Відбір вправ з удосконалення навички швидкочитання та ефективність їх застосування

Після контрольних перевірок ми проаналізували отримані результати і порівняли їх із результатами перевірки техніки читання у 2-В класі.

Наприкінці І півріччя близько 67 % дітей класу читали плавно цілими словами, а наприкінці II півріччя 2 класу цілими словами читали 83 % учнів класу.

Це дуже хороший показник, враховуючи той факт, що у І півріччі 2-го класу переважній більшості дітей притаманні різні способи читання, а в першу чергу - читання поскладово та цілими словами.

Результати темпу читання були узагальнені і показані у відсотках з метою порівняння з темпом читання дітей у 2-В класі.

Таблиця 2.1.

Таблиця 3.1.

Таблиця 4.1.

Порівнюючи темп читання у 2 класах, можна з впевненістю стверджувати, що швидкість читання як у І так і у II півріччі була значно кращою у 2-А класі.

Учні експериментального класу не лише виконали програмні нормативи (35-45 сл./хв. у І півріччі та 50-60 сл./хв. у ІІ півріччі), але й показали надзвичайно хороші результати та перевиконали вище згадані нормативи в середньому на 15-20 слів у І півріччі та на 20-25 слів у II півріччі.

З даних таблиць видно, що у 2-А класі навичка швидкого читання сформована набагато краще, ніж у 2-В класі.

Що ж до вміння читати мовчки, то безперечно процес його вдосконалення у II півріччі 2 класу перебуває лише на початковому етапі, тому зрозуміло, що швидкість читання мовчки ще не дуже висока, хоча й відповідає, а в деяких окремих учнів і перевищує нормативи техніки читання (65-80 сл./хв.).

Якщо ж порівняти швидкість читання мовчки у 2-А та 2-В класі, то можна встановити, що швидкість читання 91-100 сл./хв. притаманна 42 % учням 2-А класу, що на 32 % більше, ніж кількість учнів, що читають з такою ж швидкістю у 2-В класі. Зі швидкістю 101-110 сл./хв. читають 25 % дітей 2-А класу, в той час як у 2-В класі дітей, що читають з такою ж швидкістю, взагалі немає.

Спостерігаємо поступово кращі результати швидкості читання в експериментальному класі, а це означає, що основна мета експерименту досягнена: процес формування навички швидкочитання у молодших школярів є набагато успішнішим, якщо він ґрунтується на системі спеціально відібраних вправ, а також за умови їх систематичного та послідовного використання на уроках читання. Це було гіпотезою дослідження і вона підтвердилася.

Таким чином ми довели ефективність запропонованої нами експериментальної методики формування навички швидкочитання.

Провівши теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування навички швидкого читання у молодших школярів ми прийшли до таких висновків:

• темп читання повинен співвідноситися з розумінням прочитаного. Розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня;

• у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;

Рекомендуємо почитати:

Технологія розвивального навчання
Технологія розвивального навчання – це активно-діяльнісний спосіб навчання, під час якого враховуються та використовуються природні закономірності індивідуального розвитку дитини, що зумовл ...

Проблема співвідношення понять мотивації та пізнавального інтересу до навчання
Проблема співвідношення понять мотивації, мотивів, стимулів та інтересу до навчання – одна з найголовніших у педагогічній психології. З наукової точки зору, вивчення будь-якого явища потреб ...

Порівняльна характеристика сформованості здорового способу життя старших підлітків
Як свідчать дані в експериментальних класах, порівняно з контрольними, більше учнів підвищили свій рівень здорового способу життя: кількість старших підлітків з високим рівнем збільшилася з ...