Усвідомлення модерністської літератури крізь призму читацького сприйняття

Ілюструючи лірику для аудіалів, ми неодмінно звернемось до творчості французького символіста й імпресіоніста Поля Верлена (1844-1896) як поета, що досконало володів звукописом, ритмом, внутрішньою римою - тобто, музичністю вірша.

Це захоплене зомління

(уривок)

О, цей шелест, шемріт, шепіт,

Воркіт, туркіт, цвіркіт, щебет,

Журкіт, муркіт, свист і писк,

Трав розмайних шевеління,

Шум води по моховинню,

По камінню плеск та блиск.

Цей вірш - яскравий приклад звукописної майстерності Верлена. У ньому присутні:

повна рима: зомління - томління, лісів - голосів, пестливих - шелестливих;

внутрішня рима: [цей шелест, шемріт, шепіт], [Воркіт, туркіт, цвіркіт, щебет], [Журкіт, муркіт, свист і писк];

ритм, що створений за допомогою шестивіршів, у кожному з яких своя тематична картинка: природа перед дощем - дощ - настрій;

відповідна схема римування - ААБВВБ та різні за довжиною рядки, а ще й смислове навантаження через іменники, що означають дію: зомління, томління, трепет, хор, шелест, шемріт, шепіт, воркіт, туркіт, цвіркіт, щебет, журкіт, муркіт, свист, писк, шевеління, шум, плеск, блиск.

І вже довершує враження саме звукопис, який через сонорні ([Л] - 15 разів зустрічається у творі, [М] - 14 разів, [Р] - 13 разів, [Н] - 17разів = всього 59), шиплячі та свистячі ([З] - 4 рази, [С] - 11 разів, [Ц] - 4 рази, [Ж] - 5 разів, [Ш] - 10 = всього 34), що входять до складу кожного слова, передають додаткове відчуття: шуми - заспокійливе; тривога, сум, журба - занепокоєність.

Один з сучасників Верлена писав йому: "Часом ви, можливо, плаваєте так близько від меж поезії, що ризикуєте потрапити в музику. Хтозна, може, Ви й маєте рацію".

Прикладом твору, в якому за допомогою словесних образів утворюються наочні різнокольорові образи, нами обрано вірш російського символіста другої хвилі, представника "Срібного століття" російської поезії Андрія Бєлого (поетичний. псевдонім Бориса Миколайовича Бугайова) (1880-1934), поета, прозаїка, літературного критика.

У своїй поетичній збірці "Золото у лазурі" (1904) автор вдається до експериментів з формою та змістом, і, як один з основних прийомів, використовує кольоропис, вважаючи, що кольори здатні передати всі відтінки настроїв і почуттів. Бєлий захоплюється живописом імпресіоністів, символістів, цікавиться психологією кольору (недарма його псевдонім - це колір). На нашу думку, цей вірш найкраще сприйматиметься візуалами, створюючи наочне уявлення через підсвідомість.

Андрей Белый

В полях

Солнца контур старинный,

Золотой, огневой,

Апельсинный и винный

Над червонной рекой.

Четверту частину всієї значущої лексики твору (16 із 64 слів) складають слова, що означають кольори та їх відтінки, в прямому і метафоричному зна-ченні: золотой, огневой, апельсинный, винный, червонный, золотые, золотые, чёрнопыльные, золотой, зеленый, золотой, огневой, апельсинный, винный, бледно-синяя; причому для підсилення враження використано повтори: огневой, апельсинный, винный (2 рази), золотой (6 разів). Поет, наче пензлем живописне полотно, змальовує нам картину заходу сонця.

Таким чином, сприйняття мистецького твору залежить від багатьох факторів. Серед них ведучими є рівень підготовленості та інформованості, ведучий канал сприйняття читача (слухача, глядача) і вміння знайти цей канал, задіяти його вчасно.

Аналіз результатів дослідження репрезентативної системи буде корисним як для педагога (допоможе оптимально для кожного учня побудувати пізнавальний процес, підвищити його ефективність) так і для учня (надасть можливість краще усвідомити свої психологічні особливості, правильно їх використовувати надалі).

Діагностику типу сприйняття можна виконати декількома способами:

за допомогою спеціальної експрес-методики БІАС-ТЕСТ (дивіться додатки);

за допомогою аналізу творів учнями;

за допомогою спостережень за учнями під час навчального процесу;

за допомогою аналізу учнівських творів.

Вважаємо доцільним перелічити засоби ефективної організації пізнавальної діяльності представників кожного типу сприйняття:

у візуала можна вимагати швидкої відповіді на запитання;

від аудіала - чіткого повторення почутого ним матеріалу;

від кінестета краще не чекати ні того, ні іншого - він потребує особливого ставлення, йому потрібно більше часу на вирішення певного завдання. У даному випадку є доцільним використовувати завдання на картках.

Рекомендуємо почитати:

Тестування у сучасній освіті
Тестові оцінки вказують на місце (рівень, ступінь), яке посідає учень щодо відповідно норми (групи, інших груп) на момент тестування. Однакові умови проведення та спільні вимоги – одне з пр ...

Вимоги до сучасного уроку
В основі раціональної організації уроку лежать вимоги, дотримання яких дозволяє вчителеві підвищити коефіцієнт корисної діяльності учнів, а отже, і якість їхньої підготовки. У сукупності ці ...

Стихійні лиха, їх характеристика, правила поведінки і дії населення
Стихійні пиха - загрозливі природні явища або процеси геофізичного, геологічного, атмосферного, біосферного та іншого походження такого масштабу, що викликають катастрофічні ситуації - хара ...