Сутність поняття «творча обдарованість», її психолого-педагогічні особливості та проблеми розвитку обдарованих

Нова педагогіка » Специфіка роботи соціального педагога з творчо обдарованими дітьми молодшого шкільного віку » Сутність поняття «творча обдарованість», її психолого-педагогічні особливості та проблеми розвитку обдарованих

Сторінка 4

Здібності ще розуміють як індивідуально-психологічні особливості, завдяки яким люди відрізняються один від одного.

На сьогодні існує два підходи до проблеми здібностей: функціонально-генетичний і особистісно-діяльнісний.

Функціонально-генетичний підхід виходить з генетичної залежності здібностей і характеризує їх як міру вияву тих чи інших якісних сторін функцій (сенсорної, мнемічної, рухливої та ін.), обумовлених природними задатками (Є. Ільїн, В. Шадриков та ін.) .

Дослідники іншого, особистісно-діяльнісного, підходу розглядають здібності з позицій особистості та її діяльності. Вони вважають, що здібності треба співвідносити з певним видом діяльності (Б. Ананьєв, Ю. Гільбух, В. Моляко, С. Рубінштейн та ін.)

Деякі автори розглядають здібності як окрему властивість особистості (Е. Натанзон та ін.), інші – як сукупність властивостей та якостей особистості (С. Гончаренко, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, та ін.). Але у їх розумінні здібності можна визначити як індивідуальні особливості, що дозволяють за сприятливих умов більш успішно оволодіти тією чи іншою діяльністю, розв’язати певні питання.

Здібності формуються лише у відповідних умовах життя і діяльності, в процесі засвоєння і творчого застосування знань, вмінь і навичок на основі задатків – спадкових анатомо-фізіологічних особливостей.

За визначенням американського психолога Фромма, творчі здібності (від лат. сreatіo – творення ) – «це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях; це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду».

Творчі здібності учня – це синтез якостей особистості, що характеризують ступінь їх відповідності вимогам певної навчально-творчої діяльності і обумовлюють рівень її результативності.

Визначальним у розвитку здібностей задатків є умови життя і взаємодія з навколишнім середовищем. Так здібності людини розвиваються в процесі засвоєння нею суспільного досвіду, виховання й навчання, в процесі трудової діяльності .

Л. Єрмолаєва-Томіліна виділяє фактори, що зумовлюють природу та виникнення творчих здібностей:

природні задатки й індивідуальні особливості;

вплив соціального середовища на розвиток і прояв творчих здібностей;

залежність розвитку креативності (творчих проявів) від характеру і структури діяльності.

Вона підкреслює, що творчі здібності закладенні й існують у кожній дитини. Творчість – це природна функція мозку, що проявляється і реалізується у діяльності відповідно до наявності спеціальних здібностей до тієї чи іншої діяльності. Розвиток креативності (як стилю діяльності) відбувається саме у творчій діяльності. Науковець вказує на важливу роль соціального середо вища у формуванні творчої індивідуальності і відмічає, що його вимоги, традиції і установки у навчанні можуть як стимулювати, так і пригнічувати тво-рчі здібності людей, які не володіють високим креативним потенціалом.

Вплив середовища на процес формування особистості залежить від відносин особистості з оточуючим середовищем, суспільством, колективом.

Творчу особистість визначає не тільки творчий потенціал, а й активність у його реалізації. Людина змінює середовище в якому перебуває та одночасно змінює свою особисту природу. Активність виявляється у спілкуванні, пізнанні, праці. Дослідження науковців свідчать, що в залежності від ступеню активності людини у цих видах діяльності формується особистість.

Так у спілкуванні набувається моральний досвід, розвиваються організаторські здібності; у пізнавальній діяльності формується світогляд та інтелектуальні здібності.

Орієнтація навчально-виховного процесу на розвиток творчих здібнос- тей – це один із гуманістичних принципів організації освіти як на України, так і в більшості країн світу. Діти зовсім не в однаковій мірі успадковують здатність творити, тому науковці метою педагогічної системи вважають впровадження у навчально-виховний процес сукупності шляхів і засобів, спрямованих на розвиток творчих здібностей особистості. Аналіз психолого- педагогічної літератури показує, що творчі здібності школярів у різних видах навчально-творчої діяльності різні. Як вже зазначалося, під творчими здібно-стями учнів розуміють синтез особливостей і якостей особистості, які у су-купності характеризують відповідність будь-яким видам навчально-творчої діяльності. Тобто творчість не єдиний фактор, а сукупність різних здібнос- тей, кожна з яких може бути представлена у різній мірі у тієї чи іншої особи-стості.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендуємо почитати:

Контроль та оцінка навчальних та наукових досягнень студентів
Контроль якості навчання й оцінювання знань явище історичне. Початок його був покладений ще у XVIII столітті і використаний у вищих школах Німеччини, де було введено рангування студентів. Т ...

Часткова експериментальна перевірка методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин»
Експериментальні дослідження були проведені з метою перевірки ефективності використання в навчальному процесі методики організації самостійної роботи студентів за допомогою електронного нав ...

Психокорекційна робота з підлітками
Психокорекційна робота з підлітками заснована на тих же принципах, що й з дітьми. У той же час тут, природно, додаються нові компоненти, що відповідають віку. Приступаючи до роботи, психоло ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net