Після контрольних перевірок ми проаналізували отримані результати і порівняли їх із результатами перевірки техніки читання у 2-В класі.
Наприкінці І півріччя близько 67 % дітей класу читали плавно цілими словами, а наприкінці II півріччя 2 класу цілими словами читали 83 % учнів класу.
Це дуже хороший показник, враховуючи той факт, що у І півріччі 2-го класу переважній більшості дітей притаманні різні способи читання, а в першу чергу - читання поскладово та цілими словами.
Результати темпу читання були узагальнені і показані у відсотках з метою порівняння з темпом читання дітей у 2-В класі.
Таблиця 2.1.
Швидкість читання (сл./хв.) |
2-А клас |
2-В клас |
31-40 |
8 % |
39 % |
41-50 |
17 % |
30% |
51-60 |
50 % |
31 % |
61-70 |
25 % |
0 % |
Таблиця 3.1.
Швидкість читання (сл./хв.) |
2-А клас |
2-В клас |
41-50 |
0 % |
8 % |
51-60 |
8 % |
65% |
61-70 |
25 % |
24 % |
71-80 |
34 % |
3 % |
81-90 |
33 % |
0 % |
Таблиця 4.1.
Швидкість читання(сл./хв.) |
2-А клас |
2-В клас |
61-80 |
8 % |
69 % |
81-90 |
25 % |
21 % |
91-100 |
42 % |
10 % |
101-110 |
25 % |
0 % |
Порівнюючи темп читання у 2 класах, можна з впевненістю стверджувати, що швидкість читання як у І так і у II півріччі була значно кращою у 2-А класі.
Учні експериментального класу не лише виконали програмні нормативи (35-45 сл./хв. у І півріччі та 50-60 сл./хв. у ІІ півріччі), але й показали надзвичайно хороші результати та перевиконали вище згадані нормативи в середньому на 15-20 слів у І півріччі та на 20-25 слів у II півріччі.
З даних таблиць видно, що у 2-А класі навичка швидкого читання сформована набагато краще, ніж у 2-В класі.
Що ж до вміння читати мовчки, то безперечно процес його вдосконалення у II півріччі 2 класу перебуває лише на початковому етапі, тому зрозуміло, що швидкість читання мовчки ще не дуже висока, хоча й відповідає, а в деяких окремих учнів і перевищує нормативи техніки читання (65-80 сл./хв.).
Якщо ж порівняти швидкість читання мовчки у 2-А та 2-В класі, то можна встановити, що швидкість читання 91-100 сл./хв. притаманна 42 % учням 2-А класу, що на 32 % більше, ніж кількість учнів, що читають з такою ж швидкістю у 2-В класі. Зі швидкістю 101-110 сл./хв. читають 25 % дітей 2-А класу, в той час як у 2-В класі дітей, що читають з такою ж швидкістю, взагалі немає.
Спостерігаємо поступово кращі результати швидкості читання в експериментальному класі, а це означає, що основна мета експерименту досягнена: процес формування навички швидкочитання у молодших школярів є набагато успішнішим, якщо він ґрунтується на системі спеціально відібраних вправ, а також за умови їх систематичного та послідовного використання на уроках читання. Це було гіпотезою дослідження і вона підтвердилася.
Таким чином ми довели ефективність запропонованої нами експериментальної методики формування навички швидкочитання.
Провівши теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування навички швидкого читання у молодших школярів ми прийшли до таких висновків:
• темп читання повинен співвідноситися з розумінням прочитаного. Розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня;
• у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;
Рекомендуємо почитати:
Тенденції та перспективи розвитку світової та
європейської поліцейської вищої школи
Початок ХХІ століття характеризується прискореною глобалізацією, яка обумовлена вільним переміщенням інформації, товарів, послуг і капіталів в загальносвітовому значенні. На жаль цим породж ...
Лінгвістичні та психологічні характеристики діалогічного мовлення
Діалогічне мовлення характеризується певними психологічними й лінгвістичними особливостями. Діалогічне мовлення – це процес взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому в межах мов ...
Географічні інновації для молодшої школи
В зв'язку з переходом на дванадцятирічну освіту навчальний курс «Наша Батьківщина» був замінений на предмет «Я і Україна». Це курс географічного циклу, тому зрозуміло, що він потребує підтр ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>