчально-творчої діяльності. Тобто творчість не єдиний фактор, а сукупність різних здібнос- тей, кожна з яких може бути представлена у різній мірі у тієї чи іншої особи-стості.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендуємо почитати:

Нормативно-правове забезпечення прав дітей
У Законі України “Про охорону дитинства” сказано, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, ...

Сутність, завдання та принципи екологічного виховання учнів
Екологічне виховання-це виховання любові до природи. Дійсно, це складова частина такого виховання, але нерідко прийоми, за допомогою яких виховують таку любов, дуже сумнівні. Наприклад, із ...

Вимоги до випускників 12-річної школи
Модернізація шкільної освіти у 12-річній школі обговорюється нині на основі компетентнісного підходу, що розглядається як давно назріла альтернатива традиційній знаннєвій парадигмі. Відомо, ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net