Проміжне зовнішнє незалежне тестування, причини та необхідність його запровадження, шляхи реалізації та перспективи розвитку

Нова педагогіка » Запровадження системи проміжного зовнішнього незалежного оцінювання в 7 та 9 класах середніх загальноосвітніх школах » Проміжне зовнішнє незалежне тестування, причини та необхідність його запровадження, шляхи реалізації та перспективи розвитку

Сторінка 1

Після скасування щорічних іспитів для учнів середіх загальноосвітніх шкіл України та запровадження щорічних державних аттестацій, загальний рівень знань серед учнів почав швидко знижуватися. Відсутність чіткого механізму контролю якості знань розбалансувала систему середньої освіти та почалася її поступова деградація. Державні аттестації, що представляли із себе перейменовані річні контрольні роботи, не могли у повній мірі компенсувати втрату такого дієвого механізму перевірки якості знань, як щорічні іспити. Завдання державних аттестації базувалися лише на деяких елементах річної програми, не відображали повної та об’єктивної картини успішності школярів. Екзамени, що представляли із себе повноцінну, послідовну та системну перевірку якості знань було змінено по суті на звичайну контрольну роботу у звуженому форматі. Це призвело до певних викривлень в процесі підготовки класних колективів до складання таких аттестацій та до концентрації не на загальному змісті навчального плану, а на деяких його компонентах. Послабивши педагогічний контроль, було послаблено механізм взаємодії між учнем та вчителем, впала система мотивації до успішної підготовки до щорічних перевірок знань, адже їх результати у проміжному класі втратили будь-яке значення. Систематично вчитися учень починав лише у 9 та 11 класах, де ще залишалася досить жорстка форма контролю у якості іспитів.

Звичайно іспити мали свої недоліки. По-перше, у 90-ті роки 20 століття, коли країна переживала системну кризу, значно зріс рівень корумпованості у системі середньої освіти. Це впливало як на її якість, так і на довіру до неї з боку суспільства. По-друге, іспити дійсно призводили до нервових зривів серед певного відсотка учнів, що не є припустимим за жодних умов. По-третє, іспити були застарілою за формою системою перевірки якості знань, тому що вони формувалися за принципом «пощастить-не пощастить», коли незнання свого білета призводило до негативної оцінки. При тому, що загальний рівень учня міг бути набагато вищим, незнання охоплювало лише вузьку галузь предмету. В той же час, знання свого білету призводило до позитивної високої оцінки, хоча рівень учня міг бути набагато нижчим, ніж його відповідь на екзамені. Можливо йому просто пощастило витягнути білет із тими питаннями, відповідь на які він знав. Заступник голови держадміністрації Харківскої області з гуманітарних питань Вадим Аркадійович Ландсман у телеефірі, що було присвячено запровадженню незалежного тестування в Україні, окреслив цю проблему так : «Учень може забути, скільки буде 5 помножене на 5, і отримати негативну оцінку, при тому, що за наявності варіантів відповідей, він не тільки згадає це, але й з точки зору своїх системних знань це доведе».

Успішне запровадження в країні незалежного оцінювання якості знань учнів у 11 класах довело ефективність тестової системи і її актуальність на перехідному етапі розвитку державної освітньої системи. Великий відсоток, що вступає до вищих навчальних закладів за результатати зовнішнього незалежного тестування, представляють такі населені пункти, які раніше взагалі не мали жодного абітурієнта. Права дітей зрівнялися, зросла конкуренції – буде підвищуватися рівень підготовки фахівців для галузей економіки.

На думку автора, продемонструвавши свою життєздатність, система незалежного зовнішнього оцінювання має розвиватися і має бути використана у процесі розробки механізмів перевірки якості знань учнів й у проміжних класах середніх загальноосвітніх шкіл України. При цьому треба враховувати й економічні можливості держави, адже такі проекта вимагають серйозного фінансування. Розуміючи це, на першому етапі можливе запровадження такої перевірки знань не щороку, а у 7 та 9 класах середніх загальноосвітніх шкіл.

7 клас – даже важливий період у житті дитини, коли вона вже встигла накопичити певний рівень знань та поступово переходить до вивчення світоутворюючих наук. На цьому етапі учневі потрібна допомога у переході на такий важливий етап свого життя. Постає питання комплексної перевірки якості знань учня та розробки плану її корекції та вдосконалення, з метою ліквідувати відхилення у засвоєнні матеріалу, якщо такі є, та вибудувати концепцію персонального розвитку учня. Для цього пропонується провести сесію проміжного зовнішнього тестування за базовими предметами (українська мова та література, іноземна мова, математика, історія України)для учнів цього рівня рівня. Це допоможе створити педагогічним колективам шкіл «карту знань» учнів та вибудовувати методичні рекомендації під час продовження навчання. Сесія тестування має проводитися під час навчального року, але не за рахунок скорочення кількості академічних годин, що відводяться на певний предмет. Сесія тестування в жодному випадку не має проводитися за рахунок частини літніх канікул, адже це порушить збалансовану та виважену систему відпочинку для учнів по закінчення навчального року. Сесія тестування може проводитися під час травневих свят.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Види та загальна характеристика активного відпочинку
У роботу з дітьми в сучасних дошкільних навчальних закладах впроваджують такі види активного відпочинку: − фізкультурні розваги; − спортивні свята; − Дні здоров’я. У прогр ...

Мотивація навчання
Цікаво знати (для обговорення). • Для потреб повсякденного спілкування досить невеликої кількості слів. Але для читання і розуміння книг їх треба знати дуже багато. Встановлено, що дитина 7 ...

Методичні рекомендації щодо використання комп’ютерних технологій під час виконання творчого проекту учнями старших класів
На стадії вивчення прототипів проектованого об'єкту, його аналогів виконуються зарисовки, нариси, знімаються кальки, проводиться збір фотозображень. На цьому етапі традиційні графічні засоб ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net