Усвідомлення модерністської літератури крізь призму читацького сприйняття

Нова педагогіка » Усвідомлення модерністської літератури крізь призму читацького сприйняття

Сторінка 1

З давніх часів вважалося, що людська особистість має три взаємопов’язані складові - тіло, розум і душу. Для гармонійного розвитку потрібно задовольняти вимоги кожного з них: задовольняти потреби тіла фізичними вправами, розуму - пізнавальною діяльністю, душі - прекрасним. Батьківське виховання починається з моменту народження дитини і полягає головним чином у піклуванні про її фізичне здоров’я. Коли дитина досягає шкільного віку, про розвиток її розумових здібностей дбають педагоги. А ось залученням дитини до прекрасного займаються і вчителі, і батьки, але опосередковано. Протягом багатьох століть література була основою особистісного розвитку, разом із живописом, музикою, скульптурою.

Душа жадає прекрасного, і якщо їй не вказати шлях до нього, вона буде блукати в темряві. На жаль, не існує пристрою для чіткого визначення внутрішніх потреб людини та засобу їх задоволення. Творчість, мистецтво - основні джерела прекрасного, проте - розуміти і сприймати їх треба навчати. Для цього потрібні знання не лише з теорії літератури, а й з царини психології. Недарма "Психея" в перекладі з давньогрецької означає "душа".

Сьогодні формувати літературний смак людини дуже непросто. Телебачення, кіно відтіснили прозу і поезію на другий план. "Легке мистецтво" заполонило інформаційний простір та вільний час людини. Елітну літературу заміняє так зване "чтиво". Бажання читача "споживати" таку неякісну духовну їжу - результат того, що в свій час його не навчили розуміти, слухати, бачити, відрізняти оригінал від підробки.

Особливо актуальним це завдання є у старших класах і вирішується, в першу чергу, на уроках літератури. Як побудувати програму курсу 10-11 класів так, щоб сприйняття складної модерністської літератури, формування культурологічного рівня молодої людини було результативним та оптимальним?

Художнє сприйняття твору мистецтва - дуже складний й одночасно цілісний процес, в якому окремі елементи художнього твору зливаються і виступають у вигляді певних об’єднаних частин. Ці елементи впливають на формування нашого враження від художнього явища. У процесі сприйняття художнього твору відбувається його інтерпретація. Кожна деталь набуває для читача особливого, символічного значення, допомагає усвідомити зміст зображуваного, тож розглядається більш уважно ніж у життєвих ситуаціях. З точки зору психології, художня деталь виконує функцію стимулу (подразника), що впливає на нашу свідомість, актуалізує попередній життєвий і мистецький досвід, викликає певний асоціативний ряд, оцінюється, пробуджує почуття.

Метою нашої роботи стало дослідження психологічних особливостей процесу усвідомлення старшокласниками творів модернізму.

Модернізм - достатньо умовне означення періоду культури кінця ХIХ - середини ХХ століття, тобто від імпресіонізму до нового роману і "театру абсурду".

Більшість істориків вважають, що модерністська епоха розпочалась саме з імпресіонізму. Інші ж судять обережніше: Бодлер, Ібсен - це скоріше тільки передумова "нового бачення", а дійсно воно з’явилось пізніше, перед Першою світовою війною. То був час сміливих експериментів, коли нова течія заявляла про себе всюди: в живописі Пабло Пікассо, музиці Моріса Равеля, театральних постановах яскравого новатора Макса Рейнгардта, фільмах Девіза Гриффіта, що заклав основи образотворчого мистецтва. І звичайно, в літературі - у творчості Франца Кафки, Марселя Пруста, Гійома Аполлінера, Томаса Еліота.

У центрі модерністського твору - людина, яка шукає сенс буття, прислухається до власних переживань, стаючи немовби оголеним нервом епохи.

Існує декілька версій щодо періодизації епохи модернізму, але ми будемо дотримуватись тієї, що пропонує О.М. Ніколенко. Вона у своїй монографії "Поезія французького символізму" виділяє такі періоди:

ранній модернізм - ранні модерністські течії, що виникли в останній третині ХІХ ст. і передували остаточному оформленню модернізму як нового культурного явища (імпресіонізм, символізм);

зрілий модернізм - з 10-х років ХХ ст. до останньої третини ХХ ст. - сюрреалізм, акмеїзм, імажизм (імажинізм), футуризм, експресіонізм, дадаїзм тощо;

постмодернізм - загальна назва окреслених останнім десятиліттям тенденцій у мистецтві (інтелектуалізм, екзистенціалізм, антироман, "театр абсурду", "магнетичний реалізм" тощо).

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Науковці про гру, як засіб оптимізації процесу навчання дітей 5-го року життя
Розвиток пізнавальної активності у дітей дошкільного віку відбувається більш інтенсивно за умови використання дидактичних ігор, що стимулює у них пошукові дії впевненість у досягненні успіх ...

Структура козацької шкільної організації
Всеукраїнська козацька шкільна організація об’єднує обласні, міські, районні козацькі шкільні організації. До складу обласних, міських, районних козацьких шкільних організацій входять козац ...

Система вправ для навчання монологічного мовлення на початковому етапі
Системний підхід здійснюється у відношенні різних аспектів навчального процесу. В системі вправ для розвитку усної мови повинні враховуватися особливості процесу оволодіння мовою, тому що с ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net